вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1455/19
Розглянувши матеріали справи за позовом Київської обласної ради
до 1) Ірпінської міської ради
2) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради
3) Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар»
про визнання протиправними і скасування рішення та витребування із незаконного володіння нерухомого майна
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
за участю представників:
позивача: Кондратенко Я.І. та Титикало Р.С.
відповідача1: Клименко К.В.
відповідача2: Клименко К.В.
відповідача3: Пономаренко Н.О.
третьої особи: Діордієв С.Г.
Обставини справи:
У червні 2019 року Київська обласна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради (далі - відповідач-1) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - відповідач-2), Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (КПП «Теплоенергопостач» (далі - відповідач-3) про:
1) визнання протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.03.2008 року №1476-42-V, та скасування рішення державного реєстратора №40151965 від 16.03.2018 року;
2) визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ, та скасування рішення державного реєстратора №38755663 від 15.12.2017 року;
3) визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 27.02.2018 року №50/16;
4) витребування із незаконного володіння відповідача-1 та відповідача-3 на користь позивача об'єкт нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 3 652 кв.м., які складаються з: гараж літ. А. склад літ. Б. М. ГСМ літ. В. літ. І, огорожа №1, замощення І, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11 (Ярославська, 9) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2889551321109).
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1455/19 у задоволенні позову Київської обласної ради до 1)Ірпінської міської ради, 2)Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, 3)Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради про визнання протиправними і скасування рішення та витребування із незаконного володіння нерухомого майна відмовлено (суддя Чонгова С.І.).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 року рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1455/19 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 року Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 року і рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року у справі № 911/1455/19 скасовано, справу № 911/1455/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1455/19 визначено суддю Кошика А.Ю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2020 року справу № 911/1455/19 прийнято до провадження в порядку нового розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.06.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 03.06.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи. Від представника відповідача1 надійшло пояснення № 01-20/1729 від 03.06.2020 року та клопотання № 01-20/1726 від 03.06.2020 року про витребування доказів.
До канцелярії Господарського суду Київської області 04.06.2020 року представником відповідача3 подано пояснення № 203 від 03.06.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 23.06.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.06.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення доказів до матеріалів справи.
До канцелярії Господарського суду Київської області 23.06.2020 року від представника відповідача3 надійшло клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 09.07.2020 року, залучено до участі у справі № 911/1455/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».
До канцелярії Господарського суду Київської області 01.07.2020 року від представника позивача надійшли пояснення по справі б/н б/д.
До канцелярії Господарського суду Київської області 07.07.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення доказів до матеріалів справи.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.07.2020 року представником відповідача1 подано додаткові пояснення № 01-20/2094 від 08.07.2020 року, представником відповідача3 подано заяву б/н від 08.07.2020 року про неналежність та недостовірність доказів позивача, представником Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради супровідним листом № 16-08/279 від 08.07.2020 року подано додаткові докази на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 21.07.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 20.07.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення доказів до матеріалів справи.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.07.2020 року представником позивача подано пояснення по справі б/н б/д.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.07.2020 року представником позивача подано клопотання б/н б/д про витребування доказів, однак, пізніше сторонами були надані відповідні докази, у зв'язку з чим необхідність їх витребування судом відпала.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 30.07.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 27.07.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 30.07.2020 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали. Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 30.07.2020 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.08.2020 року.
В судовому засіданні 13.08.2020 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представники відповідачів проти позову заперечували. Розгляд справи відкладався на 03.09.2020 року.
В судовому засіданні 03.09.2020 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 17.09.2020 року.
В судовому засіданні 17.09.2020 року представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представники відповідача проти позову заперечували.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 17.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові та встановлених під час розгляду спору обставин, Київська обласна рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Ірпінської міської ради (далі - відповідач-1) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - відповідач-2), Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (КПП «Теплоенергопостач» (далі - відповідач-3) про:
1) визнання протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.03.2008 року №1476-42-V, та скасування рішення державного реєстратора №40151965 від 16.03.2018 року;
2) визнання протиправним та скасування рішення Ірпінської міської ради від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ, та скасування рішення державного реєстратора №38755663 від 15.12.2017 року;
3) визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 27.02.2018 року №50/16;
4) витребування із незаконного володіння відповідача-1 та відповідача-3 на користь позивача об'єкт нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 3 652 кв.м., які складаються з: гараж літ. А. склад літ. Б. М. ГСМ літ. В. літ. І, огорожа №1, замощення І, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11 (Ярославська, 9) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2889551321109).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майновий комплекс по вул. Ярославській,11 у м. Ірпені є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі позивача, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08.02.2014 року №17544818, на підставі якого проведеною державну реєстрацію права комунальної власності позивача, а тому відповідач-1 не мав права розпоряджатися цим майном шляхом передачі його у господарське відання відповідача-3, надавати відповідачу-3 в користування земельну ділянку для обслуговування цього майна та змінювати адресу майна.
