Справа № 182/3651/20
Провадження № 2/0182/1948/2020
02.10.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом (а.с.1,2), посилаючись на наступні обставини.
Вона є власником будинку АДРЕСА_1 . У належному їй будинку з 16.08.2013 року зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , яка жодного дня не проживала в будинку, була зареєстрована лише для відновлення особистих документів. На прохання щодо зняття з реєстрації, відповідач відмовляється, нічого не пояснюючи. ОСОБА_3 не є членом її родини, не сплачує комунальні платежі, не приймає участі в утриманні житла. Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.21,22).
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Копію ухвали від 16.07.2020 року направлено позивачу (а.с.23).
Копію ухвали від 16.07.2020 року разом з копією позову з додатками направлено відповідачу за її останнім місцем реєстрації (а.с.20,24,27). До суду повернувся конверт, як не вручений з зазначенням причини - за закінченням терміну зберігання (а.с.28).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Від відповідача відзив на позов не надійшов.
Ухвалою суду від 02.10.2020 року постановлено розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 27.12.2001 року, посвідченого 27.12.2001 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., зареєстровано в реєстрі за № 6545, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6 - копія договору довічного утримання від 27.12.2001 року, а.с.7 - копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.03.2007 року, а.с.26 - відповідь КП «НМБТІ» від 28.07.2020 №640, а.с.29-32 - Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.10.2020 №т 226642405). На вказаний будинок було виготовлено технічний паспорт на ім'я позивача станом на 25.10.2007 (а.с.8-10).
За відомостями Виконавчого комітету Нікопольської міської ради та адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с.20,27), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.08.2013 року. Також зазначене підтверджується довідкою від 23.06.2020 року, посвідченою головою квартального комітету № 27 (а.с.15) та вбачається з домової книги будинку АДРЕСА_1 (а.с.11-14).
З Акту про не проживання від 23.06.2020 року, складеного за участі сусідів та затвердженого головою квартального комітету №27 вбачається, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 16.08.2013 року та по теперішній час (а.с.16).
У зв'язку з реєстрацією відповідача у спірному будинку порушуються права позивача, як власника, щодо володіння, користування та розпорядження належною йому квартирою. Він позбавлений права на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном.
У добровільному порядку вирішити спір не вдається.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірному будинку понад один рік, тобто з 16.08.2013 року, доказів щодо поважних причин її не проживання та щодо домовленості між ними та власником житла суду не пред'явлено, суд приходить висновку, що відповідач втратив право користування будинком АДРЕСА_1 . Тому, позовну заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,128,131,259,264-265,268,280-282 ЦПК України, п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.16,29,319,321,383,386,391 ЦК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Рибакова