Справа № 202/1403/20
Провадження № 2/202/1162/2020
06 серпня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Паленко І.М.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
У березні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом, в якому, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів на утримання дитини в розмірі 108 862,2 грн.
06.07.2020 року на підставі п.2 ч.2 ст.48 ЦПК України та ч.1 ст.196 СК України своєю заявою про збільшення розміру позовних вимог, позивачкою було змінено розмір позовних вимог (пені) на 116 572,5 грн.
Позов мотивований тим, що 29.10.2011 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області між Позивачкою ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб з Відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис №818, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 року у позивачки з відповідачем народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . В зв'язку з тим, що відповідач відмовився утримувати свого малолітнього сина Позивачкою було подано позовну заяву про стягнення аліментів. 01.08.2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №191/2087/13-ц було винесено рішення, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року по справі № 191/2088/13-ц шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Протягом усього часу, відповідач фактично не сплачував аліменти з чого утворилася заборгованість в розмірі 108 119, 7 грн., що підтверджується довідкою від 01.08.2019 року. В зв'язку зі злісним ухиленням від сплати аліментів 06.12.2019 року Індустріальним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження №12019040660001864 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України. Станом на 31.05.2020 року заборгованість відповідача по аліментам становила 116572,5 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам, наданим старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайленко Ю.В.
Ухвалою судді від 17 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
30.06.2020 року на адресу суду надійшла заява адвоката Бєлік А.С., який є представником позивачки про винесення заочного рішення. До заяви було додано оригінал накладної №4907400425663 та зазначено, що відповідно до даних трекінг системи Укрпошти, відповідач 05.06.2020 року о 12:53 годині отримав повістку про розгляд справи. Таким чином, відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.1, п.п.10,11 ч.3 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; кількість сторін та інших учасників справи (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони у справі, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
01.08.2013 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі № 191/2087/13-ц було винесено рішення, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за сплатою аліментів не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість та Індустріальним відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження №12019040660001864 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, складеного старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Михайленко ЮВ., станом на 31.05.2020 року, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах на утримання дитини становить 116 572,5 грн.
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто, максимальний розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100% заборгованості (116 572,5 грн.).
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
Разом з тим, відповідач доказів в порядку ст.ст. 76 - 81 ЦПК України про те, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин, суду не надав, доводів позивачки не спростував.
А відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачка має право на стягнення пені за прострочення сплати відповідачем аліментів.
Розраховуючи розмір пені, суд виходить з такого.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018р. у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз'яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
При розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення в кожному місяці.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивачки, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст.7, 20, 180, 196 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ: 34984472), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 116 572,5 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні, 50 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 840,80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до ст.289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом двадцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Суддя Г.О. Кухтін