Позивач також зазначає про те, що спірний майновий комплекс з моменту його створення перебував на балансі КП «Ірпіньтепломережа», яке з цих підстав ще у 2008 році оскаржило державну реєстрацію права власності відповідача-1 на цей комплекс у справі № 13/230-08, а у 2013 році спірне майно передано позивачем, як власником, на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (далі - КП «Друкар»).
Київська обласна рада стверджувала, що КП «Ірпіньтепломережа» до цього часу відповідно до даних Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває у власності територіальної громади міст, сіл, селищ Київської області в особі Київської обласної ради та перебуває в стані припинення, при цьому рішення позивача про передачу КП «Ірпіньтепломережа» (разом з усіма активами) з власності територіальних громад Київської області у власність територіальної громади міста Ірпінь до його фактичного виконання втратило чинність на підставі іншого рішення позивача від 28.07.2009 року №557-25-V (зі змінами, внесеними рішенням від 24.11.2009 року№612-28-V).
У зв'язку з чим, спірне майно незаконно вибуло з володіння позивача поза його волею, а отже підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідачів на підставі статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)
В ході розгляду справи судом встановлено, що:
Рішенням виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів від 25.03.1997 року №96/7 погоджено місце розташування земельної ділянки МПТМ «Ірпіньтепломережа» для будівництва двоповерхового адміністративного будинку на 30 робочих місць по вул. Паризької Комуни, 9; надано дозвіл МПТМ «Ірпіньтепломережа» на використання проектно-вишукувальних робіт для вищезазначеного будівництва, проектно-кошторисну документацію виконати та погодити в установленому порядку.
Комунальне підприємство «Ірпіньтепломережа» (КПТМ «Ірпіньтепломережа») господарським методом здійснювало будівництво виробничо-адміністративне приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 в місті Ірпінь.
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, розглянувши лист КПТМ «Ірпіньтепломережа» від 07.09.2006 року, матеріали поточної інвентаризації, акт обстеження будинковолодіння, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 498 («Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення»), прийняв рішення № 168 від 12.09.2006 року «Про надання дозволу на отримання права власності на виробничу базу в місті Ірпінь по вулиці П. Комуни, 17 в місті Ірпінь», відповідно до якого дозволено Ірпінському БТІ оформити та видати свідоцтво про право власності на виробничу базу підприємству КПТМ «Ірпіньтепломережа», яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. П. Комуни, 17 та закріпити за територіальною громадою міста Ірпіня. Свідоцтво на право власності на виробничу базу видати КПТМ «Ірпіньтеломережа» (п. 3 рішення).
На підставі вказаного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 628332 від 28.09.2006 року - на виробничу базу, яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. П. Комуни, 17, власником вказаного майна визначена Територіальна громада міста Ірпеня в особі міської ради.
На підставі свідоцтва про право власності на спірне майно серії ЯЯЯ № 628332 від 28.09.2006 року, рішенням Ірпінської міської ради від 14.03.2008 року №1476-42-V передано у повне господарче відання КПП «Теплоенергопостач» (далі - спірне рішення -1).
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2008 року у справі № 13/230-08 рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року та Свідоцтво про право власності на спірне майно серії ЯЯЯ № 628332 від 28.09.2006 року - скасовані. Підставами для прийняття судом такого рішення стали встановлення факту перебування спірних об'єктів нерухомого майна у власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, та перевищенням у зв'язку із цим виконавчим комітетом Ірпінської міської ради передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» повноважень щодо вирішення долі нерухомого майна. Крім того, встановлено, що КПТМ «Ірпіньтепломережа» не мало право самостійно розпоряджатись майном, яке за ним закріплено.
Рішенням Київської обласної ради від 29.12.2008 року №410-21-V прийнято рішення передати КП «Ірпіньтепломережа» з усіма його активами, пасивами, лімітами, фондами тощо із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у власність територіальної громади міста Ірпінь. Однак, вказане рішення не було реалізоване.
