ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2020 р. справа № 300/1439/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій щодо перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій посить: визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2019 ОСОБА_1 на підставі рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.12.2019 та 25.12.2019 №926020200137; скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.12.2019 та 25.12.2019 №926020200137; зобов'язати відповідача проводити позивачу виплату пенсії, яка нарахована розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 17.05.2017 №200137 та відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській від 28.06.2019 №926020200137: з 01.02.2019 по 01.07.2019 в сумі 66085 грн; з 01.07.2019 по 01.12.2019 в сумі 66139 грн; з 01.12.2019 в сумі 66174 грн., з урахуванням проведених виплат; зобов'язати відповідача провести виплату недоплачених сум пенсії з 01.02.2019 в одноразовому порядку відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем після чергового перерахунку з 01.02.2019 пенсії позивача, проведеного на виконання рішення Івано-Франкіського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №300/604/19, якими зобов'язано пенсійний орган виплачувати нараховані суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2019, здійснює виплату пенсії не в повному розмірі. ОСОБА_1 зазначає, що відповідач листом №213-40/Т-04/8-0900/20 від 19.02.2020 його повідомив, що під час перерахунку пенсії на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 №300/604/19 щодо виплати пенсії без обмеження було виявлено, що при обчисленні розміру пенсії програмним комплексом АСОПД/КОМТЕХ було невірно взято середньомісячну заробітну плату по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 і середньомісячний заробіток склав 54440 грн., замість замість вірного 18464 грн.; в грудні 2019 року за допомогою підсистеми ПВП визначено середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії в сумі 18464 грн. і відповідно розмір пенсії з 01.02.2019 склав 22935 грн., яку йому виплачують відповідно до рішення суду. Позивач вважає такі дії пенсійного органу неправомірними і такими, що суперечать судовому рішенню, яке набрало законної сили. Стверджує, що відповідач повинен відновити виплату пенсії, яка було йому нарахована розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі від 17 травня 2017 року № 200137 та відділом з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28 червня 2019 року № 926020200137, зокрема, з 01 лютого 2019 року по 01 липня 2019 року в сумі 66085 грн.; з 01 липня 2019 р. по 01 грудня 2019 року в сумі 66139 грн.; з 01 грудня 2019 року в сумі 66174 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.07.2020. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.20-26). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 № 300/604/19 відповідно до розпорядження від 03.12.2019 по пенсійній справі ОСОБА_1 № 200137 відділом з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 (місто Косів) проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 та визначено розмір пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідач звертає увагу, що під час проведення перерахунку пенсії виявлено, що при обчисленні розміру пенсії програмним комплексом АСОПД/КОМТЕХ було невірно взято середньомісячну заробітну плату по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 і середньомісячний заробіток склав 54440,26 грн., замість вірного 18464,08 грн., що призвело до виплати пенсії в завищеному розмірі - 66 085,27 грн. У грудні 2019 року пенсійну справу позивача з 01.02.2019 приведено у відповідність до норм чинного законодавства та за допомогою підсистеми ПВП середню заробітну плату по народному господарству розраховано вірно і середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 18464,08 грн., в результаті чого розмір пенсії з 01.02.2019 склав 22935,46, зокрема: 14771,36 грн. - основний розмір пенсії (80 % від середньомісячного заробітку 18464,08 грн.; 3692,82 грн. - збільшення згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; 50,00 грн. - цільова допомога інваліду війни другої групи; 3822,58 грн. - підвищення за проживання в гірському населеному пункті; 598,80 грн. - підвищення як інваліду війни другої групи ( 40 % від 1497.00 грн.). Також відповідач зазначив, що доплату за судовим рішенням за період з 01.02.2019 по 10.11.2019 в розмірі 102969,32 грн. внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» та буде виплачено відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, згідно якого визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Вимоги позивача щодо проведення виплати пенсії, згідно, розпорядження від 28.06.2019 № 926020200137 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 м. Косів є безпідставними, оскільки розпорядженням від 28.06.2019 проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму з 01.07.2019. Відповідач вважає, що в грудні 2019 року пенсійну справу позивача приведено у відповідність з 01.02.2019 та проведено перерахунок пенсії згідно рішення суду від 23.04.2019. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 вирішено перейти із розгляду справи незначної складності в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також пунктом 3 даної ухвали від 28.07.2020 витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та інших документів із зазначенням суми пенсії, яка була призначена позивачу, документів на підставі яких проведені перерахунки та здійснена виплата пенсії, в тому числі матеріалів, на підставі яких 03.12.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019, виходячи із середньомісячної заробітної плати 18464,08 грн.
Матеріали пенсійної справи надійшли на адресу суду 14.08.2020.
