Справа № 201/7513/20
Провадження № 2/201/2856/2020
Іменем України
21 вересня 2020 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров'я України про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
10.08.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров'я України про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 2-6).
Ухвалою судді від 12.08.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до положень ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. 12).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 11.03.2013р. він працює завідувачем гуртожитку № 5 ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України».
Наказом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» від 06.07.2020р. № 383-о на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
З наказом не погоджується, вважає його необґрунтованим, протиправним та таким, що не розкриває змісту дисциплінарного проступку, наявності і характеру вини та не є підставою для притягнення до відповідальності і підлягає скасуванню, так як винесений всупереч вимог ст.ст. 147, 149 КЗпП України.
Зазначає, що він завжди свою роботу виконував сумлінно, за весь час його роботи в Медичній академії жодного разу трудову дисципліну не порушував, стягнення за порушення трудової дисципліни до нього не застосовувалися. Оспорюваним наказом накладене дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни у зв'язку із відсутністю його на робочому місці 09.06.2020р. понад три години без поважних причин та за неналежне виконання службових обов'язків. При цьому, не зрозуміло про неналежне виконання яких саме трудових обов'язків йдеться.
Пояснив, що спізнився на роботу через те, що йому незручно діставатися до роботи. Він живає в м. Дніпрі на просп. Перемоги, 2, до роботи (на Соборну площу у м. Дніпрі) дістається тролейбусом. До початку епідемії, пов'язаної з розповсюдженням на території країни коронавірусної хвороби, в робочому графіку функціонували п'ять тролейбусних рейсів за потрібним позивачу напрямком. Станом на 09.06.2020р. кількість таких рейсів скоротилася до двох, а інтервал між рейсами відповідно збільшився.
Так, вранці 09.06.2020р. він вийшов на зупинку в очікуванні тролейбуса. З урахуванням того, що всі сидячі місця в салоні були зайняті, водій, у зв'язку з карантинними обмеженнями, відмовився запускати в салон тролейбуса понад нормовану кількість людей. Після цього, ще два тролейбуси з інтервалом у 30 хв. взагалі не зупинялися через відсутність вільних місць.
Ці обставини не можуть вважатися навмисним порушенням дисципліни, не є систематичними. Раніше він ніколи не спізнювався. Як зазначає позивач, він надавав пояснення з цього приводу, однак відповідачем вони не прийняті до уваги.
Крім того, у наказі зазначається про неналежне виконання позивачем службових обов'язків. Таке формулювання порушення є загальними і не розкриває зміст дисциплінарного проступку, при тому, що жодних доказів порушення немає.
Враховуючи викладене, просив визнати незаконним та скасувати наказ № 383-о від 06.07.2020р. ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» про притягнення його дисциплінарної відповідальності, компенсувати судові витрати.
Відповідач позовні вимоги не визнав. 09.09.2020р. представником Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров'я України Калгою С.І. (діє на підставі довіреності № 103 від 03.01.2020р. - а.с. 34) наданий відзив на позов (а.с. 16-17), в якому відповідач зазначив, що за фактом дисциплінарного проступку ОСОБА_1 проведено службову перевірку.
Встановлено, що помічником проректора з АГЧ ОСОБА_2 при перевірці гуртожитку №5 09.06.2020р. о 13 год. 45 хв. виявлено відсутність на робочому місці завідувача гуртожитку ОСОБА_1 , який з'явився на робоче місце цього дня тільки о 13 год. 45 хв. Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «ДМА», затверджених 23.02.2018р., робочий день триває з 08 год. 30 хв. до 17 год. ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_2 надати пояснення в письмовій формі про причини запізнення відмовився, а усно пояснив, що був на прийомі у поліклініці, однак не вказав, в якому лікувальному закладі був, листка тимчасової непрацездатності не надав.
19.06.2020р. ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких причиною запізнення вказав погану роботу громадського транспорту. За даними кадрового обліку ОСОБА_1 проживає на Набережній Перемоги, 70, в м. Дніпрі. Тобто, відстань до місця роботи (площа Соборна, 2, м. Дніпро) є невеликою - приблизно 7 км. Термін запізнення на 05 год. 15 хв. свідчить про неправдивість пояснень позивача. Окрім цього, до цього він вказував, що був на прийомі в поліклініці. Отже, зміна показань свідчить про його нещирість і намір уникнути відповідальності.
Не погодися з твердженням позивача про сумлінне ставлення до роботи і відсутність дисциплінарних стягнень. Позивач має незадовільну характеристику. 22.12.2017р. наказом ректора ДЗ «ДМА» №950-о на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Наказ постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2019р. по справі №201/505/18 скасований за формальними підставами.
Факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 без поважних причин підтверджено доповідною запискою помічника проректора з адміністративно-господарської частини ОСОБА_2 , показаннями сторожа ОСОБА_3 , актом перегляду зображень з камер відеоспостереження гуртожитку № 5 за 09.06.2020р., Правилами внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «ДМА», ознайомленням позивача з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «ДМА» при прийомі на роботу (заява від 17.08.2009р.), усним та письмовим поясненням позивача.
На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач 16.09.2020р. надав відповідь на відзив (а.с. 35 - 36), у якій наполягав на наведених ним обставинах звільнення і на задоволенні позову. Додатково зазначив, що відповідач посилається на зміну його показань, однак не надає доказів на підтвердження власних тверджень. У своїй пояснювальній записці від 19.06.2020р. він вказав причину запізнення, просив врахувати епідеміологічну обстановку як поважну причину запізнення. Будь-які інші пояснення не надавав.
18.09.2020р. представник відповідача ОСОБА_4 надав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 40), в яких наполягав на відмові у задоволенні позову.
Враховуючи категорію спору (спір, що витікає з трудових правовідносин), наданий відповідачем письмовий відзив на позов, надану позивачем відповідь на відзив, надані відповідачем заперечення на відповідь на відзив, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) відповідно до положень ч. 1 ст. 274 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Під час розгляду справи встановлені такі обставини справи і відповідні ним правовідносини.
З 11.03.2013р. ОСОБА_1 переведено з посади коменданта гуртожитку № 7 на посаду завідувача гуртожитку № 5 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» згідно з наказом № 240-о від 04.03.2013р. (а.с. 28 - 30).
Наказом ректора Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» Перцевої Т.О. № 50-ОД від 23.02.2018р. введено в дію нову редакцію Правил внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», погоджену з виборним органом первинної профспілкової організації та затверджену трудовим колективом ДЗ «ДМА» (протокол № 1 від 22.02.2018р.).
Наказом встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку є обов'язковими для всіх осіб, які працюють, навчаються або перебувають в ДЗ «ДМА».
Наказано деканам факультетів, керівникам структурних підрозділів довести Правила внутрішнього трудового розпорядку до відома всіх співробітників та здобувачів вищої освіти і забезпечити їх неухильне виконання. Відповідальній особі з питань оприлюднення інформації про діяльність ДЗ «ДМА» ОСОБА_5 розмістити Правила внутрішнього трудового розпорядку на сайті академії. Завідуючій канцелярією ОСОБА_6 ознайомити з наказом керівників усіх підрозділів академії та деканів факультетів.
Визнано таким, що втратив чинність наказ ректора ДЗ «ДМА» від 01.03.2013р. у редакції № 93 «Про нову редакцію Правил внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «ДМА».
Контроль за виконанням цього наказу покладено на проректорів за напрямами роботи (а.с. 22 - 26).
Так, відповідно до п. 2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» для співробітників апарату управління в адміністративному корпусі: початок робочого дня о 8 год. 30 хв.; закінчення робочого дня о 17 год.; перерва на обід з 12 год. до 12 год. 30 хв.
Забороняється змінювати на власний розсуд розклад занять і графік роботи, продовжувати або скорочувати тривалість занять і перерв між ними, передоручати виконання трудових обов'язків.
Функціональні обов'язки працівників кожного регламентуються відповідними Положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями працівників, які розробляють керівники підрозділів (п. 2.6 Правил).
Наказом ректора Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» Перцевої Т.О. № 383-о від 06.07.2020р., у зв'язку з порушенням трудової дисципліни завідувачем гуртожитку № 5 ДЗ «ДМА» ОСОБА_1 , відсутності його на роботі 09.06.2020р. понад три години без поважних причин, відповідно до статей 147-152 КЗпП України, п. VII Правил внутрішнього трудового розпорядку та за неналежне виконання службових обов'язків (п. 2.3 і 4.5 Посадової інструкції) оголошено догану завідувачеві гуртожитку № 5 ОСОБА_1 (а.с. 9).
Підставами винесення вказаного наказу стали: юридичний висновок від 02.07.2020 р.; доповідна записка проректора з АГЧ ОСОБА_7 ; доповідна записка помічника проректора з АГЧ ОСОБА_2 ; акт перегляду зображень з камер відеоспостереження гуртожитку № 5; службова записка сторожа гуртожитку № 5 ОСОБА_3 , пояснювальна записка завідувача гуртожитку № 5 ОСОБА_8 від 19.06.2020р.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною 1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Ст. 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав (належним чином складений акт на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни).
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як видно з матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та видачі наказу № 383-о від 06.07.2020р. стало порушенням ним трудової дисципліни як завідувачем гуртожитку, яка виражається у відсутності на роботі 09.06.2020р. понад три години без поважних причин, відповідно до статей 147 - 152 КЗпП України, п. VII Правил внутрішнього трудового розпорядку та за неналежне виконання службових обов'язків (п. 2.3 і 4.5 Посадової інструкції).