Іншим своїм рішенням від 28.07.2009 року №557-25-V Київська обласна рада визнала таким, що втратило чинність з моменту прийняття своє рішення від 29.12.2008 року №410-21-V. Одночасно передано КП «Ірпіньтепломережа» з усіма його активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, за винятком окремих об'єктів (серед яких спірне майно відсутнє), із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня (пункт 8 рішення).
24.11.2009 року Київська обласна рада рішенням №612-28-V внесла зміни до власного рішення від 28.07.2009 року №557-25-V, визнавши пункт 8 цього рішення (щодо передачі КП «Ірпіньтепломережа») таким, що втратив чинність.
28.02.2013 року Київською обласною радою прийнято рішення №572-30-VI «Про передачу майна з балансу Комунального підприємства «Ірпіньтепломережа» на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» та передано відповідне майно згідно з переліком, який становить комплекс будівель і споруд по вул. Паризької Комуни (Ярославській), 11 у м. Ірпені, у тому числі адмінбудинок площею 753,4 кв.м.
24.01.2014 року за №288955132109 на підставі свідоцтва про право власності від 08.02.2014 року №17544818 проведено державну реєстрацію права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області на адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 3652 кв.м. по вул. Паризької Комуни (Ярославській), 11 у м. Ірпені. У складі майна значиться адмінбудівля літ. «Г» без зазначення площі.
Рішенням Ірпінської міської ради від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ затверджено проект землеустрою та надано в постійне користування КПП «Теплоенергопостач» земельну ділянку площею 0,6113 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури в м. Ірпінь, по вул. Ярославська, 9. (далі - спірне рішення-2). 11.12.2017 року відбулася державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою за КПП «Теплоенергопостач».
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 27.02.2018 року №50/16 уточнено адресу нерухомого майна КПП «Теплоенергопостач» відповідно до адреси земельної ділянки - вул. Ярославська, 9. (далі - спірне рішення-3).
16.03.2018 року за №25275685 проведено державну реєстрацію права повного господарського відання КПП «Теплоенергопостач» на нерухоме майно комплекс будівель і споруд по вул. Ярославській, 9, до складу якого включено адмінбудинок літ. «З» площею 717, 3 кв.м.
Під час попереднього розгляду спору рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 року, в задоволені позову відмовлено повністю.
Мотивуючи свої попередні рішення суди виходили з таких аргументів: (1) рішення позивача від 29.12.2008 року №410-21-V та від 28.07.2009 року №557-25-V щодо передачі КП «Ірпіньтепломережа» (з усіма активами) у власність територіальної громади м. Ірпеня в особі Ірпінської міської ради не визнані недійсними і не скасовані у судовому порядку; (2) позивач не надав документів набуття ним у власність спірного майна на час прийняття рішення від 28.02.2013 року №572-30-VI про передачу майна з балансу КП «Ірпіньтепломережа» на баланс КП «Друкар»; (3) позивач не довів порушення норм земельного законодавства при прийнятті відповідачем-1 спірного рішення-2, як і не обгрунтував, які саме його права чи законні інтереси порушені внаслідок прийняття відповідачем-2 спірного рішення-3. Отже, за висновком судів позивач не є власником спірного майна, а отже його права та інтереси спірними рішеннями відповідачів не порушені.
Одночасно судами зауважено, що Ірпінська міська рада відкрито користувалась і розпоряджалась спірним майном протягом сімнадцяти років, а КП «Теплоенергопостач», отримавши у повне господарське відання майновий комплекс по вул. Ярославській, 9, закінчив будівництво адміністративної будівлі та провів технічну інвентаризацію будівель комплексу.
В ході касаційного перегляду рішень судів у справі № 911/1455/19 суд касаційної інстанції зазначив, що до предмету доказування у даному спорі перш за все входить доведення позивачем наявності у нього відповідного речового права, на захист якого подано позов, тобто лише встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення права з боку відповідачів і відповідно ухвалює рішення на його захист чи відмову позивачу у захисті, встановивши необґрунтованість заявленого позову.
Однак, всупереч вимогам процесуального закону суди попередніх інстанцій не встановлювали та не досліджували, чи є позивач носієм речового права власності на спірне майно (як первісний набувач), коли саме це право останнім набуто на підставі яких первинних документів, оскільки відсутність у особи, яка звернулась до суду, відповідного права або інтересу є безумовним наслідком відмови в задоволенні позову за недоведеністю.
