Справа № 204/3802/20
Провадження № 2/204/1261/20 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
17 вересня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача аліменти на утримання його дружини - ОСОБА_1 до досягнення їхньою малолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно з дня пред'явлення даного позову до суду. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час сімейні відносини між ними припинені і вони проживають окремо. Після припинення між ними сімейних відносин діти проживають разом з позивачкою і знаходяться на її утриманні та вихованні. При цьому, позивачка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Проте, відповідач не утримує і матеріально не допомагає позивачці, хоча він є фізично здоровою людиною і на його утриманні ніхто не перебуває.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала до суду заяву, в якій підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, справу просила розглянути за її відсутності без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив. Відзиву на позов не подав. Раніше надав заяву, в якій вказав, що позов не визнає, так як він вже сплачує аліменти та розраховується з боргами, які утворилися за час їх спільного життя. Справу просив розглянути без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 05 листопада 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_5 ) уклали шлюб у виконавчому комітеті Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис № 02 (а.с. 7).
Втім, рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2020 року шлюб між сторонами було розірвано.
В шлюбі у них народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їхнє народження, копії яких долучені до матеріалів даної справи (а.с.8-9).
При цьому, судом встановлено, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання позивачки, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за їхньою спільною малолітньою дитиною до досягнення нею трьох років, а доказів зворотного, в порядку § 1 Глави 5 Розділу 1 чинного ЦПК України, суду не представлено.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно же з положеннями ч. 6 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Тобто, утримання відповідачем своєї колишньої дружини до досягнення їхньою дитиною трирічного віку є не його правом, а його обов'язком, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу, а судом не було встановлено обставин/умов за яких би відповідач не міг утримувати (сплачувати аліменти) позивачку, у зв'язку з чим з нього слід стягнути аліменти в судовому порядку.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Позивачка просила суд визначити розмір аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму щомісячно
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, під час розгляду даної справи, судом було встановлено, що на підставі судового наказу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2020 року з відповідача стягуються аліменти на утримання його малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.
В той же час, під час розгляду даної справи судом не було встановлено обставин, за наявності яких відповідач не зможе надавати матеріальну допомогу (сплачувати аліменти) своїй колишній дружині у твердій грошовій сумі в розмірі 1700 грн. до досягнення їхньою дитиною трирічного віку.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 182 СК України, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання його колишньої дружини - ОСОБА_1 до досягнення їхньою малолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, у твердій грошовій сумі в розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 16 червня 2020 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини в межах суми платежу за один місяць.
Крім того, в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача повинно бути стягнено в дохід держави судовий збір по справі в сумі 840 грн. 80 коп. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом), оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 77, 79, 80, 84, 182, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання його колишньої дружини - ОСОБА_1 до досягнення їхньою малолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, у твердій грошовій сумі в розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 16 червня 2020 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення про стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.В. Самсонова