Головуючий у суді першої інстанції: Борець Є.О.
Єдиний унікальний номер справи № 359/55053/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8810/2020
24 вересня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював в ДП «МА «Бориспіль» на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу. Пунктом 5 наказу т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-393/п від 2 березня 2018 року позивачу була оголошена догана у зв'язку з тим, що протягом грудня 2017 року та січня 2018 року він здійснював заволодіння чужими речами, прийнятими на зберігання.
Крім того, в результаті проведення позапланової інвентаризації було виявлено, що ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від внесення до програми АРМ інформації про речі, прийняті на зберігання, а також не забезпечив збереження прийнятих ним на зберігання речей. Наказом т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-1135/п від 20 червня 2018 року позивач був звільнений з роботи з 20 червня 2018 року у зв'язку з втратою довір'я до нього, на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Позивач вказував, що речі, якими він заволодів в приміщенні камери знахідок, були лише продуктами харчування. ОСОБА_1 діяв у виконання усного розпорядження адміністратора камери незапитаного багажу ОСОБА_3 , який дозволив приймати продукти харчування на тимчасове зберігання та знищувати їх через дві доби після прийняття. Крім того, між нестачею прийнятих на зберігання речей та діями позивача відсутній причинно-наслідковий зв'язок.
Ці обставини свідчать про те, що він не порушував трудову дисципліну та не вчиняв дій, які давали підстави для втрати довір'я до нього. У зв'язку з цим профспілковий комітет Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки не дав згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи. Крім того, позивач був двічі притягнутий до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-1135/п від 20 червня 2018 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 20 червня 2018 року до дня ухвалення судового рішення.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норма матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У апеляційній скарзі зазначив, що висновки інвентаризації були одержані з порушенням встановленого порядку, тому не є належними та допустимими доказами у даній справі. Стверджує, що порушення, які слугували підставою звільнення, не є доведеними. Посилається також на відсутність згоди профспілки на його звільнення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 вказує, що позивач виконував свої трудові обов'язки з неодноразовими порушеннями, його звільнення відбулось із дотриманням вимог КЗпП України, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, тому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2019 року - залишити без змін
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працював в ДП «МА «Бориспіль» на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування. Ця обставина підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім'я позивача (а.с.6-9 т.1).
Зі змісту п.4.3, п.4.5 посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування №34-05/1-12 від 14 березня 2017 року (а.с.152-157 т.1) вбачається, що на ОСОБА_1 був покладений обов'язок забезпечувати цілісність та збереження прийнятих на зберігання речей, а також не допускати у приміщення камери знахідок сторонніх осіб.
Зі змісту п.11.5 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі (а.с.121-132 т.1) видно, що на прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування покладався обов'язок забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок.
ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування №34-05/1-12 від 14 березня 2017 року та Технологією про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі. Ця обставина підтверджується підписами позивача в аркушах ознайомлення з вказаними документами (а.с.134, 158 т.1).
ОСОБА_1 3 січня 2017 року уклав з відповідачем договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №11-14-1 (а.с.90 т.1), за яким позивач зобов'язався дбайливо ставитись до матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання, та вживати заходи до запобігання збитку; своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й представляти у встановленому порядку товарні, грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей. ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей.
Наказом генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №01-07/1-33 від 16 січня 2018 року (а.с.51 т.1) була створена комісія для проведення службового розслідування з метою виявлення обставин щодо неправомірності дій прийомоздавальників камери незапитаного багажу. 19 лютого 2018 року вказана комісія склала акт про результати службового розслідування №41-26-6 (а.с.34-41 т.1), в якому вона запропонувала керівництву ДП «МА «Бориспіль» застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення ним вимог п.4.3 та п.4.5 посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування №34-05/1-12 від 14 березня 2017 року та п.11.5 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі.
На підставі пункту 5 наказу т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-393/п від 2 березня 2018 року (а.с.31-33 т.1) за результатами проведення службового розслідування ОСОБА_1 була оголошена догана.