Не з'ясувавши цих обставин, суди одразу вдалися до оцінки правомірності волевиявлення сторін спору та правової оцінки прийнятих ними розпорядчих актів, які стосуються спірного майна.
При цьому судам необхідно враховувати, що статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, зазначених у статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Водночас обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права підлягають дослідженню під час вирішення спору щодо права власності на нерухоме майно (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18).
Так само, як і державна реєстрація, не породжує виникнення права власності і видача свідоцтва про право власності. Відповідне свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 925/797/17).
Крім того, поза увагою судів лишився викладений в позовній заяві та апеляційній скарзі довід позивача про існування ще у 2008 році судового спору у справі №13/230-08, внаслідок чого суди не з'ясували, чи має відношення прийняте в межах цієї справи рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2008 року до предмету спору у даній справі, з урахуванням змісту та правової підстави для прийняття спірного рішення Ірпінської міської ради від 14.03.2008 року №1476-42-V (про передачу майна у повне господарче відання КПП «Теплоенергопостач»).
Згідно зі ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З огляду на вказівки постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2020 року у справі № 911/1455/18, під час нового розгляду судом досліджено та встановлено наступне.
Підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б).
Відповідно до норм Цивільного кодексу України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, у тому числі об'єкт будівництва (стаття 331), переробка речі (стаття 332), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333), набувальна давність (стаття 344) та інші. Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334) та у порядку правонаступництва (стаття 107).
Згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, щоб новостворене майно стало об'єктом цивільно-правових відносин, потрібне виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.
Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина 2 статті 331 ЦК України).
Разом з цим, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.06.2018 року у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 року у справі №909/472/18, від 29.04.2020 року у справі №911/1455/19.
09 вересня 1991 року Обласним виробничим об'єднанням теплових мереж «Київтеплокомуненерго» прийнято наказ № 275 про створення Ірпінського міжрайонного підприємства теплових мереж «Ірпіньтепломережа», та надано останньому права юридичної особи.
24 грудня 1991 року було проведено державну реєстрацію Комунального підприємства теплових мереж (надалі - КП ТМ) «Ірпіньтепломережа», нині - Комунальне підприємство Київської обласної ради (надалі - КП КОР) «Ірпіньтепломережа», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 489820.
Єдиним засновником як КП ТМ «Ірпіньтепломережа» (яке було перейменована в КП КОР «Ірпіньтепломережа») є Київська обласна рада.
Зокрема, рішенням Київської обласної ради від 02.02.2007 року №097-09-V «Про деякі питання управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області» (п. 7.8.4) назву Комунального підприємства теплових мереж «Ірпіньтепломережа» було змінено на назву Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа», а також затверджено в новій редакції Статуту цього підприємства.
Згідно п. 1.1. Статуту КП КОР «Ірпіньтепломережа» вказане комунальне підприємство (Підприємство) засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і є комунальним унітарним підприємством. Київська обласна рада (Засновник) від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування, розпорядження та управління Підприємством. Підприємство безпосередньо підпорядковується Київській обласній раді і входить до її сфери управління. Майно Підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання. Окрім того п. 4.2. цього ж Статуту передбачено, що відчуження основних засобів здійснюється за погодженням із Засновником, яке оформляється відповідним рішенням.
Крім того, згідно з п.п. 1.1. статуту КП ТМ «Ірпіньтепломережа» (перереєстроване рішенням Ірпінського міськвиконкому № 85/1 від 28.03.2000) вказане комунальне підприємство засновано на комунальній власності Київської обласної ради, що перебуває в управлінні Київської обласної державної адміністрації в особі Київського обласного управління житлово-комунального господарства. Підприємство створено на базі Ірпінського району теплових мереж згідно наказу Київського обласного виробничого об'єднання «Київтеплокомуненерго» від 24 грудня 1991 року № 370/3. Відповідно до п. 3.1. Статуту Підприємство не розпоряджається закріпленим за ним основними засобами без згоди власника.
До основних фондів КП ТМ «Ірпіньтепломережа» увійшло майно, у т.ч. об'єкти нерухомості, що розташовані на колишній вулиці Паризької Комуни (нині - Ярославська) в м. Ірпінь Київської області на підставі наказу Фонду комунального майна області Київської обласної ради народних депутатів від 10.05.1994 року за № 219-М та відповідно до Переліку майна, що закріплюється на правах повного господарського відання (оперативного управління) МПТМ «Ірпіньтепломережа» станом на 01 січня 1993 року.
