28 вересня 2020 року Справа № 280/6181/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити певні дії, -
08.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач), підписаний представником - адвокатом Вельможко Анною Ігорівною (далі - представник), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить суд зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період його роботи з 22.09.1990 року по 31.12.1991 року до пільгового стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1, у зв'язку із чим призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2020 року.
Також, просить стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши до неї всі необхідні документи, зокрема, трудову книжку та уточнюючу пільговий стаж довідку від 17.06.2020 № 353, видану ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Проте, рішенням відповідача, оформленим у вигляді повідомлення від 13.07.2020 № 0800-0204-8/33513 позивача сповіщено про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю пільгового стажу. З пільгового стажу позивача за період з 22.09.1990 по 19.10.1999 відповідачем визнано лише 7 років 9 місяців 19 днів пільгового стажу за списком № 1 за період з 01.01.1992 по 19.10.1999, так як професія слюсаря по ремонту металургійного обладнання була включена до списку № 1 лише постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/6181/20. Повідомлено сторін про розгляд справи протягом тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі одноособово суддею Лазаренком Максимом Сергійовичем за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без участі, повідомлення та виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 25.09.2020 до суду відзив на позовну заяву (вх.№44786), в якому зазначає, що для зарахування періоду роботи позивача з 22.09.1990 по 31.12.1991 за професією електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування до пільгового стажу за списком № 1 немає законних підстав, оскільки дана професія включена до списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. З огляду на зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Приписами частини другої статті 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 24.06.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2020 року.
Листом Заводського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформленим у вигляді повідомлення від 13.07.2020 №0800-0204-8/33513, повідомлено позивача про те, що пільговий стаж позивача за списком № 1 з урахуванням результатів атестації робочих місць становить 07 років 10 місяців 07 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Не погодившись з такою відмовою, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг.
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду України та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
ОСОБА_1 набув 51-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16.12.1999 Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основний документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній норм відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 23.03.1988, копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 :
- 22.09.1990 прийнятий в обтискний цех електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду (запис № 9, розп. № 378 від 21.09.1990)
- 20.10.1999 призначений майстром по ремонту електроустаткування нагрівальних колодязів там же (запис № 11, наказ №460л від 20.10.1999).
Згідно довідки № 353 від 17.06.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці на комбінаті «Запоріжсталь» у виробництві чорної металургії в обтискному цеху з 22.09.1990 по 19.10.1999 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування (на дільниці стан та нагрівальні колодязі), що передбачено списком № 1 (розділ ІІІ, підрозділ 3а, код 1030300а-1753а), як робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом обладнання в місцях його установки на ділянках діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, професія яку обіймав позивач, відносилась до пільгової пенсії за списком № 2.
Проте, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 09.08.1991 № 591 «Про внесення доповнень і змін до Списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» внесені доповнення до: «… 3. В подразделы 1-4 раздела III "Металлургическое производство (черные металлы)": 1030300а-1753а - «Рабочие ремонтных служб, занятые ремонтом оборудования в местах его установки на участках (рабочих местах) действующих производств, где основные рабочие, ведущие технологический процесс, пользуются правом на льготное пенсионное обеспечение по Списку N1: электромонтеры по ремонту и обслуживанию электрооборудования, …».
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 за №383 (далі - Порядок № 383), при призначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992.
З аналізу вищенаведеного Наказу №383, можливо зробити висновок про наявність у позивача правових підстав для зарахування всього періоду роботи періоду роботи з 22.09.1990 по 31.12.1991 на посаді «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» до пільгового стажу за списком №1.
Крім того, пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21.08.1997 року, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками.
Згідно з пунктом 6 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 атестація робочих місць передбачає визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах.
Таким чином, закон підтверджує виникнення права на пільгову пенсію за весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за результатами атестації робочого місця.
Первинна атестація робочого місця Позивача за списком № 1 була проведена за наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 № 73, тобто до 21.08.1997, а тому суд вважає, що весь період його роботи на цьому місці з 22.09.1990 по 19.10.1999 має бути зарахований до стажу за списком № 1.
Таким чином, право на зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за списком №1 підтверджено і за результатами атестації робочих місць.
Щодо дати, з якої слід призначити позивачу пенсію, суд зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
27.06.2020 ОСОБА_1 набув пенсійного віку, а за призначенням пенсії звернувся 24.06.2020, відтак згідно із статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія йому має бути призначена з дня наступного за днем набуття пенсійного віку, тобто з 28.06.2020.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 22.09.1990 по 31.12.1991 до пільгового стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1, у зв'язку із чим призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.09.2020.
Суддя М.С. Лазаренко