Справа № 204/6174/20
Провадження № 1-в/204/1162/20
30 вересня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування до нього ст. 81 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 , засудженого - ОСОБА_3 , представника установи - ОСОБА_5 ,
23 вересня 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 своє клопотання підтримав та просив задовольнити, суду пояснив, що він зарахований до складу господарчої обслуги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4». Він працює в банно-пральному комбінаті установи. Також він був старшим на об'єкті де робили ремонт. Крім того, він постійно робив ремонти самостійно, своїми руками. В нього були порушення, а саме в нього знаходили ніж, даний ніж вже був коли він тільки прийшов працювати, однак на ножі стерся інвентарний номер. Також було порушення коли він виправ свої кросівки в пральній машині, однак він не знав на той час, що цього робити не можна, третє стягнення в нього було за відмичку, дана відмичка йому була необхідна для того щоб переміщатись по установі по робочій необхідності, останнє стягнення було за заборонені продукти харчування, які були в нього виявлені на робочому місці в холодильнику. Дані продукти йому були передані передачею його матір'ю. Дані продукти лежали в холодильнику та вони не могли зіпсуватись. В нього також є і заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. Крім цього, він за період відбування покарання закінчив середню освіту. Постійно він спілкується з психологом. Також він займається в спортивному залі, кожного дня близько однієї години він займається зарядкою та спортом для себе. Провину у вчиненому злочині він визнав та щиро кається. Просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні представник Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання засудженого, суду пояснив, що даний засуджений за період відбування покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» мав три стягнення, які вже погашені за плином часу, в засудженого також були і заохочення. 22 вересня 2020 року за зберігання заборонених продуктів харчування засудженому було винесено попередження. Щодо останнього стягнення, вказав, що заборонені продукти харчування це ті продукти, які потребують додаткової термічної обробки або продукти малого строку зберігання. Як саме дані продукти опинились у засудженого він пояснити не може.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання засудженого, оскільки він не довів свого виправлення, хоча і відбув необхідний строк покарання для можливості застосування ст. 81 КК України. В засудженого маються чотири стягнення за порушення вимог режиму утримання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи на засудженого та надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право, зокрема, вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Судом встановлено, що вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. На підставі п.3,4 ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_3 покладені наступні обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок суду набрав законної сили 18 листопада 2014 року.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2016 року було задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції Красногвардійського району м. Дніпропетровська та скасовано іспитовий строк ОСОБА_3 , та направлено його в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2014 року у вигляді п'яти років позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання.
Згідно розпорядження про виконання ухвали суду, що набрала законної сили, ухвала суду набрала законної сили 20 січня 2016 року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 розпочався 12 березня 2016 року.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким та умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.
Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За змістом зазначеного кримінального закону становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці, добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м'якого покарання.
Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.
Щодо даних про особу, то засуджений ОСОБА_3 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, яка відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
З досліджених документів вбачається, що засуджений ОСОБА_3 відбув встановлену законом частину строку покарання.
Згідно характеристики, наданої Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань № 4» засуджений ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі знаходиться з 12 березня 2016 року. Під час тримання під вартою у Дніпровській установі виконання покарань № 4 порушень вимог режиму утримання не допускав, заохочень не мав. З 23 березня 2016 року відбуває покарання у складі господарчої обслуги Дніпровської установи виконання покарань № 4. За період відбування покарання характеризується задовільно. Не завжди дотримувався встановлених правил поведінки та розпорядку дня, правил внутрішнього розпорядку установи, має чотири стягнення правами начальника установи, одне з яких не погашене, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, а також виявлення корисної ініціативи у вигляді робіт з благоустрою установи, має заохочення правами начальника установи. Приймає активну участь в суспільному житті відділення. Працевлаштований робітником банно-прального комбінату установи. До праці ставиться сумлінно. Дбайливо ставиться до виробничого обладнання, майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки та техніки безпеки праці, виконує правила виробничої санітарії. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт». Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом побачень, отримує від них посилки та передачі. Зв'язки з рідними міцні, цінує. За складом характеру спокійний, врівноважений та цілеспрямований. На профілактичних обліках не перебуває. У відношенні до засуджених неконфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки. До малих неформальних груп не належить. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайній зовнішній вигляд. Вину у скоєному злочині усвідомив, під час бесід виражає щире каяття. Стан здоров'я задовільний.