Наведене свідчить, про те, що нерухоме майно (основні фонди), яке використовувалось у господарській діяльності колишньої КП ТМ «Ірпіньтепломережа», а нині - КП КОР «Ірпіньтепломережа» перебувало та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.
Серед іншого на балансі та в оперативному управлінні КР КОР «Ірпіньтепломережа» знаходилось майно, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, в особі Київської обласної ради, яке знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. П. Комуни, 11: адмінбудинок, загальною площею 753,40 кв.м., ганок адмінбудинку, загальною площею 2160,00 кв.м., Приміщення сауни, загальною площею 122,20 кв.м., гайок приміщення сауни, загальною площею 3,40 кв.м., гараж, загальною площею 240,60 кв.м., гараж, загальною площею 23,87 кв.м., склад, загальною площею 52,90 кв.м., ганок складу, загальною площею 9.00 кв.м., Замощення, загальною площею 572,00 кв.м., огорожа, автобензозаправочний пункт (ГСМ), загальною площею 24.7 кв.м., ганок автобензозаправочного пункту, загальною площею 1,4 кв.м. (далі - спірне нерухоме майно).
Рішенням Київської обласної ради від 28 лютого 2013 року № 572-30-VI та на підставі Акту прийму-передачі від 01.06.2013 року було безоплатно передано з балансу Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа» на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» спірне нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, яке знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. П. Комуни, 11 (рішення є чинним та не є скасованим).
24 січня 2014 року на підставі Свідоцтва про право власності №17544818 від 08.02.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради на адміністративно-виробничі будівлі, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 288955132109), загальною площею 3652 кв.м., що знаходяться за адресою Київська обл., м. Ірпінь, вулиця Паризької Комуни, будинок 11.
В той же час, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 131298251) внесені відомості про реєстрацію права власності не спірне нерухоме майно та земельну ділянкою, на якій таке майно розташоване (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Паризької Комуни, 9) за Ірпінською міською радою, а також перебування цього нерухомого майна на праві господарського відання та земельної ділянки на праві постійного користування у Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради.
Підставами внесення відповідних відомостей стали рішення Ірпінської міської ради від 14.03.2008 року №1476-42-V «Про передачу майна у повне господарче відання КПП «Теплоенергопостач» згідно свідоцтва на право власності» та від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою КПП «Теплоенергопостач» та надання земельної ділянки в постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури в м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9», а також рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ЄвкоВ.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40151965 від 16.03.2018 року та рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38755663 від 15.12.2017 року, відповідно.
Відповідно до відповіді архівного відділу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 18.04.2018 року підставою для прийняття Ірпінською міською радою наведеного вище Рішення від 14.03.2008 року №1476-42-V став лист КПП «Теплоенергопостач» від 04.02.2008 року № 6, Свідоцтво про право власності на спірне майно серії ЯЯЯ № 628332 від 28.09.2006 року, яке було видане на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року, та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 11992342 від 28.09.2006 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2008 року у справі № 13/230-08 яке набуло законної сили, рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року та Свідоцтво про право власності на спірне майно серії ЯЯЯ № 628332 від 28.09.2006 року скасовані.
Підставами їх скасування стало встановлення факту перебування спірних об'єктів нерухомого майна у власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, та перевищенням у зв'язку із цим Ірпінською міською радою передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» повноважень щодо вирішення долі нерухомого майна.
Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2008 року у справі № 13/230-08 встановлено, що відповідно до пункту 3.1 статуту КПТМ «Ірпіньтепломережа» не розпоряджається закріпленими за ним основними засобами без згоди власника. Згідно п. 1.1. статуту КПТМ «Ірпіньтепломережа» засновано на комунальній власності Київської обласної ради, що перебуває в управлінні Київської обласної державної адміністрації.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України та частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, рішення Господарського суду Київської області у справі №13/230-08 від 06.08.2008, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у справі № 911/1455/19, не можуть йому суперечити.
Одночасно обставина перебування спірного майна станом на 12.09.2006 року 28.09.2006 року у власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області є такою, що не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи.
Протилежне матиме наслідком порушення принципу "res judіcatа", оскільки відбуватиметься фактичний перегляд судового рішення з порушенням процесуальних норм, які визначають перегляд судових рішень. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 910/5902/18.
