Справа № 202/6928/15-ц
Пров. № 2/202/587/2020
Іменем України
02 жовтня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: - Бєльченко Л.А.,
при секретарі: - Нетеса Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2015 року ТОВ «Українська боргова компанія» звернулося до суду з цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
20.10.2015 року за результатами розгляду справи судом ухвалено заочне рішення.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2019 року заочне рішення суду від 20.10.2015 року за заявою відповідача скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Звернувшись до суду з цим позовом, ТОВ «Українська боргова компанія» зазначило, що 20.06.2013 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/1437813, відповідно до умов якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 52000 грн., а останній зобов'язався повернути кредит не пізніше 19.06.2016 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних та щомісячну комісійну винагороду у розмірі 1,80%.
31.03.2014 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Купер Прайс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 03/14-ІІІ, відповідно до умов якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» відступило ТОВ «Купер Прайс» право вимоги за кредитним договором № 1/1437813 від 20.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк».
02.04.2014 року між ТОВ «Українська боргова компанія» та ТОВ «Купер Прайс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 14/УБК-14, відповідно до умов якого ТОВ «Купер Прайс» відступило ТОВ «Українська боргова компанія» право вимоги за кредитним договором № 1/1437813 від 20.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк».
ОСОБА_1 не виконав своєчасно умови кредитного договору, таким чином порушивши їх. У зв'язку з зазначеним, станом на 06.08.2015 року виникла заборгованість у розмірі 66361,33 грн., що складається з: 46127,72 грн. - заборгованості по кредиту; 18424,56 грн. - пені; 520,00 грн. - штрафу; 1289,05 грн. - 3% річних.
У зв'язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 66361,33 грн. та судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 10.02.2020 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача ТОВ «Українська боргова компанія» (а.с. 95).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, у котрій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а справу розглянути за його відсутності (а.с. 107).
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову з наступних підстав. Відповідач зазначив, що дійсно він уклав кредитний договір з ПАТ «Креді Агріколь Банк» та отримав грошові кошти в кредит, однак його не було повідомлено кредитодавцем про відступлення права вимоги за кредитним договором ні вперше, ні в подальшому під час відступлення права вимоги, у зв'язку з чим він вважає, що відсутні правові підстави для сплати ним заборгованості стороннім організаціям. Крім того, відповідач вказав, що позивач не має права вимоги до нього, оскільки ТОВ «Купер Прайс» не мало права відступати право вимоги за кредитним договором № 1/1437813 від 20.06.2013 року ТОВ «Українська боргова компанія», що підтверджується рішенням Нацкомфінпослуг від 18.10.2016 року № 2642 про застосування заходу впливу до ТОВ «Купер Прайс». Відповідно до вказаного рішення ТОВ «Українська боргова компанія» не є фінансовою організацією та не має права укладати договори факторингу, котрим фактично є договір про відступлення права вимоги. У зв'язку з цим, ТОВ «Українська боргова компанія» не мало права відступати право вимоги за кредитним договором і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». З цих підстав відповідач просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.06.2013 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/1437813, відповідно до умов якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 52000 грн., а він зобов'язався повернути кредит не пізніше 19.06.2016 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 11% річних та щомісячну комісійну винагороду у розмірі 1,80% (а.с. 5-10).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, котра станом на 06.08.2015 року становила 66361,33 грн. та складалася з: 46127,72 грн. - заборгованості по кредиту; 18424,56 грн. - пені; 520,00 грн. - штрафу; 1289,05 грн. - 3% річних.
Розмір заборгованості підтверджується зазначеним у позовній заяві позивачем розрахунком (а.с. 2).
Судом встановлено, що 31.03.2014 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Купер Прайс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 03/14-ІІІ, відповідно до умов якого ПАТ «Креді Агріколь Банк» відступило ТОВ «Купер Прайс» право вимоги за кредитним договором № 1/1437813 від 20.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» (а.с. 18-22).
02.04.2014 року між ТОВ «Українська боргова компанія» та ТОВ «Купер Прайс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 14/УБК-14, відповідно до умов якого ТОВ «Купер Прайс» відступило ТОВ «Українська боргова компанія» право вимоги за кредитним договором № 1/1437813 від 20.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» (а.с. 13-17).
Відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги № 30/12-ФК_У від 30.12.2015 року ТОВ «Українська боргова компанія» відступило ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором №1/1437813 від 20.06.2013 року, укладеним між ПАТ «Креді Агріколь Банк»» та ОСОБА_1 (а.с. 82-84).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що не заперечувалося самим відповідачем в судовому засіданні, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 64552 грн.. 28 коп., яка складається з: 46127,72 грн. - заборгованості по кредиту; 18424,56 грн. - пені.
Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 520,00 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за порушення грошового зобов'язання, покладання на відповідача штрафу за несвоєчасне виконання того ж зобов'язання, на думку суду, є подвійним притягненням до відповідальності, що суперечить статті 61 Конституції України і співпадає з правовою позицією Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення штрафу у розмірі 520,00 грн.
Суд також не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1289,05 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, як встановлено судом, умовами кредитного договору № 1/1437813 від 20.06.2013 року передбачена сплата позичальником кредитодавцю процентів у розмірі 11% річних та щомісячної комісійної винагороди у розмірі 1,80%. Тобто на час дії кредитного договору сторонами договору погоджений розмір процентів, котрі сплачує позичальник кредитодавцю. Також сторонами договору узгоджена відповідальність за несвоєчасне виконання або невиконання зобов'язань за договору у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п. 3.1 Договору).
З огляду на зазначене, враховуючи, що 3% річних позивачем нараховані за час дії кредитного договору, а у договорі сторонами визначений інший розмір відсотків, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1289,05 грн., задовольнивши, таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» частково.
Суд критично ставиться до заперечень відповідача з приводу неправомірності договору №14/УБК-14 від 02.04.2014 року про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Українська боргова компанія» та ТОВ «Купер Прайс», та, як наслідок, неправомірності договору № 30/12-ФК_У від 30.12.2015 року, укладеного між ТОВ «Українська боргова компанія» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», з наступних підстав.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів неправомірності укладених договорів про відступлення права вимоги, а надана відповідачем роздруківка з сайту Нацкомфінпослуг рішення не спростовує презумпцію правомірності зазначених правочинів, а лише зобов'язує ТОВ «Купер Прайс» усунути виявлені порушення та застосовує заходи впливу до ТОВ «Купер Прайс».
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 645,52 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 13,81,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04114, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором у розмірі 64552 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн.. 28 коп., яка складається з: 46127,72 грн. - заборгованості по кредиту; 18424,56 грн. - пені.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п'ять) грн. 52 коп.
У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бєльченко Л.А.