Справа № 202/7155/18
Провадження № 4-с/202/5/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
2 жовтня 2020 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Сокол І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (наразі - Шевченківський ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Скарга обґрунтована тим, що Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 28289431, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-617/11, виданого 11.07.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, 21.07.2011 року була винесена постанова про накладення арешту на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження № 11410431).
У подальшому постановою державного виконавця від 25.10.2013 року виконавчий лист був повернутий стягувачеві за його заявою, виконавче провадження закінчено.
28.11.2016 року в позасудовому порядку стягувачем ПАТ КБ «ПриватБанк» було набуто право власності на іпотечне майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Однак обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року не було скасовано, незважаючи на те, що зазначена квартира ОСОБА_1 вже не належить.
26.10.2018 року до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області була подана заява про скасування обтяження 11410431 від 21.07.2011 року, на що відповіді не отримано.
8 листопада 2018 року у виконавчій службі усно повідомлено, що надати для ознайомлення виконавче провадження не можуть, оскільки воно знищено у 2017 році зі спливом трирічного строку зберігання.
З діями виконавчої служби щодо накладення та не зняття обтяження незгоден, оскільки на сьогодні не є власником квартири. Стягувач від виконання рішення відмовився. Отже, накладене обтяження на сьогодні є недоцільним. Крім того, ним не отримувалася постанова про відкриття виконавчого провадження. Тому вважає, що державний виконавець не вправі був вчиняти виконавчі дії.
За цих підстав просить визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, які полягають у накладанні на ОСОБА_1 обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, які полягають у незнятті обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; зобов'язати Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року, накладене постановою про накладення арешту від 21.07.2011 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, об'єкт обтяження: квартира, 1/2 частка, адреса: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Зосименко С.Г. від 12.11.2018 року скаргу ОСОБА_1 було прийнято до розгляду.
У зв'язку із відстороненням від посади судді ОСОБА_4 у грудні 2018 року скарга ОСОБА_1 була перерозподілена в провадження судді Бєльченко Л.А.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Бєльченко Л.А. від 01.04.2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01.04.2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. від 31.07.2019 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 скаргу підтримав, в подальшому в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд скарги в його відсутність.
Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги в його відсутності.
В своїх письмових поясненнях Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначив, що в провадженні Шевченківського (Бабушкінського) відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 27542320 з виконання виконавчого листа № 2-9247/2010, виданого 14.02.2011 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 2008-006 від 11.02.2008 року в сумі 195439,07 грн.
08.07.2011 року головним державним виконавцем Пасовою О.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника. Арешт на квартиру АДРЕСА_2 від 21.07.2011 року за реєстраційним номером обтяження № 11410431 накладений у рамках виконавчого провадження № 27542320.
Враховуючи наведене, просив закрити провадження по справі, оскільки в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська розглядається аналогічна скарга.
Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ацент-Банк», ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Відповідно до приписів статті 450 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24.06.2011 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 2007-164 від 14.08.2008 року в розмірі 483570,94 грн., судовий збір 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1950 грн.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 200,00 грн.
На виконання зазначеного рішення суду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 11.07.2012 року був виданий виконавчий лист № 2-617/11, який пред'явлений на виконання до Шевченківського (Бабушкінського) ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Як вбачається з матеріалів скарги, зокрема відповіді Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, на підставі виконавчого листа № 2-617/11 державним виконавцем 12.08.2011 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 28289431.
25.10.2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час виконавче провадження знищено за закінчення терміну зберігання.
Крім того, встановлено, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 9 серпня 2018 року виконавчий лист, виданий 11.07.2012 року по цивільній справі № 2-1617/2011, визнаний таким, що не підлягає виконанню.
В подальшому постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 рокуухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 9 серпня 2018 року було скасовано та в задоволенні заяви про визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконаннювідмовлено.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав та свобод учасника виконавчого провадження.
Якщо ж рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах свої повноважень і право заявника не було порушено, суд має відмовити в задоволенні скарги.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
В свою чергу, підстави для зняття виконавцем арешту визначені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.
Зазначеною нормою не передбачено право виконавця зняти арешт у разі повернення виконавчого документа стягувачу.
Отже, у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець позбавлений права самостійно зняти арешт, накладений на майно боржника.
Суд звертає увагу, що, звернувшись до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 28289431 з виконання виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська по справі № 2-617/11, заявник просить визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, які полягають у накладанні та не знятті обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; зобов'язавши Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року відповідно до постанови про накладення арешту на квартиру (1/2 частка) за адресою: АДРЕСА_1 .
Між тим, як встановлено в судовому засіданні, виконавче провадження № 28289431 було відкрито 12.08.2011 року (а.с. 34).
Тобто арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді обтяження № 11410431 від 21.07.2011, яке заявник просить зобов'язати виконавчу службу скасувати, в рамках цього виконавчого провадження не накладався.
Зокрема, як вбачається з листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), арешт на частку квартири АДРЕСА_2 накладений 21.07.2011 року за реєстраційним номером обтяження № 11410431 у рамках виконавчого провадження № 27542320, що було відкрите на підставі виконавчого листа №2-9247/2010, виданого 14.02.2011 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №2008-006 від 11.02.2008 року в сумі 195439,07 грн.
Таким чином, враховуючи, що арешт на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером обтяження 11410431 був накладений в рамках іншого виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-9247/2010, виданого 14.02.2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави вважати неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 28289431, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-617/11, виданого 11.07.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
Отже, скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Доводи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо необхідності закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 суд вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська розглянуто скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2-9247/10. У той час як у дійсній скарзі ОСОБА_1 оскаржуються дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 28289431 щодо виконання виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2-617/11.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд також вважає за необхідне відзначити, що з огляду на зміст положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року, якими не передбачено зняття виконавцем арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, заявник вправі звернутися за захистом своїх прав не шляхом оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, а шляхом пред'явлення позову безпосередньо до особи, в інтересах якої державним виконавцем був накладений арешт.
Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю. Марченко