ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2020 р. справа № 300/1756/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.06.2020 за №1140 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.07.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.06.2020 за №1140 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 15.06.2020 із врахуванням періодів роботи лікарем-стоматологом в кооперативі “Санус” з 06.08.1990 по 07.02.1991 та з 15.05.1991 по 28.06.1991.
27.07.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент набрання чинності, 11.10.2017, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» мала спеціальний стаж 26 років 6 місяців як працівник охорони здоров'я, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач оскаржуваним рішенням за №1140 від 24.06.2020 визначив стаж роботи позивача 26 років 1 місяць 29 днів та відмовив у призначенні пенсії за вислугу років за відсутності необхідного стажу.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що позивач в період з 06.08.1990 до 07.02.1991 та з 15.05.1991 до 28.06.1991 працювала в кооперативі «Санус», який згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 909 від 04.11.1993, не віднесений до закладів і установ охорони здоров'я, тому даний період не в рахований до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Предметом та підставою звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду є відмова, оскаржуваним рішенням від 24.06.2020 за №1140, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні їй, як працівнику охорони здоров'я, до її стажу період роботи з 06.08.1990 до 07.02.1991 та з 15.05.1991 до 28.06.1991 в кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з тих підстав, що згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 909 від 04.11.1993, кооператив «Санус», не віднесений до закладів і установ охорони здоров'я.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Окремих категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років визначає стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 11.10.2017, у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розділі XV "Прикінцеві положення": пункт 2 доповнено пунктами 2-1, 2-2 і 2-3 такого змісту: "2-1. Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Суд, досліджуючи віднесення кооперативу «Санус» до закладів і установ охорони здоров'я, встановив, що згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 909 від 04.11.1993, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1. Освіта", відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. При призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
Згідно статуту кооперативу «Санус», зареєстрованого рішенням Івано-Франківської міської Ради народних депутатів Івано-Франківської області за № 272 від 12.09.1990, даний кооператив організовано при обласному психоневрологічному диспансері, головним завданням кооперативу є використання можливостей та резервів для більш повного забезпечення населення медичними послугами.
Таким чином, суд вважає, що кооператив «Санус» відноситься до закладів і установ охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 909 від 04.11.1993.
Як наслідок, період роботи позивача з 06.08.1990 до 07.02.1991 та з 15.05.1991 до 28.06.1991 в кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повинен бути врахований до його стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
За таких обставин, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 24.06.2020 за № 1140 є протиправним та підлягає скасуванню, а для відновлення прав позивача необхідно зобов'язати відповідача призначити з 15.06.2020 позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із врахуванням періодів роботи лікарем-стоматологом в кооперативі “Санус” з 06.08.1990 по 07.02.1991 та з 15.05.1991 по 28.06.1991.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає адміністративний позов позивача обґрунтованим, тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю відповідно до змісту заявлених вимог.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за № 5102-17-016/С від 17.07.2020 підтвердила сплату судового збору в розмірі 840, 80 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) від 24.06.2020 за № 1140 про відмову в призначенні, ОСОБА_1 , пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) призначити з 15.06.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із врахуванням періодів роботи лікарем-стоматологом в кооперативі “Санус” з 06.08.1990 по 07.02.1991 та з 15.05.1991 по 28.06.1991.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.