Справа № 184/836/20
Номер провадження 1-кп/184/184/20
01 жовтня 2020 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
під час розгляду у відкритому судовому засіданні об'єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020040360000188 від 16.03.2020 року та за №12020040360000214 від 30.03.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Берислав Бериславського р-ну Херсонської обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,-
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченої - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 ,
В провадженні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12020040360000188 від 16.03.2020 року та за № 12020040360000214 від 30.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, враховуючи наявність місця проживання, міцних соціальних зв'язків з ОСОБА_6 та двома малолітніми дітьми, відсутністю у зв'язку з зазначеним ризиків, заявлених прокурором.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Відповідно до ч. 2 вказаної статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання доцільності застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Зазначене відповідає позиції ЄСПЛ, яку було неодноразово висловлено у різних рішеннях (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р. та інших), відповідно до якої «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Повторно оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що відповідно до практики ЕСПЛ, ризик ухилення від суду не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками (справа «Бекчиєв проти Молдови»). Вивченням особистості ОСОБА_3 встановлено, що вона одружена, проте перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, має двох малолітніх дітей, постійні джерела для забезпечення базових потреб відсутні, соціальних чинників, такі як місце роботи або навчання, які б стримували її у місті Покров Дніпропетровської області, не встановлені, неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів, у тому числі злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, фактично тривалий час мешкає на орендованій квартирі в м. Покров без реєстрації.
Крім того, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить із того, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що остання незаконно збула наркотичний засіб особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_7 , яка є основним свідком обвинувачення та допит якої в судовому засіданні не проведено, а тому обвинувачена перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що обвинувачена не працює, фактично проживала не за адресою місця реєстрації; стороною захисту не надано згоди власників кв. АДРЕСА_3 , на виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за вказаною адресою.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про існування та не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та доцільності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 з метою забезпечення реалізації положень ст.177 КПК України.
Вказаний запобіжний захід є достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Інші запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, не забезпечить, на думку суду, належної поведінки обвинуваченої.
В межах об'єднаного кримінального провадження судом оголошено обвинувальні акти, встановлено порядок дослідження доказів, допитано потерпілу ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та частково досліджені матеріали кримінального провадження.
Оскільки на даний час судовий розгляд по суті з проведенням судового слідства для з'ясування обставин і перевірки їх доказами з необхідністю допиту інших учасників кримінального провадження, а саме інших свідків та обвинуваченої, не закінчений, внаслідок чого наявна потреба запобігти процесуальним ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно продовжити ще на 60 днів до 29.11.2020 року, визначивши розмір застави із покладенням відповідних обов'язків.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 01.10.2020 року по 29.11.2020 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43 940 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із м. Покров без дозволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.11.2020 року включно.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачена.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, вище вказана уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена ОСОБА_3 зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У задоволенні клопотання обвинуваченої та її захисника - відмовити.
Виконання даної ухвали покласти на Нікопольське ВП ГУНП у Дніпропетровській області та установу місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачена.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1