07.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 стверджує про помилковість розрахунку пенсії в системі АКОПД/КОМТЕХ, оскільки попередні розрахунки його пенсії здійснювались в системі ІКІС ПФУ: підсистема призначення та виплати пенсії, версія 1.6.44.1. Звернув увагу, що рішенням суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 не зобов'язано пенсійний орган робити нове нарахування пенсії, а лише проводити виплату вже нарахованої пенсії без обмеження 10 прожитковими мінімумами для працездатних осіб. Також вказав на необхідності виплати нарахованих сум в одноразовому порядку (т. 1, а.с. 43-45).
Також 11.08.2020 позивачем подана заява від 07.08.2020 щодо уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просить: позовні вимоги, які були викладені попередньо: «Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 926020200137 від 12 грудня та 25 грудня 2019 року.» та «Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області провести виплату недоплачених сум пенсії з 01 лютого 2019 року в одноразовому порядку відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викласти в наступній редакції: «Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03 грудня, 12 грудня та 25 грудня 2019 року № 926020200137 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 »; «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області в користь ОСОБА_1 478408 гривень невиплаченої пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 10 листопада 2019 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області провести виплату недовиплачених сум пенсії ОСОБА_1 з 11 листопада 2019 року в одноразовому порядку відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (т. 1, а.с. 48-50).
25.08.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив про вірність розрахунку пенсії позивача на підставі розорядження від 03.12.2019. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.2, а.с. 1-4).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 27.04.1993 призначено пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 визнано протиправними дії Косівського об'єднаного управління щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2019. Зобов'язано Косівське об'єднане управління проводити виплату ОСОБА_1 нарахованої які втратили суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, працездатність, з 01.02.2019 (т.1, а.с. 260-266).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №857/10339/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення - без змін (т.1, а.с. 269-275).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 № 300/604/19 відповідно до розпорядження від 03.12.2019 по пенсійній справі ОСОБА_1 № 926020200137 Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 як інваліду війни другої групи з 01.02.2019 та з 01.03.2019 (т. 1 а.с. 30-31, 28-29).
Відповідно до даних розрахунків розмір пенсії позивача з 01.02.2019 становить 22935,46 грн.; з 01.03.2019 - 26702,14 грн.
При чому, розмір пенсії позивача згідно розрахунку від 03.12.2019 з 01.02.2019 розрахований наступним чином: 14771,36 грн. - основний розмір пенсії (80 % від середньомісячного заробітку 18464,08 грн.); 3692,82 грн. - збільшення згідно Закону України “ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; 50,00 грн. - цільова допомога інваліду війни другої групи; 3822,58 грн. - підвищення за проживання в гірському населеному пункті; 598,80 грн. - підвищення як інваліду війни другої групи ( 40 % від 1497,00 грн.). Загальний розмір пенсії з надбавками з 01.02.2019 становив 22935,46 грн.
Листом №213-40/Т-04/8-0900/20 від 19.02.2020 Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що під час виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 №300/604/19 щодо виплати пенсії без обмеження було виявлено, що при обчисленні розміру пенсії програмним комплексом АСОПД/КОМТЕХ було невірно взято середньомісячну заробітну плату по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 і середньомісячний заробіток склав 54440 грн.; в грудні 2019 року за допомогою підсистеми ПВП визначено середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії в сумі 18464 грн. і відповідно розмір пенсії з 01 лютого 2019 року склав 22935 грн., яку йому виплачують відповідно до рішення суду (т. 1, а.с. 9).
Позивач, вважаючи такі дії віповідача щодо виплати його пенсії неправомірними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа військовослужбовців, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі, також - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 "У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, зокрема: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 визнано протиправними дії Косівського об'єднаного управління щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2019. Зобов'язано Косівське об'єднане управління проводити виплату ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2019.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №857/10339/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення - без змін.
Як встановлено судом вище, відповідачем при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №857/10339/19 щодо виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімуми для осіб, які втратили працездатність, було виявлено, що при обчисленні розміру пенсії програмним комплексом АСОПД/КОМТЕХ було невірно взято середньомісячну заробітну плату по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 і середньомісячний заробіток склав 54440 грн. замість вірного 18464,08 грн. Після чого пенсійним органом було визначено середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії в сумі 18464 грн. і відповідно розмір пенсії з 01.02.2019 склав 22935,46 грн., де 14771,26 грн. - основний розмір пенсії (80% від середньомісячного заробітку 18464,08 грн.); 4291,62 грн. - підвищення інваліду війни II групи; 50,00 грн. - цільова грошова допомога інваліду війни; 3822,58 грн. - підвищення за проживання в гірському населеному пункті.
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у грудні 2019 на підставі судового рішення у справі №300/604/19 (№857/10339/19), суд зазначає наступне.