Винесенню наказу № 383-о від 06.07.2020р. передували юридичний висновок від 02.07.2020р.; доповідна записка проректора з АГЧ ОСОБА_7 ; доповідна записка помічника проректора з АГЧ ОСОБА_2 ; акт перегляду зображень з камер відеоспостереження гуртожитку № 5; службова записка сторожа гуртожитку № 5 ОСОБА_3 , з яких вбачається, що помічником проректора з АГЧ ОСОБА_2 при перевірці гуртожитку № 5 09.06.2020р. о 13 год. 45 хв. виявлено, що на робочому місці відсутній завідувач гуртожитку ОСОБА_1 , який з'явився на робоче місце цього дня тільки о 13 год. 45 хв. (а.с. 18 - 19, 21).
19.06.2020р. ОСОБА_1 надав роботодавцеві пояснювальну записку, в якій зазначив про те, що у зв'язку з оголошеним карантином в країні виникають серйозні проблеми з проїздом у громадському транспорті. Саме така ситуація склалася 09.06.2020р. Транспорт практично був відсутній, а той, який їздив, на зупинках не зупинявся, через що зміг дістатися на роботу лише о 13 годині. Просив зважити на епідеміологічну ситуацію (а.с. 20).
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до підпункту 7 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 03.06.2020р. № 435 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. № 392» (у редакції на момент вчинення порушення - 09.06.2020р.) на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення: легковими автомобілями з кількістю пасажирів, включаючи водія, до п'яти осіб без урахування осіб віком до 14 років або більшою кількістю пасажирів за умови, що вони є членами однієї сім'ї.
Отже на території України на тоді був введений карантин та встановлено відповідні обмеження, мета яких є зупинення або сповільнення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед населення. Встановлені обмеження торкнулися й роботи громадського транспорту, зокрема щодо кількості осі, яких дозволено перевозити за один рейс.
Суд надає оцінку законності оскаржуваного наказу з урахуванням того, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
При цьому, суд наголошує, що саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, за наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що стороною відповідача при визначені ступеня вини позивача у відсутності його на робочому місці понад 3 години не враховано наявність встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020р. № 392, обмежень, зокрема щодо роботи громадського транспорту.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов'язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності. У трудовому спорі в суді обов'язок по доказуванню законності і обґрунтованості накладення дисциплінарного стягнення, покладається не на позивача, а на відповідача.
Тобто, законодавець вказує, що орган, якому надано право прийняття на роботу повинен об'єктивно розібратись чи мало місце порушення трудової дисципліни, чи допущено воно з вини працівника.
З оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 видно, що роботодавець також вважає позивача винним у неналежному виконанні останнім своїх службових обов'язків (п. 2.3 і 4.5 Посадової інструкції).
При цьому в описовій частині наказу № 383-о від 06.07.2020р. не міститься визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач в частині неналежного виконанні останнім своїх службових обов'язків (п. 2.3 і 4.5 Посадової інструкції), його суть, що стало приводом до застосування догани та чи могло воно бути підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення. Крім того, в наказі не зазначено дату та обставини невиконання службових обов'язків позивачем, що свідчить про формальний підхід відповідача до самої процедури накладення стягнення та відсутність підстав для накладення такого стягнення.
Під час розгляду справи судом, представник відповідача не був обмежений у праві надати докази на обґрунтування своєї правової позиції, проте не скористався даною можливістю у повній мірі. Так, представником відповідача не було надано суду Посадову інструкцію завідувача гуртожитку, порушення якої інкримінується позивачу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку що наказ № 383-о від 06.07.2020р. про оголошення догани ОСОБА_1 винесений з порушенням норм чинного законодавства, роботодавцем не доведені факти порушення позивачем трудової дисципліни та невиконання ним своїх службових обов'язків, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання наказу незаконним.
Що стосується позовної вимоги про скасування наказу № 383-о від 06.07.2020р. про оголошення догани ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що така вимога позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що оспорюваний наказ виданий відповідною посадовою особою і в межах його компетенції, тобто жодних підстав для скасування наказу немає, а оскільки, позивач притягнений до дисциплінарної відповідальності з порушенням норм трудового законодавства, тобто незаконно, то цей наказ, щодо звільнення позивача, може бути визнаний лише незаконним.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позовних вимог частково, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. (а.с. 1), яка є мінімальною ставкою судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, менше якої не сплачується, слід стягнути з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суддя,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров'я України про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ № 383-о від 06 липня 2020 року Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» «Про оголошення догани», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності завідувача гуртожитком № 5 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України» (49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 9, код ЄДРПОУ 02010681) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Наумова О.С.