Справа № 758/13213/18
Провадження № 2/204/244/20 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
28 вересня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю представника відповідача Смірнова А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
В судовому засіданні представником відповідача Смірновим А.А. було заявлено клопотання про передачу даної справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що суду помилково було підтверджено адресу реєстрації відповідача, а саме: м. Дніпро, пров. Альпійський, 5-А на час подання ТОВ «СФГ Гермес» даного позову до суду, відповіддю адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Дніпропетровській області. Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року цивільна справа № 758/13213/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - була скасована ухвала Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року про відкриття провадження у даній справі, а справа передана на розгляд Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська за підсудністю. При цьому, предметом встановлення та перевірки судами першої, апеляційної і касаційної інстанції було питання реєстрації відповідача ОСОБА_2 станом на час подання ТОВ «СФГ Гермес» даного позову до суду, в контексті вирішення питання підсудності даної справи. Але, питання щодо реєстрації місця проживання відповідача після вказаної дати судами не вивчалось і не встановлювалось, хоча має істотне значення для правильного вирішення питання щодо територіальної підсудності справи. В спірному випадку паспортом відповідача ОСОБА_2 підтверджуються обставини реєстрації його місця проживання, а саме:
- з 10.05.2017р. він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 14.08.2017р. був знятий з реєстрації за вказаною адресою;
- 29.09.2019р. знову зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де є зареєстрованим до теперішнього часу.
Згідно відповіді на адвокатський запит від 08.11.2019 року за №106-8870 з Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з приводу місця реєстрації ОСОБА_2 підтверджується, що місце проживання ОСОБА_2 було з 10.05.2017 року зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , одночасно із зняттям з реєстрації місця проживання за попередньою адресою: АДРЕСА_2 . 10.05.2017 року було надіслано повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання до органу реєстрації на території обслуговування, де було зареєстроване попереднє місце проживання ОСОБА_2 . Крім того, Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції надав відповідь на адвокатський запит №2671 від 11.02.2020р., де зазначив про те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», повноваження з реєстрації місця проживання з 04.04.2016р. делеговані органам місцевого самоврядування, як органам реєстрації, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на території адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Тому, стосовно надання документального підтвердження даних щодо реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 або зняття з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_2 необхідно звертатися до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Чечелівського району м. Дніпро (м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 70). З наведеного беззаперечно вбачається, що як станом на день подачі ТОВ «СФГ Гермес» даного позову до суду, а саме: 03.09.2019р., останнім відомим місцем реєстрації відповідача була адреса: АДРЕСА_1 , а з 29.09.2019 р. і на час подальшого розгляду даної цивільної справи відповідач є постійно зареєстрований за вказаною адресою, про що є відмітка у його паспорті та саме за цією адресою з ним може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, в тому числі й судової. Крім цього, відповідно до довідки КП «Жилсервіс-5» ДМР 28.05.2020 року № 601 ОСОБА_2 був знятий з реєстрації з адреси: АДРЕСА_2 з 10.05.2017 року. Тому дана справа не підсудна Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти направлення справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва. Пояснила, що по даному питанню є вже рішення апеляційного та Верховного Суду.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Позивачем було подано позовну заяву за місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), а саме до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. (Т-2, а.с. 87)
Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року - скасовано, а справу направлено на розгляд до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. (Т-2, а.с. 133-136). Крім цього, даною постановою було встановлено наступне:
-відповідно до листа Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області від 18 червня 2019 року № 1201, отриманого представником позивача 2 вересня 2019 року, громадянин ОСОБА_2 , з 5 квітня 2013 року зареєстрований на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Указане також підтверджується доданими до позовної заяви письмовими доказами, а саме протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «СФГ Гермес», в якому зазначено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
-Отримана судом довідка про реєстрацію місця проживання особи не може бути підтвердженням зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача в розумінні положень наведеного вище Закону № 1382-IV, оскільки містить неактуальну інформацію лише за період з 10 травня 2017 року по 14 серпня 2017 року.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2019 року було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СФГ Гермес» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. (Т-2, а.с. 140).
Постановою Верховного Суду України від 24.02.2020 року постанову Київського апеляційного суду від 11.09.2019 року залишено без змін (Т-2, а.с. 208-211) та встановлено, що той факт, що 24 вересня 2019 року, тобто після ухвалення оскаржуваних судових рішень, відповідач знову зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не є підставою для скасування постанови апеляційного суду. Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду про те, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування ухвали Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року і направлення справи для розгляду за встановленою законом територіальною підсудністю до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 2 ст. 416 ЦПК України, у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так само, й згідно з ч. ч. 5-6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд зобов'язаний враховувати правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 24.02.2020 року у даній справі, оскільки право на відступлення від її правового висновку має лише суд касаційної інстанції, шляхом передачі такої справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року).
За таких обставин, з урахуванням того, що справа в провадженні суду знаходиться з жовтня 2018 року, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотань представників відповідача про направлення даної справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 31, 32, 44, 144, 182-183, 258-261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання представника відповідача про направлення даної справи за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва - відмовити.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя В.В. Самсонова