“29” вересня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017150030000363
за апеляційною скаргою прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5
на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акта у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- обвинуваченого за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017150030000363 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України повернуто прокурору через невідповідність вимогам КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що суперечності у датах між обвинувальним актом та реєстром матеріалів є опискою.
На переконання апелянта, невідповідність реєстру не є підставою повернення обвинувального акта в порядку ст. 291 КПК України.
Вказує на неприпустимість аналізу об'єктивної сторони злочину у підготовчому судовому засіданні.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До Заводського районного суду м. Миколаєва з апеляційного суду Миколаївської області, згідно ухвали суду від 17.01.2018 р., надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2. 187 КК України.
Ухвалою суду першої інстанції від 15.08.2018 р. матеріали відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були виділені в окреме провадження. Обвинувачені оголошені у міжнародний розшук.
Провадження по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 186, ч.2. 187 КК України - зупинено до розшуку обвинувачених.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2020 р. провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 було відновлено.
Суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з обвинувального акта, його складено старшим слідчим СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області та затверджено прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 21.03.2017 року. Між тим, відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувальний акт затверджено 22.02.2017 року.
Відповідно до обвинувального акта, кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2016 року, однак встановленою датою вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів, слідчий у обвинувальному акті зазначив 25.01.2017 року.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, час проведення процесуальної дії по допиту потерпілого ОСОБА_10 зазначено з 00-00 години по 00-25 годину 25.01.2017 року. Однак, за обвинувальним актом умисел на вчинення злочинів у обвинувачених виник приблизно о 02-00 година 25.01.2017 року.
Також, при викладенні фактичних обставин злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст. 187 КК України, органом досудового слідства не зазначено фактичні обставини щодо місця (оскільки вулиці Крилова та Проектна у м. Миколаєві не перетинаються), часу, способу та обставин їх вчинення, конкретність дій кожного з обвинувачених як співучасників в інкримінованих злочинах, а також мотив їх дій, не зазначено, яким саме способом обвинувачені заволоділи майном потерпілих що, у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною кваліфікацією (суб'єктивну та об'єктивну сторону злочинів).
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд першої інстанції вказав на відсутність формулювання обвинувачення, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Обвинувачений ОСОБА_6 , повідомлений про дату та час розгляду апеляційної скарги, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.
Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
Із вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета вчиненого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ці вимоги закону враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2017 року ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 визнано винними та засуджено у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України (т. 1 а.п. 183, 193).
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2018 року вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.07.2017 р. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції (т. 2 а.п. 196-202).
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.08.2018 року виділено з кримінального провадження №12017150030000336 матеріали за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в окреме провадження, які оголошені у міжнародний розшук. ( т.3 а.п.49-51)
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.08.2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017150030000363 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України повернуто прокурору з підстав, невідповідності вимогам КПК України обвинувального акта у відношенні ОСОБА_8 .
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11.10.2018 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.08.2018 р. залишено без змін.
В подальшому, на виконання ухвали від 15.08.2018 р. про оголошення у розшук, ОСОБА_6 затримано 10.08.2020 р. (т.3 а.п. 111). Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2020 року кримінальне провадженні відносно ОСОБА_6 поновлено.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2020 р. відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 9 жовтня 2020 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.08.2020 р., яка оскаржується прокурором, обвинувальний акт №12017150030000363 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України повернуто прокурору через його невідповідність вимогам КПК України. (т. 3 а.п.133-134).
Як слідує із тексту обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту, його складено старшим слідчим СВ Заводського ВПГУНП в Миколаївській області та затверджено прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 21.03.2017 року, при цьому, відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувальний акт затверджено 22.02.2017 року. ( т. 1 а.п. 2, 16)
Відповідно до обвинувального акту, кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2016 року, однак встановленою датою вчинення інкримінованих обвинуваченим злочинів, слідчий у обвинувальному акті зазначив 25.01.2017 року.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, час проведення процесуальної дії по допиту потерпілого ОСОБА_10 зазначено з 00-00 години по 00-25 годину 25.01.2017 року, при цьому за обвинувальним актом умисел на вчинення злочинів у обвинувачених виник приблизно о 02-00 година 25.01.2017 року.
Так, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 , при викладені фактичних обставин щодо вчинення ним злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, не зазначено фактичні обставини щодо місця (оскільки вулиці Крилова та Проектна у м.Миколаєві не перетинаються), часу, способу та обставин їх вчинення, конкретність дій кожного з обвинувачених як співучасників в інкримінованих злочинах, а також мотив їх дій, не зазначено яким саме способом обвинувачені заволоділи майном потерпілих що, у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною кваліфікацією (суб'єктивну та об'єктивну сторону злочинів).
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, що позбавляє права обвинуваченого ОСОБА_6 бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього обвинувачення.
Крім того, обвинувальний акт містить багато неточних даних щодо дати його складення, дати внесення кримінального провадження до ЄРДР та часу проведення такої процесуальної дії як допит потерпілого ОСОБА_10 .
Враховуючи наведене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності вимогам КПК України обвинувального акта відносно ОСОБА_6 .
Тому, апеляційна скарга прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акта у відношенні ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3