180/1377/20
3/180/509/20
у справі про адміністративне правопорушення
02 жовтня 2020 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в атоцеху АТ
"МГЗК", зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
24 серпня 2020 року близько 20.00 години ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 у бік колишньої дружини ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, виганяв із будинку, чим вчинив домашнє насильство про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
У судовому засіданні особа, щодо якої складено адміністративний протокол - ОСОБА_1 свою вину не визнав і суду пояснив, що його дружина ОСОБА_2 готувала їжу, із кухонної кімнати видавався неприємний запах. Він зайшов на кухню та прикрив двері. Дружині це не сподобалося і вони почали сваритися. Наступного дня дружина звернулася до поліції, працівники поліції склали відносно нього протокол.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що чоловік закрив двері до кухонної кімнати, вона почала їх відкривати, чоловік її штовхнув, між ними виникла сварка. Так, як її чоловік застосовував до неї насильство не вперше, вона вирішила звернутися до поліції. Оскільки ці події відбувалися у вечірній час, до поліції вона звернулася наступного ранку.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що до Марганецького ВП Нікопольского ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_2 із заявою про скоєння відносно неї домашнього насильства. Ним був викликаний ОСОБА_1 , від нього були відібрані пояснення, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 це її батько. Того вечора вона з мамою сиділи на кухні. Мати пішла до гостинної кімнати та відкрила двері. Батькові це не сподобалось, вони почали сваритися, батько висловлювався в бік матері нецензурною лайкою. Батько пішов у другу кімнату, мати повернулася на кухню.
Вислухавши в судовому засіданні особу, щодо якої складено адміністративний протокол, потерпілу, свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення Серії АПР18 № 670337 від 24.08.2020 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.08.2020 року; показаннями потерпілої та свідків, допитаних у судовому засіданні, які підтвердили факт скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, невизнання ним вини та посилання на те, що він не вчиняв домашнього насильства, суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності так, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що він до адмінвідповідальності притягується вперше, працює, всі обставини справи в їх сукупності вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному стягненню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 23,24,33,40-1, ч.1 ст. 173-2, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула