Справа № 314/1299/20
Провадження № 2/314/864/2020
17.09.2020 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання Павлівська І.В.,
справа № 314/1299/20;
провадження № 2/314/864/2020;
учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 ;
-відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;
-третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна;
-третя особа Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 25.03.2020 року з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Миколаївна, Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивував тим, що з постанови про відкриття ВП № 61302475 від 18.02.2020 року позивачу стало відомо про наявність відкритого у Вільнянському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 2071 від 28.11.2018 року, який було вчинено Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною за заявою АТ КБ «ПриватБанк», щодо стягнення на належне позивачу майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок нібито безспірної заборгованості за кредитним договором № ZPVLGK00000021 від 10.04.2006 року в сумі 1687050,61 грн. Із вказаною заборгованістю позивач категорично не згоден, оскільки вважає, що зазначений виконавчий напис приватним нотаріусом вчинений із порушенням чинного законодавства, не пересвідчившись у безспірності заборгованості чи взагалі її наявності перед АТ КБ «ПриватБанк» та не врахувавши пропуску банком строку позовної давності. При цьому звернення стягнення відбулося ще у 2010 році, а АТ КБ «ПриватБанк» приховав той факт, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 червня 2010 року (суддя Черненко Л.І.) у справі ЄУН № 2-76/2010 за позовом Банку до було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки за кредитним договором № ZPS0GK00000021 від 10.04.2006 року банком в рахунок погашення за вищезазначеними кредитним та іпотечним договорами в рахунок погашення заборгованості станом на 13.03.2009 року у розмірі 116453,44 грн., яка складається з 107476,85 грн. заборгованості за кредитом, 6950,18 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1868,05 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 158,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили 02 липня 2010 року. При цьому, згідно виконавчого напису, стягнення здійснюється за період з 10.04.2006 року по 22.08.2018 року, тобто більш ніж за 12 років, а від постановлення судового рішення про звернення стягнення за кредитним договором та договору іпотеки, на підставі якого нотаріус вчинив виконавчий напис минуло більше 8 років. Банк скориставшись своїм правом на дострокове стягнення вказаної заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, змінив таким чином строк виконання основного зобов'язання за договором, який став припиненим, який настав на час звернення банку із вищезазначеним позовом до позивача ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості у 2009 році, не пізніше 13.03.2009 року. У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням діючого законодавства України, а тому є таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим, звернувся до суду з вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову відмовити та справу розглядати без участі представника банку.
Третя особа приватний нотаріус приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Третя особа представник Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень не надав.
Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
25.03.2020 в провадження суду надійшов позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (суддя Кофанов А.В.).
24.04.2020 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу справа надійшла в провадження судді Кіяшко В.О. у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посаді судді Вільнянського районного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою суду від 24.04.2020 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області.
26.05.2020 до канцелярії суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву.
01.06.2020 від позивача по справі до суду надійшла відповідь на відзив АТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою суду від 20.07.2020 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності,
встановив
з постанови про відкриття ВП № 61302475 від 18.02.2020 року позивачу стало відомо про наявність відкритого у Вільнянському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 2071 від 28.11.2018 року, який було вчинено Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною за заявою АТ КБ «ПриватБанк», щодо стягнення на належне позивачу майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок нібито безспірної заборгованості за кредитним договором № ZPVLGK00000021 від 10.04.2006 року в сумі 1687050,61 грн. Із вказаною заборгованістю позивач категорично не згоден, оскільки вважає, що зазначений виконавчий напис приватним нотаріусом вчинений із порушенням чинного законодавства, не пересвідчившись у безспірності заборгованості чи взагалі її наявності перед АТ КБ «ПриватБанк» та не врахувавши пропуску банком строку позовної давності.
Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Обраним позивачем предметом спору у даній справі і способом захисту права, передбаченим ст. 16 ЦК України, є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Встановлюючи фактичні обставини та визначаючи зміст спірних правовідносин, суд виходив з того, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з положень статей 15, 16 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом припинення дії, яка порушує право. У зв'язку з чим позивач, який має намір визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню вважає, що в нього є всі законні на це підстави, має право звернутись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.
Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Наявність спору в зазначених правовідносинах підтверджується тим, що в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебували цивільні справи № 2-76/2010 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення за кредитним договором № ZPVLGK00000021 та № 314/314/2398/15-ц за позвом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання договорів недійсними, та позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGK00000021, відповідно до якого й накладено виконавчий напис нотаріусом. По вказаним справам ухвалені рішення суду.
Відповідно до рішення суду від 30.06.2010 року у справі № 2-76/2010 звернуто стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № ZPS0GK00000021 від 10.04.2006 року в рахунок погашення за вищезазначеними кредитним та іпотечним договорами заборгованості станом на 13.03.2009 року у розмірі 116453,44 грн., яка складається з 107476,85 грн. заборгованості за кредитом, 6950,18 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1868,05 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 158,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Зазначене рішення суду першої інстанції набрало законної сили 02 липня 2010 року.
Згідно рішення суду від 30.05.2019 року у справі № 314/2398/15-ц позов ОСОБА_1 до АТ КБ «»ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання договорів недійсними, задоволено, у задоволенні позову АТ КБ «»ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGK00000021, відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 25.09.2019 року рішення суду від 30.05.2019 року скасовано та ухвалено нове, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «»ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання договорів недійсними, відмовлено; у задоволенні позову АТ КБ «»ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGK00000021, відмовлено з інших правових підстав. Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 року постанову Запорізького апеляційного суду від 25.09.2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що утворилась станом на 13.03.2009 року, у розмірі 116453,44 грн. скасовано, зустрічний позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто із заборгованість за кредитним договором № ZPVLGК00000021, яка утворилась станом на 13.03.2009 року, в розмірі 116453,44 грн. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Крім того, наявність спору в зазначених правовідносинах підтверджується й тим, що виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. До того ж, приватний нотаріус Бондар І.М. не звернув уваги на те, що за вказаним кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису після спливу трирічного строку з моменту виникнення права вимоги, оскільки, згідно виконавчого напису, стягнення здійснюється за період з 10.04.2006 року по 22.08.2018 року, тобто більш ніж за 12 років, а від постановлення судового рішення про звернення стягнення за кредитним договором, на підставі якого нотаріус вчинив виконавчий напис минуло більше 8 років.
Таким чином приватним нотаріусом Бондар І.М. порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнавши виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 50, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд, -
вирішив:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати виконавчий напис № 2071 вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Миколаївною від 28.11.2018 року таким, що не підлягає виконанню.
1.Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25.09.2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 27.11.1997 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, 6/9.
Третя особа: Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), адреса: 70002, Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Бочарова, 4.
Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко
25.09.2020