Справа № 182/1015/20
Провадження № 2-о/0182/80/2020
Іменем України
01.10.2020 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
присяжні Демиденко О.В.
Шлаган М.М.
за участю заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та ОСОБА_2 , про скасування рішення суду про визнання безвісно відсутнім, -
Заявник звернувся до суду із заявою про скасування рішення суду про визнання безвісно відсутнім.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що в 2000 році він поїхав на заробітки до Російської Федерації. З 2000 по 2019 рік він перебував на заробітках на території Російської Федерації. Жодних відомостей про себе своїй дружині та своїм рідним він не повідомляв. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 . В 2007 році сестра його дружини ОСОБА_2 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про визнання його безвісно відсутнім. Визнання його безвісно відсутнім їй було необхідно для вирішення питання про призначення над його сином ОСОБА_4 опіки. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2007 року його було визнано безвісно відсутнім. З 2000 року до цього часу він проживав і працював на території Російської Федерації. В 2019 році він повернувся додому з Російської Федерації де дізнався, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2007 року його було визнано безвісно відсутнім. Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність звернення до суду з заявою про скасування рішення суду про визнання його безвісно відсутнім. Дане рішення суду порушує його права як громадянина України. Також він не може оформити пенсію, влаштуватися на офіційну роботу, зареєструвати місце проживання у належній йому квартирі. Через вказані обставини він позбавлений джерел для існування, оскільки не може влаштуватися на роботу. Відповідно до ст.45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилась або якщо одержано відомості про місце ЇЇ перебування, суд за місцем її перебування або суд» що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Відповідно до ст.309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи. Суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Тому йому необхідно поновити свої права.
В судовому засіданні заявник вимоги підтримав і суду пояснив, що він розвівся з дружиною і поїхав. Тому ні з ким не спілкувався довгі роки: ні з колишньою дружиною, ні з дитиною, ні з рідною сестрою. Зараз приїхав додому, бо тут є квартира, яка приватизована, в тому числі, й на нього.
Представник заінтересованої особи - Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи за її відсутності (а.с.14, 17).
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала, підтвердила, що заявник є її колишнім зятем - чоловіком її покійної сестри, якого було визнано безвісно відсутнім за її заявою.
Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як встановлено судом, 2000 році заявник по справі поїхав на заробітки до Російської Федерації, де й перебував з 2000 по 2019 рік. Жодних відомостей про себе своїй дружині та своїм рідним не повідомляв. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його колишня дружина ОСОБА_3 . В 2007 році сестра покійної колишньої дружини заявника по справі ОСОБА_2 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про визнання заявника безвісно відсутнім, оскільки необхідно було вирішувати питання про призначення над сином заявника ОСОБА_4 опіки. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2007 року заявника було визнано безвісно відсутнім (а.с.4). В 2019 році, повернувшись додому, заявник дізнався про вказане рішення. Дане рішення суду порушує права заявника як громадянина України. Також заявник не може оформити пенсію, влаштуватися на офіційну роботу, зареєструвати місце проживання у належній йому на праві власності квартирі (а.с.5, 7).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що заявник є особою, яку було визнано безвісно відсутнім рішенням суду і через багато років він повернувся додому.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст.309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що, згідно наданих та досліджених судом доказів, ОСОБА_1 , дійсно, є тією особою, яку рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2007 року було визнано безвісно відсутнім, суд вважає, що заяву необхідно задовольнити, оскільки фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилась в судове засідання і у суду є всі підстави для скасування рішення про визнання ОСОБА_1 безвісно відсутнім.
Керуючись ст. 48 ЦК України, ст.ст.263-265, 293, 300, 309 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та ОСОБА_2 , про скасування рішення суду про визнання безвісно відсутнім - задовольнити.
Скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2007 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
Присяжні: О.В. Демиденко
М.М. Шлаган