вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" вересня 2020 р. Справа№ 916/417/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Шаптали Є.Ю.
Секретар судового засідання: Огірко А.О.
За участю представників учасників процесу:
від позивача: Колодяжна А.В. (прокурор відділу прокуратури міста Києва) - за посвідченням № 036177 від 04.11.2015; позивач (Одеська міська рада): не з'явився;
від відповідача: не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 (суддя Чинчин О.В., м. Київ, повний текст ухвали складено 27.05.2019)
за позовом Заступника прокурора Одеської області, м. Одеса
в інтересах держави в особі Одеської міської ради, м. Одеса
до Одеської обласної ради, м. Одеса
про витребування земельної ділянки
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-
Короткий зміст позовних вимог
19.02.2019 Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради (надалі - позивач/скаржник) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної ради (надалі - відповідач) про витребування земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для витребування земельної ділянки площею 0,8166 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, площа Дерев'янко Бориса, 1.
Дії суду першої інстанції щодо розгляду позовної заяви
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2019 у справі № 916/417/19 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва матеріали позовної заяви Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеської обласної ради про витребування земельної ділянки (а.с. 57-58, т. 1).
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 916/417/19 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2019 у справі № 916/417/19 відмовлено в задоволенні заяви Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради про забезпечення позову (а.с. 63-67, т. 1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 у справі № 916/417/19 позовну заяву Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеської обласної ради про витребування земельної ділянки залишено без руху (а.с. 68-73, т. 1).
09.04.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 77-80, т. 1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019 у справі № 916/417/19 відкрито провадження у даній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2019.
25.04.2019 підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
02.05.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 916/417/19 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання на 22.05.2019.
06.05.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 у справі № 916/417/19 відзив Одеської обласної ради повернуто заявнику без розгляду.
15.05.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
15.05.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва (канцелярію) від прокуратури надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 129-134, т. 1).
15.05.2019 через загальний відділ діловодства суду Господарського суду міста Києва (канцелярію) від прокуратури надійшло клопотання про залучення співвідповідача (а.с. 127, т. 1).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 у справі № 916/417/19 клопотання Заступника прокурора Одеської області про витребування доказів у справі № 916/417/19 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 заяву Заступника прокурора Одеської області про збільшення розміру позовних вимог від 15.05.2019 року по справі № 916/417/19 повернуто заявникові.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 (суддя Чинчин О.В., м. Київ, повний текст ухвали складено 27.05.2019) позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеської обласної ради про витребування земельної ділянки - залишено без розгляду.
Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 42-43, 53, 183, 185, 202, 226 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов до висновку про залишення позовної заяви Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради без розгляду, оскільки неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для прийняття відповідного судового рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 53, 226 ГПК України та порушенням норм матеріального права - ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що при зверненні із позовом до суду в інтересах держави прокурор представляє інтереси держави в особі органу до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Неявка представника органу в інтересах якого пред'явлено позов у даному випадку свідчить про неналежне виконання цих органом відповідних владних повноважень, в тому числі після звернення прокурора до суду та не може бути підставою для залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав, оскільки вказане суперечить законодавчо визначеному завданню органів прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді у випадку не здійснення або неналежне здійснення органу державної влади та місцевого самоврядування відповідних повноважень.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
15.07.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Одеської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Заступнику прокурора Одеської області, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 916/417/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області призначено на 17.07.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі № 916/417/19 апеляційне провадження у даній справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц; зобов'язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16 ц.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 916/417/19 у задоволенні клопотання Заступника прокурора міста Києва про поновлення провадження у справі № 916/417/19 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 916/417/19 поновлено апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 призначено на 06.11.2019.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4486/19 від 06.11.2019 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/417/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 для розгляду справи № 916/417/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 916/417/19 апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 призначено на 04.12.2019.
04.12.2019 розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4850/19 від 05.12.2019 у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/417/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 для розгляду справи № 916/417/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Шаптала Є.Ю., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі № 916/417/19 апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 призначено на 05.12.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі № 916/417/19 зупинено провадження у даній справі за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов'язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 916/417/19 у задоволенні клопотання прокурора Винника О. про поновлення провадження у справі № 916/417/19 відмовлено.
28.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокуратури міста Києва надійшло клопотання № 05/2/3-5173-19 від 27.07.2020 (в порядку ст. 230 ГПК України).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 916/417/19 поновлено провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 призначено на 22.09.2020.
Явка представників сторін
22.09.2020 в судове засідання з'явився прокурор відділу прокуратури міста Києва.
В судове засідання 22.09.2020 не з'явилися представники Одеської міської ради та Одеської обласної ради, які повідомлялися завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Щодо повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання слід зазначити наступне.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням вище викладеного, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення Одеської міської ради та Одеської обласної ради про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та докази надіслання судом апеляційної інстанції процесуальних документів учасникам справи на належну адресу, з огляду на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд оскаржуваного судового акту в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Одеської міської ради та Одеської обласної ради.
Позиції учасників справи
В судовому засіданні 22.09.2020 прокурор відділу прокуратури міста Києва підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просила її задовольнити в повному обсязі, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019 у справі № 916/417/19, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.04.2019; визнано явку учасників справи у судові засідання обов'язковою.
25.04.2019 підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 916/417/19 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання на 22.05.2019.
В судове засідання 22.05.2019 з'явились представники прокуратури та відповідача. Представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 11.05.2019 уповноваженій особі позивача ухвали суду від 06.05.2019.
22.05.2019 у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку із неявкою представника позивача.
Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу дійшов до висновку про залишення позовної заяви Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради без розгляду у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відтак, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду № 924/1237/17 від 20.09.2018 та № 910/18770/17 від 01.11.2018, № 920/284/18 від 26.02.2019.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
З огляду на викладене вище, підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, зокрема, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. Тому, суд при перевірці обґрунтованості підстав для звернення прокурора з даною позовною заявою досліджує питання можливості здійснення визначеним прокурором позивачем судового захисту їх прав самостійно, належність здійснення захисту ними, та в чому полягає порушення інтересів держави в даному випадку, який на думку прокурора є виключним.
Слід зазначити, що у справі № 916/417/19 прокурором подано позов в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеської обласної ради про витребування земельної ділянки, а тому Одеська міська рада виступає позивачем у даній справі.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Одеська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та самостійно звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.
При подачі позову прокурором не зазначено жодних юридично значимих причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.
З огляду на вказані обставини справи, сама присутність прокурора на судовому процесі на стороні позивача ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, та створює відчуття нерівності у сторони відповідача.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу положень ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Згідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Як зазначалось вище, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Одеської обласної ради про витребування земельної ділянки, а тому Одеська міська рада виступає позивачем у даній справі.
Частиною 1 статті 183 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не забезпечував участь свого представника у підготовчому судовому засіданні (22.05.2019) при визнанні судом першої інстанції обов'язкової явки учасників справи.
Матеріалами справи підтверджено отримання позивачем ухвал суду першої інстанції про призначення судових засідань, отже позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового розгляду даної справи.
Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зауважує, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, що в судове засідання 22.05.2019, представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце вказаного судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про причини неявки або заяв про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зауважує, що норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду. Тому при вирішенні даної справи колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 про те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 916/417/19 залишити без змін.
3. Справу № 916/417/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 29.09.2020.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
Є.Ю. Шаптала