Резолютивною частиною рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 зобов'язано Косівське об'єднане управління проводити виплату ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2019.
Виплата позивачу певних сум пенсії не була предметом розгляду справи №300/604/19 (№857/10339/19). Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача, щодо обов'язку перерахунку відповідачем його пенсії на виконання даного рішення суду у певному розмірі (66085 грн., 66139, 66174 грн. тощо).
Таким чином, оскільки при розрахунку у грудні 2019 пенсії позивача була виявлена помилка, то суд не вбачає протиправності в діях відповідача щодо подальшого розрахунку пенсії з виправленням допущеної помилки. При цьому, після такого виправлення відповідач не обмежував виплату пенсії ОСОБА_1 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Позивач жодним чином не обгрунтовує необхідність розрахунку пенсії з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 саме в розмірі 54440,26 грн. та не наводить доводів щодо помилковості розрахунку пенсії з урахуванням середньомісячного заробітку в розмірі 18464,08 грн.
Натомість доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності розрахунку його пенсії у грудні 2019 на підставі рішень судів у справі №300/604/19 (№857/10339/19) ґрунтуються на неможливості використання при перехунку його пенсії певного програмного забезпечення (АСОПД/КОМТЕХ) та не заслуговують на увагу, оскільки вибір чи зміна пенсійним органом певної програми не має наслідком невірне визначення розміру пенсії.
Таким чином, виправлення пенсійним органом помилки, внаслідок якої позивачу була призначена пенсія у більшому розмірі, ніж належало, та приведення розміру пенсії у відповідність із вимогами чинного законодавства не можна вважати порушенням права позивача на пенсійне забезпечення. Такаж позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.10.2006 у справі №21-534во06.
Однак, що стосується дій відповідача щодо розрахунку пенсії позивача з 01.02.2019 після виявлення у грудні 2019 року помилки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Тобто, виходячи з викладених норм, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13.
В українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». Однак, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.
Рахункова помилка за своїм змістом, смисловим та логічним значенням це математична помилка, зокрема помилка під час здійснення математичних дій, розрахунків (множення, додавання, іншого обрахунку).
До рахункової помилки не можна віднести помилки у застосуванні бази (періодів, сум) розрахунку середнього заробітку для нарахування пенсії, неправильне тлумачення закону, інші свідомі помилкові дії, не повязані з помилками під час здійснення математичних дій, розрахунків.
Як встановлено судом, при перерахунку у грудні 2019 пенсії позивача з 01.02.2019 було невірно взято середньомісячну заробітну плату по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010.
Допущена відповідачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки (тобто пов'язаної із арифметичними обчисленнями та підрахунками), оскільки помилка має програмний характер і допущена під час автоматичного перерахунку пенсій. А невнесення відповідачем відповідних змін до програмного забезпечення та допущення помилок при формуванні даних перерахунку не можна вважати рахунковою помилкою.
При цьому, доказів того, що така помилка є розрахунковою матеріали справи не містять.
Також відсутні докази щодо недобросовісності з боку позивача.
Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку пенсіонера, стягнення надміру виплачених сум пенсії не допускається.
При цьому у спірних правовідносинах вбачається, що після виялення у грудні 2019 року при розрахунку пенсії ОСОБА_1 помилки щодо невірного врахування середньомісячної заробітної плати, відповідачем здійснено розрахунок пенсії з урахуванням вірної суми середньомісяної заробітної плати за минулий період - з 01.02.2019.
Однак такі дії відповідача щодо перерахунку пенсії після виявлення помилки за минулий період, на переконання суду, є неправомірними, оскільки мають наслідком невиплату позивачу добросовісно набутих пенсійних виплат.
Суд звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
Зокрема, згідно п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).
Вказана позиція також відображена у постановах Верховного Суду від 30.01.18 р. (справа № 819/1498/17), 31.01.18 р. (справа №819/1667/17) та 20.03.2018 р. (справа №819/1249/17).
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та принцип "належного урядування", суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на виконання рішень судів у справі №300/604/19 (№857/10339/19) підлягала виплаті з 01.02.2019 до моменту виявлення помилки пенсія з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 54440,26 грн. та без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а з моменту виявлення помилки при розрахунку 03.12.2020 пенсії - позивачу підлягала виплаті пенсія з вірним використанням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн.
При цьому, визначаючи момент, з якого суд вважає правомірними дії відповідача щодо розрахунку пенсії позивача з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки у спірних правовідносинах мало місце усунення помилки 03.12.2019, тобто до 15 числа, в результаті чого пенсія позивача була зменшена, то підлягала перерахунку пенсія з вірним використанням середньомісячної заробітної плати по народному господарству в розмірі 18464,08 грн. з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, тобто з 01.12.2019.