Наказом генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-52/п від 12 січня 2018 року (а.с.42-48 т.1) ОСОБА_1 був переміщений на посаду прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу.
Наказом генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №01-07-49 від 7 лютого 2018 року (а.с.206 т.1) було передбачено проведення в термін з 7 лютого 2018 року до 16 лютого 2018 року позапланової інвентаризації у камері незапитаного багажу міжнародних рейсів та рейсів по Україні, камері схову та камері знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу.
Наказом генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №01-07/1-102 від 3 березня 2018 року була створена комісія для проведення службового розслідування з метою перевірки наявності у вчинках працівників камери незапитаного багажу ознак винних дій, що давали підстави для втрати до них довір'я. 20 березня 2018 року вказана комісія склала акт №41-26-10 (а.с.1-7 т.3), в якому вона запропонувала керівництву ДП «МА «Бориспіль» розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 у зв'язку з втратою довір'я до нього, на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
В подальшому, 22 березня 2018 року ДП «МА «Бориспіль» звернулось до Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки з поданням №11-22-55, в якому відповідач просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з втратою довір'я до нього. Однак профспілковий комітет вказаної професійної спілки не надав ДП «МА «Бориспіль» згоду на звільнення позивача з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. Ця обставина підтверджується листом голови Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки №01-35 від 5 квітня 2018 року (а.с.73-75 т.3).
Однак, наказом т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-1135/п від 20 червня 2018 року (а.с.4-5 т.1) прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 20 червня 2018 року у зв'язку з втратою довір'я до нього, на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.28 постанови №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 2 ст.41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави, не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статтею 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються.
Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з вказаних підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Звільнення з підстав втрати довір'я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового працівника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно з ч.7 ст.43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Як визначено ч.1, ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, в тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як видно із матеріалів справи, на ОСОБА_1 були покладені обов'язки приймати знахідки, здійснювати їх облік, а також забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок. Безумовно, знахідки відносяться до товарних цінностей. Аналіз цих обставин переконливо свідчить про те, що позивач займав посаду, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей. Саме тому з ним був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №11-14-1 від 3 січня 2017 року (а.с.90 т.1).
Дослідивши у судовому засіданні відеозапис (а.с.61 т.3) та зміст акту перегляду цього відеозапису №41-26/2-7 від 1 лютого 2018 року (а.с.58-62 т.1) суд першої інстанції встановив, що 17 грудня 2017 року в період часу з 15 години 33 хвилин до 15 години 35 хвилин ОСОБА_1 зайшов до камери знахідок, підібрав з підлоги поліетиленовий пакет, дістав з нього жіночий рюкзак, оглянув його вміст та поклав жіночий рюкзак на полицю зі знахідками. В період часу з 17 години 13 хвилин до 17 години 22 хвилин позивач взяв з полиці зі знахідками чужий ремінь з пломбою та уважно оглянув його. Після цього він зняв свій особистий ремінь, скрутив його та заклеїв скотчем. За допомогою ножиць позивач зрізав пломбу з чужого ременя, наклеїв її на власний ремінь та, здійснивши напис на пломбі, поклав особистий ремінь на полку зі знахідками. Натомість, чужий ремінь, з якого ОСОБА_1 зрізав пломбу, він надів на себе. В період часу з 17 години 25 хвилин до 17 години 30 хвилин позивач взяв з ящика зі знахідками парфуми та скористався ними. Після цього ОСОБА_1 брав по черзі з ящика зі знахідками п'ять гаманців та, повернувшись до камери спиною, приховано викладав з них грошові кошти. О 18 годині 50 хвилин він взяв з полиці зі знахідками пакет та помістив його до шафи. О 20 годині 00 хвилин позивач помістив вказаний пакет до особистої сумки. Крім того, чужі речі, які він оглядав о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 перемістив з жіночого рюкзака до особистої сумки. 26 грудня 2017 о 7 годині 50 хвилин в приміщенні камери знахідок позивач дістав парасолю з полиці зі знахідками. О 20 годині 4 хвилини після закінчення робочої зміни він забрав вказану парасолю та залишив робоче місце. 30 грудня 2017 року в приміщенні камери знахідок о 18 годині 3 хвилини ОСОБА_1 дістав з полиці зі знахідками чужі речі та заховав їх під коробкою жовтого кольору. О 17 годині 38 хвилин він взяв з полиці зі знахідками парфуми та скористався ними. О 19 годині 50 хвилин позивач підняв коробку жовтого кольору та поклав до власної сумки чужі речі, які він приховав о 18 годині 3 хвилини. Крім того, о 19 годині 57 хвилин ОСОБА_1 дістав з коробки зі знахідками чужу шапку та витер нею своє обличчя. 6 січня 2018 року в приміщенні камери знахідок позивач відкрив пакет зі знахідками та оглянув його вміст. В період часу з 19 години 46 хвилин до 19 години 48 хвилин ОСОБА_1 перемістив речі, що зберігались у вказаному пакеті, до його особистої сумки.