Заперечуючи проти позову відповідач також посилається, на те, що 09.01.2002 року Комунальне підприємство теплових мереж «Ірпіньтепломережа» звернулося з листом до міського голови м. Ірпінь в якому просить прийняти на баланс приміщення адміністративного корпусу по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь.
Відповідно до позиції відповідача, КПТМ «Ірпіньтепломережа» не мало обмежень по передачі на баланс міській раді незавершеного будівництва.
22.01.2002 року рішенням двадцять дев'ятої сесії двадцять третього скликання Ірпінської міської ради №353-29-ХХІІІ «Про прийняття в комунальну власність міста незавершеного будівництвом виробничо-адміністративного приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь» вирішено прийняти в комунальну власність м. Ірпеня незавершене будівництвом виробничо-адміністративне приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь, для подальшого використання його в системі житлово-комунального господарства міста.
Відповідачем надано Акт передачі незавершеного будівництва виробничо-адміністративного приміщення від 17.05.2007 року на виконання рішення двадцять дев'ятої сесії Ірпінської міської ради ХХІІІ скликання №353-29-ХХІІІ від 22.01.2002 року «Про прийняття в комунальну власність міста незавершеного будівництвом виробничо-адміністративного приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь», балансова вартість якого складає 447 666,92 грн.
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №91 від 22.05.2007 року затверджено акт передачі незавершеного будівництва виробничо-адміністративного приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь. Також, вказаним рішенням вирішено Відділу обліку та звітності виконавчого комітету та комунально-побутовому підприємству «Теплоенергопостач» здійснити безоплатно прийняття передачу зазначеного в п.1 цього рішення, об'єкту, на баланс КПП «Теплоенергопостач» у повне господарське відання; контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника міського голови згідно з розподілом обов'язків.
Однак суд критично ставиться до наведених позивачем доказів правомірності набуття та володіння спірним майном з огляду на те, що вказані докази суперечать іншим доказам у справі, а саме Рішенню виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року «Про надання дозволу на отримання права власності на виробничу базу в місті Ірпінь по вулиці П. Комуни, 17 в місті Ірпінь», відповідно до якого дозволено Ірпінському БТІ оформити та видати свідоцтво про право власності на виробничу базу підприємству КПТМ «Ірпіньтепломережа», яка знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул. П. Комуни, 17 та закріпити за територіальною громадою міста Ірпіня.
Підставою для прийняття вказаного рішення став лист КПТМ «Ірпіньтепломережа» від 07.09.2006 року, матеріали поточної інвентаризації, акт обстеження будинковолодіння.
Тобто станом на 07.09.2006 рік спірна будівля перебувала на балансі КПТМ «Ірпіньтепломережа» (яке засноване та діє на комунальній власності Київської обласної ради) і воно дійсно звернулось з проханням оформити право власності на спірне майно за Ірпінською міською радою, однак, як встановлено судом, КПТМ «Ірпіньтепломережа не мало права розпоряджатись майном, яке належить Київській обласній раді без її згоди.
У зв'язку з зазначеним, рішення двадцять дев'ятої сесії двадцять третього скликання Ірпінської міської ради від 22.01.2002 року №353-29-ХХІІІ «Про прийняття в комунальну власність міста незавершеного будівництвом виробничо-адміністративного приміщення по вул. Паризької Комуни, 11 м. Ірпінь» без наявності волевиявлення Київської обласної раді та будь-які інші похідні вид цього рішення документи є такими, що не породжують для цього майна будь-яких правових наслідків.
Статтею 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також закріплено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За змістом статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), в тому числі до власності областей передається теплове господарство - майнові комплекси підприємств та об'єкти виробничих об'єднань теплового господарства (підприємства теплових мереж, котельні, бойлерні тощо), ремонтно-будівельні, автотранспортні та інші підприємства й організації, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств теплового господарства.
Як встановлено судом, станом на дату розгляду справи спірне майно перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» на праві господарського відання на підставі рішення Київської обласної ради від 28.02.2013 року №572-30-VI «Про передачу майна з балансу Комунального підприємства «Ірпіньтепломережа» на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар».
За змістом частин 1, 2, 4 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).
Отже, рішення про передачу/відчуження майна має приймати саме власник, в даному випадку Київська обласна рада.
Щодо набуття позивачем речового право на спірне майно, часу його набуття та документів на підставі яких таке право було набуте суд зазначає наступне.
