Справа № 182/5453/20
Провадження № 1-кп/0182/1138/2020
29.09.2020 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 за № 12020040340001637 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця смт. Велика Писарівка Сумської області, українця, громадянина України, з середн0о- технічною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 281 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
ОСОБА_2 , грубо порушуючи вимоги правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України, використовував повітряне судно аматорської конструкції «SKY RANGER», що належить ОСОБА_3 , та не зареєстроване у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, для здійснення польотів.
17 червня 2020 року, у денний час, ОСОБА_2 , грубо порушуючи вимоги правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України, з метою проведення авіаційно-сільськогосподарських робіт над полями приватного підприємства «Таврія» в районі с. Хмельницьке Нікопольського району Дніпропетровської області здійснював польоти над полями, приватними житловими та господарськими будинками жителів зазначеного населеного пункту, автомобільними дорогами сільського сполучення, електроопорами ліній електропередач, не будучи працівником повітряного транспорту.
Незважаючи на те, що вказане повітряне судно не було підготовлено до польотів відповідно до експлуатаційно-технічної документації, ОСОБА_2 , виконав не менше 2-х польотів, до початку цих польотів не зареєстрував повітряне судно в установленому законом порядку і не мав реєстраційного посвідчення, сертифіката льотної придатності, не мав дозволу Державної авіаційної служби України на виконання польотів, не мав бортової документації, яка визначається авіаційними правилами України, не пройшов навчання, яке необхідне для виконання польотів, не отримав пілотське посвідчення. Крім того, він не погодив польоти шляхом організації зв'язку з органами обслуговування повітряного руху (ОПР) і органами управління Повітряних Сил Збройних Сил України. Також він не застрахував у встановленому законом порядку відповідальність за можливу шкоду, заподіяну третім особам.
Своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив вимоги чинного законодавства, а саме:
а) ст.ст. 46, 47, 118 Повітряного кодексу України, якими передбачено:
- ст. 46 «Випробувальні польоти повітряних суден цивільної авіації на території України виконуються лише з аеродромів або злітно-посадкових майданчиків, сертифікованих або допущених до експлуатації згідно з авіаційними правилами України. Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України»;
- ст. 47 «На борту цивільного повітряного судна під час виконання польотів повинні бути:1) реєстраційне посвідчення;2) сертифікат льотної придатності або дозвіл на виконання польотів; 3) повний перелік бортової документації, що визначається авіаційними правилами України»;
- ст.118 «Експлуатант або власник повітряних суден авіації загального призначення, у тому числі легких, надлегких, аеростатичних та аматорських, зобов'язаний страхувати відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам.
б) п. п. 25, 26 Наказу «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.12.2017 року №954, яким передбачено:
- п.25 «Кожний політ повітряного судна у контрольованому повітряному просторі обслуговування повітряного руху, а також політ повітряного судна з перетинанням державного кордону України виконується відповідно до поданого плану польоту».
- п. 26 «На виконання польотів повітряного судна у повітряному просторі України може встановлюватися обмеження відповідно до законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних договорів України. Користувачі повітряного простору України отримують від органів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху інформацію про обмеження польотів повітряного судна та причини такого обмеження».
в) п. 2.4 наказу Державної авіаційної служби України від 05.02.2019 року № 153 «Про затвердження Авіаційних правил України», Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні», яким передбачено:
- п. 2.4 «Реєстрація повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України визначає його національну належність до України та означає, що уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль за льотною придатністю та експлуатацією цього повітряного судна».
Зазначені порушення правил безпеки чинного законодавства, вчинені ОСОБА_2 , могли спричинити падіння повітряного судна аматорської конструкції «SKY RANGER», розлив і займання палива, розлив мінеральних добрив. У цьому випадку, при падінні на житлові і господарські будівлі, на окремий автотранспорт і окремих осіб виникла загроза створення небезпеки для життя і здоров'я людей, в місці такого падіння або в безпосередній близькості.
Таким чином, на підставі викладеного, ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України, тобто, порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей.
Ухвалою суду від 25.09.2020 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2020 за № 12020040340001637 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.281 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні та без його участі (а.п.10-12). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: рапорту про отримання заяви зареєстрованої ОСОБА_6 за № 16740 від 17.06.2020 ( а.п. 13-14); протоколу огляду місця події від 17.06.2020 року. До протоколу огляду додано фото таблицю ( а.п. 16-24); протоколу огляду від 17.06.2020 року ( а.п. 35); копією договору купівлі-продажу повітряного судна від 05.01.2013 ( а.п.42-43); протоколу огляду місця події (речей) від 26.06.2020 року. До проколу огляду додано фото таблицю ( а.п. 62-69); протоколу огляду місця події (речей) від 07.07.2020 року (а.п. 71).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_7 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 281 КК України як порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні нікого не має, одружений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 130), раніше не судимий (а.п. 129).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), з врахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Відповідно до ч.3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України, викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.
Санкція ч.1 ст. 281 КК України в редакції зазначеного закону передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Тому, відповідно до приписів ч.3 ст.5 КК України, розмір штрафу, який в новій редакції, більший ніж в попередній, повинен визначатися в розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, а саме - до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тим чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосувались.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.281 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Запобіжний захід не обирався. Заходи забезпечення не застосовувалися.
Речові докази :
-повітряне судно літак Sky Ranger №_РАRA, заводський номер 13111079, який переданий під розписку ОСОБА_3 - залишити у його користуванні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання копії цього вироку.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1