Ці обставини доводять, що ОСОБА_1 не тільки не виконав посадовий обов'язок щодо забезпечення збереження знахідок, а, навпаки, неодноразово приймав безпосередню участь у незаконному заволодінні чужими речами. У такий спосіб він свавільно порушував вимоги п.4.3 посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування №34-05/1-12 від 14 березня 2017 року, а також п.11.5 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі. Тому на ОСОБА_1 цілком законно було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Крім того, зі змісту акта проведення позапланової ревізії №34-26/9-3 від 19 лютого 2018 року (а.с.1-207 т.2) вбачається, що в результаті проведення позапланової інвентаризації камери знахідок камери незапитаного багажу було виявлено, що ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від внесення до програми АРМ відомостей про прийняті ним знахідки: зокрема, цукерки, 5 пачок кави по 100 грамів, пакунок, запакований в картон та стягнутий смужками, тощо. Крім того, була виявлена нестача пляшки горілки, прийнятої позивачем на зберігання.
Отже, ОСОБА_1 систематично не дотримувався посадових обов'язків здійснювати облік та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок. Більш того, нестача знахідок була зумовлена не тільки необережним виконанням позивачем вказаних посадових обов'язків, а умисним заволодінням ним чужих речей. Такі діяння цілком обґрунтовано викликали втрату довір'я до ОСОБА_1 , оскільки вчинення вантажниками та прийомоздавальниками багажу численних крадіжок багажу пасажирів вкрай негативно випливають на авторитет та репутацію відповідача.
В матеріалах справи також міститься копія листа голови Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки №01-35 від 5 квітня 2018 року (а.с.73-75 т.3), зі змісту якого вбачається, що відповідачу було відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з тим, що у відеозаписах не доведено жодного випадку протиправних дій позивача. Однак достовірність цього судження спростовується дослідженим судом відеозаписом (а.с.61 т.3), актом перегляду цього відеозапису №41-26/2-7 від 1 лютого 2018 року (а.с.58-62 т.1) та актом проведення позапланової ревізії №34-26/9-3 від 19 лютого 2018 року (а.с.1-207 т.2).
Ці докази є послідовними та перебувають у тісному логічному зв'язку. Крім того, їх кількість є достатньою для того, щоб стверджувати про цілковиту необґрунтованість рішення профспілкового комітету Незалежної професійної спілки працівників авіаційної безпеки. В такому випадку на підставі ч.7 ст.43 КЗпП України ДП «МА «Бориспіль» законно звільнило позивача з роботи без згоди вказаної профспілкової організації.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що підстави для скасування наказу т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-1135/п від 20 червня 2018 року та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні, тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є тотожними доводам позовної заяви, які належну оцінку яким надав суд першої інстанції, і не спростовують висновків суду. Посилання апелянта на відсутність порушень під час виконання ним трудових обов'язків спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку ,що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2020 року.
Головуючий
Судді