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року «Про надання дозволу на отримання права власності на виробничу базу в місті Ірпінь по вулиці П. Комуни, 17 в місті Ірпінь», останнє прийняте на підстави постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року, відповідно від цієї дати є постанова КМУ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» та на підставі акту обстеження будинковолодіння.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомості, збудовані після 05.08.1992 року, здійснюються за наявності акта про прийняття в експлуатацію відповідно до Положення про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449, а оформлення права власності на об'єкти нерухомості, які були збудовані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449, здійснюється з урахуванням положень постанови Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981 року № 125 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Пункт 2 постанови КМУ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» від 05.08.1992 року № 449 передбачав, що порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, визначається Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом у справах містобудування і архітектури.
Датою ведення в експлуатацію будинків збудованих за державним замовленням була дата підписання акту державної приймальної комісії (абазац четвертий пункту 8).
Відповідно до п.10 Порядку, закінчені будівництвом будинки, споруди і приміщення виробничого і допоміжного призначення, що входить до складу об'єкта, у разі необхідності їх введення в експлуатацію у процесі будівництва приймається робочими комісіями в міру їх готовності за наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об'єкт у цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243 було затверджено новий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, але ця постанова почала регулювати введення в експлуатацію нових будинків, завершених будівництвом після 22.09.2004 року.
З огляду на наведене зважаючи на підстави його прийняття, Рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 168 від 12.09.2006 року «Про надання дозволу на отримання права власності на виробничу базу в місті Ірпінь по вулиці П. Комуни, 17 в місті Ірпінь» вже саме по собі презюмує існування на момент його прийняття Ірпінською міською радою документів які підтверджують введення об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до сталої судової практики, нормами чинного законодавства не передбачено визнання у судовому порядку права власності на об'єкти незавершенні будівництвом, якщо їх не прийнято в експлуатацію.
В даній справі не ставиться питання про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а ставиться питання про витребування майна із незаконного володіння, а такий спосіб захисту як витребування майна з незаконного володіння може бути застосований як до завершеного будівництвом об'єкту так і до не прийнято в експлуатацію майна.
Так всі сторони визнають, що спірний об'єкт створювався КПТМ «Ірпіньтепломережа», але між сторонами є спір чи переданий даний об'єкт до комунальної власності міста Ірпінь чи він залишився в комунальній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що саме - територіальній громаді сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, як власнику спірного майна належать права з володіння, користування та розпорядження цим майном (спірним майно).
В свою чергу неведене свідчить про незаконнисть рішення Ірпінської міської ради від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою КПП «Теплоенергопостач» та надання земельної ділянки (кадастровий номер: 3210900000:01:051:0036) площею 0,6113) в постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури в м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9», а відтак і рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38755663 від 15.12.2017 року, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України (чинного на момент виникнення даного спору, (надалі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з пунктом «а» частини 2 статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 ЗК України і статтею 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до статті 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма відповідними власності складовими - володінням, користуванням, розпорядженням ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.
Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2019 року у справі № 910/6186/17 та Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 21.01.2019 року у справі № 910/22093/17.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 123 ЗКУ, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави дійти висновку, що Київській обласній раді, як власнику комунального майна, розташованого на земельній ділянці Ірпінської міської ради за кадастровим номером 3210900000:01:051:0036, належить право на отримання земельної ділянки в постійне користування.
Судом також досліджено наявне в матеріалах справи рішення Київської обласної ради від 29.12.2008 року №410-21-V, яким вирішено передати КП «Ірпіньтепломережа» з усіма його активами, пасивами, лімітами, фондами тощо із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у власність територіальної громади міста Ірпінь.
Так, рішенням Київської обласної ради від 28.07.2009 року №557-25-V, обласна рада визнала таким, що втратило чинність з моменту прийняття своє рішення від 29.12.2008 року №410-21-V. Одночасно даним рішенням передано КП «Ірпіньтепломережа» з усіма його активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, за винятком окремих об'єктів (серед яких спірне майно відсутнє), із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня (пункт 8 рішення).
Рішення Київської обласної ради від 24.11.2009 року №612-28-V, обласна рада внесла зміни до власного рішення від 28.07.2009 року №557-25-V, визнавши пункт 8 цього рішення (щодо передачі КП «Ірпіньтепломережа») таким, що втратив чинність.