Згідно довідки про заохочення і стягнення засудженого ОСОБА_3 має чотири стягнення: 23 березня 2017 року ДІЗО три доби за порушення локалізації та зберігання заборонених предметів; 18 квітня 2017 року догана за зберігання заборонених предметів; 08 червня 2017 року ДІЗО три доби за зберігання заборонених предметів; 22 вересня 2020 року попередження за зберігання не дозволених продуктів харчування.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що три стягнення на ОСОБА_3 були накладені за зберігання заборонених предметів, а саме: відповідно до постанови № 61 про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор (а.с. 16 особової справи засудженого) 12 березня 2017 року ОСОБА_3 покинув своє робоче місце та в нього було вилучено саморобну відмичку. В письмовому поясненні по факту вилучення металевої проволоки (відмички) засуджений вказав, що він металева проволока (відмичка) дійсно належить йому та він виготовив її власноруч для пересування по 8-му корпусному відділенні. Відповідно до постанови № 376 про накладення стягнення (а.с. 20 особової справи засудженого) 11 квітня 2017 року у засудженого було виявлено та вилучено зігнуту металеву проволоку (відмичку). Від надання письмового пояснення засуджений відмовився. Відповідно до постанови № 154 про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор (а.с. 23 особової справи засудженого) 06 червня 2017 року у засудженого було вилучено із кишені штанів ніж кустарного виробництва. В письмових поясненнях ОСОБА_3 повідомив, що 03 червня 2017 року ніж виготовив власноруч, з металевої пластини, яку знайшов на території установи біля гаражу, загострив об цеглу та обернув ручку поліетиленом. Ніж використовував для різки продуктів харчування. Відповідно до постанови 22 вересня 2020 року у засудженого ОСОБА_3 було виявлено та вилучено продукти харчування, які потребують додаткової термічної обробки, а саме крупи та сире м'ясо, а також було захаращене робоче місце побутовими відходами, такими як пластик та ганчір'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КВК України, засудженим забороняється: придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань.
Згідно із наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14 червня 2019 року «Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», засудженим забороняється: виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі. Крім того, відповідно до переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі «Продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м'яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах».
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 , будучи обізнаним про правила поведінки та правила тримання під вартою, нехтуючи Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, та будучи попередженим про недопустимість порушення таких правил, умисно допускає їх порушення та порушення вимог режиму.
Відповідно до витягу з наказу начальника установи від 23 березня 2020 року № 292 засудженого ОСОБА_3 було зараховано до господарчої обслуги установи, на посаду підсобного робітника обслуговуючого персоналу.
У відповідності до ч. 2 ст. 81 КК України праця засудженого є одним із ключових факторів щодо можливості застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Однак, хоча ОСОБА_3 за період відбування покарання і працює в установі, та за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці неодноразово отримував заохочення це не може бути взяте судом до уваги як безпосередній чинник виправлення засудженого в період відбування покарання, оскільки ОСОБА_3 поряд з отриманням заохочень порушував правила внутрішнього розпорядку установи за що отримував стягнення, що може свідчити про відсутність у засудженого належних висновків щодо своєї поведінки, що вказує на відсутність настанов у ОСОБА_3 на дотримання правослухняної поведінки у майбутньому та недопущення в подальшому таких випадків.
Крім того, в матеріалах особової справи засудженого містяться: психологічна характеристика засудженого, який поміщається до карцеру (а.с. 17 особової справи засудженого) від 23 липня 2017 року, відповідно до якої у ОСОБА_3 сангвінічні риси темпераменту. Поведінка у конфліктній ситуації агресивного типу. Психологічна характеристика засудженого, який поміщається до карцеру (а.с. 24 особової справи засудженого) від 08 червня 2017 року, відповідно до якої у ОСОБА_3 холеричні риси темпераменту. Поведінка у конфліктних ситуаціях компромісного типу. Вказане свідчить про коливання настрою засудженого в стресові моменти, що може призводити до вчинення ним нових злочинів.
Матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 містять копію ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року, відповідно до якої було відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про застосування до нього ст. 81 КК України, відповідно до якої було відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки засудженим не було надано достатніх доказів щодо можливості застосування ст. 81 КК України.
Окрім цього, засудженому ОСОБА_3 17 липня 2019 року комісією Дніпровської УВП № 4 було відмовлено в наданні подання до суду про застосування ст. 81 КК України, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
В подальшому відповідно до виписок з протоколів № 21 від 26 грудня 2019 року та № 8 від 22 квітня 2020 року комісії Дніпровської УВП № 4, було відмовлено в застосуванні до нього ст. 101 КВК України та ст. 82 КК України в зв'язку з письмовою відмовою останнього.
Згідно характеристик, які маються в особовій справі, а саме від 22 листопада 2017 року, ОСОБА_3 характеризується негативно; 26 вересня 2019 року та 12 грудня 2018 року характеризується посередньо.
Крім того, суд звертає увагу, що, не зважаючи на надані адміністрацією установи пояснення щодо походження ножа, який було вилучено у ОСОБА_3 , щодо його самостійного виготовлення, в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що цей ніж належить установі, що суд розцінює, як намагання ОСОБА_3 ввести суд в оману, щодо дійсних подій, за які він був притягнутий до відповідальності, що також свідчить про відсутність правослухняної поведінки ОСОБА_3 та усвідомлення ним вчиненогого.
З досліджених документів судом вбачається відсутність у засудженого належних висновків щодо своєї поведінки, що вказує на відсутність настанов у ОСОБА_3 на дотримання правослухняної поведінки у майбутньому та недопущення в подальшому таких випадків.
В судовому засіданні не встановлені обставини, що процес виправлення засудженого досяг тієї стадії, на якій відбування ним призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі. Поведінка засудженого не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та бути підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
У судовому засіданні не надано інших доказів виправлення засудженого ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для застосування пільг згідно ст. 81 КК України стосовно ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 6 КВК України, ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування до нього ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1