Із урахуванням викладеного, беручи до уваги прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 та заяви позивача від 07.08.2020 щодо уточнення позовних вимог, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2019 ОСОБА_1 на підставі рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.12.2019.
При цьому, у позовних вимогах позивач не просить визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2019 ОСОБА_1 на підставі рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019, однак просить скасувати рішення відповідача від 03.12.2019 за №926020200137, якими перераховано пенсію позивача з 01.02.2019.
У контексті зазначеного, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 9 КАС України, якою встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, для належного захисту прав та інтересів позивача суд вбачає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати також протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.02.2019 пенсії позивача на підставі рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн.
Також підлягає задоволенню позовна вимога щодо скасування рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 та від 12.12.2019 №926020200137, якими перераховано пенсію позивача з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн. (т. 1, а.с. 251; т. 1, а.с. 7), оскільки такими рішеннями було здійснено перерахунок пенсії після виявлення помилки за минулий період, зокрема, з 01.02.2019 та з 01.03.2019.
Натомість рішення №926020200137 від 25.12.2019, яким проведено перерахунок пенсії позивача з 25.12.2019, тобто вже після виявлення помилки з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 у вірному розмірі 18464,08 грн. (т. 1, а.с. 8), є правомірним, тому вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо такого перерахунку та його скасування є безпідставною та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області в користь ОСОБА_1 478408 гривень невиплаченої пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 10 листопада 2019 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області провести виплату недовиплачених сум пенсії ОСОБА_1 з 11 листопада 2019 року в одноразовому порядку відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то такі позовні вимоги охоплені вимогою щодо зобов'язання відповідача проводити позивачу виплату пенсії, яка нарахована розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 17.05.2017 №200137 та відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській від 28.06.2019 №926020200137: з 01.02.2019 по 01.07.2019 в сумі 66085 грн; з 01.07.2019 по 01.12.2019 в сумі 66139 грн; з 01.12.2019 в сумі 66174 грн., з урахуванням проведених виплат та підлягають частковому задовленню, з огляду на наступне.
Оскільки, як встановлено вище, відповідач після виявлення у грудні 2019 року помилки щодо невірного врахування середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 неправомірно провів після виправлення помилки перерахунок за минулий період, зокрема з 01.02.2019 по 30.11.2019, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 за вказаний період пенсійні виплати, які були розраховані з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству в розмірі 54440,26 грн. та, з урахуванням рішення суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19, виплатити без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування проведених виплат.
При цьому, у суду відсутні повноваження щодо розрахунку точних сум, які підлягають виплаті позивачу за період з 01.02.2019 по 03.12.2019, оскільки такі повноваженнями належать органам Пенсійного фонду України.
Щодо розрахунку та виплати пенсії з 01.12.2019, коли помилка була виявлена і усунена, то, на переконання суду, відповідач правомірно нарахував та виплачував позивачу пенсію з 01.12.2019 з урахуванням вірної середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн.Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо виплати належних йому сум пенсії однією сумою та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, то суд зазначає наступне.
Щодо виплати недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно.
Отже, у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання здійснити виплату недоотриманої частини пенсії з 01.02.2019 по 30.11.2019 з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 54440,26 грн., перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Також щодо можливості зобов'язання відповідача виплатити належні суми пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд звертає увагу на наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 вказаного Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі-компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з статтею 3 цього Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що виплата позивачу частини пенсії з 01.02.2019 по 30.11.2019 з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 54440,26 грн. на даний час не проведена, суд звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Вищенаведене свідчить про передчасність позовних вимог щодо компесації втрати частини доходів та відсутність підстав для їх задоволення.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхіність часткового задоволення позову шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.02.2019 та з 01.03.2019 ОСОБА_1 на підставі рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 та від 12.12.2019; скасування рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 та від 12.12.2019 №926020200137, якими перераховано пенсію позивача з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн., зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 за період з 01.02.2019 по 30.11.2019 пенсійні виплати, які були розраховані з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 54440,26 грн. та з урахуванням рішення суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 виплатити без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування раніше проведених виплат.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.03.2019, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни (т. 1, а.с.10).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору.
З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2019 та з 01.03.2019 на підставі рішень відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м.Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 та від 12.12.2019 №926020200137 з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн.
Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №8 м. Косів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.12.2019 та 12.12.2019 №926020200137, якими проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 18464,08 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсійні виплати за період з 01.02.2019 по 30.11.2019, які були розраховані з урахуванням середньомісячної заробітної плати по народному господарству за період з 01.02.2008 по 01.01.2010 в розмірі 54440,26 грн. та з урахуванням рішення суду від 23.04.2019 у справі №300/604/19 виплатити без обмеження 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування проведених виплат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Главач І.А.