Справа № 201/7212/20
Провадження № 3/201/3357/2020
Іменем України
23 вересня 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
Посадовою особою поліції стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 145121 від 01 липня 2020 року, відповідно до якого 01 липня 2020 року приблизно о 05 год. 47 хв., знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 37-Б, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним звуком з червоним світло-повертанням вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушив вимоги п.п. 2, 4, 8, 9 «а» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток, які повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за казаною адресою», а також останній не був доставлений до суду уповноваженою особою поліції. Отже, суд використав всі можливі заходу для забезпечення явки правопорушника до суду.
Суд, оцінивши досліджені докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, приходить наступників висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як слідує з ч. 2 ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно до статті 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору /увімкнення спеціалізованого звукового сигналу/.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, посадовою особою надано лише рапорт працівника управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року, встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, відповідно до ст. 251 КУпАП України, наявний в справі рапорт співробітника патрульної поліції у Дніпропетровській області не має жодного доказового значення відносно доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інших об'єктивних доказів на підтвердження невиконання вимоги патрульного поліцейського про зупинку транспортного засобу (переслідування, місце зупинки), посадовою особою не надано, пояснень немає, жодним чином не було підтверджено факт переслідування, не зупинки транспортного засобу на вимогу співробітників поліції, а відтак, рапорт не можна вважати належним, достатнім і об'єктивним доказом винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та не приймає визнання вини ОСОБА_1 , оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 268, 277, 283 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, закрити за відсутності складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала законної сили:
Суддя О.С. Наумова