Суд доходить висновку, що з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009, яким надано роз'яснення щодо права органу місцевого самоврядування скасовувати прийняті ним рішення в межах наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень, Київською обласною радою рішень про передачу спірного майна територіальній громаді міста Ірпінь, закріпленого на праві господарського відання за КП КОР «Ірпіньтепломережа» не приймалось.
Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «Ірпіньтепломережа» до цього часу перебуває у власності територіальної громади міст, сіл, селищ Київської області в особі Київської обласної ради та перебуває в стані припинення шляхом ліквідації на підставі рішення Київської обласної ради від 28 листопада 2013 року № 707-35-VI.
Також суд відхиляє посилання відповідача на п. 10 Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на день прийняття спірного рішення) відповідно до якого за пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Тобто, необхідною передумовою прийняття рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, є наявність пропозицій сільської, селищною, міської раді до відповідної районної чи обласної раді за умови одночасного дотримання двох вимог: знаходження об'єкту на території відповідної громади та задоволення таким об'єктом колективних потреб виключно такої територіальної громад.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів (переліку майна, що закріплюється на правах повного господарського відання /оперативного управління/МПТМ «Ірпіньтепломережа» станом на 01 січня 1993 року, наказу про створення «Ирпенского межрайонного предприятия тепловых сетей «Ирпеньтеплосеть» № 275 від 09.09.1991 року) послуги КП «Ірпіньтепломережа» були направлені на задоволення потреб різних територіальних громад, а саме п. Буча , м. Ірпінь, п. Ворзель, п. Біличі (Коцюбинське), п. Кічеево, пгт. Бородянка, а саме підприємство було створене з зоною обслуговування - м. Ірпінь, п. Буча, п. Ворзель, п. Коцюбинське та пмт. Бородянка (пункт 1 наказу про створення МПТМ «Ірпіньтепломережа» № 275 від 09.09.1991 року).
Таким чином, відповідачем не доведено існування пропозиції міської ради про передачу спірного майна до відповідної обласної раді, рішення обласною радою щодо спірного майна не приймалось, а спірне майно не є майном, яке задовольняє потреби виключно територіальної громади міста Ірпень, що, в свою чергу, свідчіть про невідповідність вимогам закону оскаржуваних рішень та реєстрації права власності на спірне майно.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що за наслідком дослідження змісту технічного паспорту на адміністративну будівлю за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Парижської Комуни (Ярославська), 11, плану наданого архівним відділом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як додаток до свідоцтва про право власності від 28.09.2006 року, Технічного паспорту виготовленого 25.12.2017 на замовлення відповідача на будівлі по вулиці Ярославська 9 в місті Ірпінь, фрагменту генерального плану міста Ірпіня - суд встановив, що спірна адміністративно-виробнича будівля по вул. Парижської Комуни (Ярославська) під номерами 9 , 11 та 17 є одним і тим же об'єктом.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Київської обласної ради до Ірпінської міської ради, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар» про визнання протиправними і скасування рішеннь та витребування із незаконного володіння нерухомого майна задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33800777) від 14.03.2008 року №1476-42-V «Про передачу майна у повне господарче відання КП «Теплоенергопостач» згідно свідоцтва на право власності» та рішення Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33800777) від 30.11.2017 року №2948-43-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою КПП «Теплоенергопостач» та надання земельної ділянки в постійне користування для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури в м. Ірпінь, вул. Ярославська, 9».
3. Визнання протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 05408846) від 27.02.2018 року №50/16 «Про впорядкування адресних номерів по вул. Ярославській в м. Ірпінь».
4. Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Савченко Анни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38755663 від 15.12.2017 року та рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Євко Володимира Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40151965 від 16.03.2018 року.
5. Витребувати із незаконного володіння Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33800777) та Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, буд. 9, код ЄДРПОУ 32973584) на користь Київської обласної ради (01032, м. Київ, пл. Лесі Українки, буд. 1, код ЄДРПОУ 24572267) об'єкти нерухомого майна, а саме: адміністративно-виробничі будівлі загальною площею 3 652 кв.м., які складаються з: гараж літ. А. склад літ. Б. М. ГСМ літ. В. літ. І, огорожа №1, замощення І, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11 (Ярославська, 9) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2889551321109).
6. Стягнути солідарно з Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33800777), Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 05408846) та Комунального побутового підприємства «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, буд. 9, код ЄДРПОУ 32973584) на користь Київської обласної ради (01032, м. Київ, пл. Лесі Українки, буд. 1, код ЄДРПОУ 24572267) 35 526,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 01.10.2020 року.