01.10.20
22-ц/812/1475/20
Справа №490/905/16-ц Головуючий суду першої інстанції - Гуденко О.А.
Провадження №22-ц/812/1475/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.
30 вересня 2020 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,
за участі:
приватного виконавця - Куліченка Д.О.,
представника боржника - Бердникової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2020 року, постановлену за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправною та скасування постанови,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду вказану скаргу, яку обґрунтовував наступним.
В провадженні приватного виконавця Куліченка Д.О. перебуває зведене виконавче провадження №60823350 з виконання виконавчих листів №490/905/16-ц від 13 травня 2019 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором №ML-400/127/2006 від 13.06.2006 р. станом на 10 грудня 2015 року в сумі 118 266,91 доларів США, а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за цим же кредитним договором в сумі 29 543,58 доларів США.
18 грудня 2019 року через свого представника боржник звернувся до приватного виконавця з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, отримання копій постанов про відкриття виконавчого провадження та відкладення проведення виконавчих дій на строк до 10 робочих днів.
На час звернення з заявою до суду приватний виконавець надав можливість ознайомитися з виконавчим провадженням тільки частково у зв'язку з святковими днями, а відповідь на заяву щодо надання копій постанов та відкладення виконавчих дій так і не отримана.
Натомість, приватним виконавцем Куліченком Д.О. 18 грудня 2019 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк».
19 грудня 2019 року було винесено постанову про звернення стягнення на 20% доходів ОСОБА_1 , які він отримує у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, до виплати загальної суми боргу в розмірі 3 806 267,95 грн., яка складається з суми стягнутої судовим рішенням, а також основної суми винагороди приватного виконавця.
Як вказував боржник, зазначену постанову він не отримував, а дізнався про неї з автоматичної системи виконавчого провадження 20 грудня 2019 року.
Боржник наголошував, що приватний виконавець порушив порядок звернення стягнення на доходи, визначений ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки звернув стягнення на його пенсію, не звернувши стягнення на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці стягувача. Крім того, боржник зауважував на тому, що приватний виконавець не може змінювати розмір суми, яка підлягає стягненню шляхом включення до неї основної винагороди.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Куліченка Д.О. щодо ненадання відповіді на його заяву від 18 грудня 2019 року та ненадання для ознайомлення в повному обсязі матеріалів зведеного виконавчого провадження; зобов'язати приватного виконавця надати йому відповідь на заяву та надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження у повному обсязі; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 19 грудня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 .
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову приватного виконавця Куліченка Д.О. від 19 грудня 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 .
В іншій частині скарги відмовлено.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що приватним виконавцем не було здійснено всіх виконавчих дій, які мають передувати зверненню стягнення на доходи боржника, а тому оскаржувана постанова є незаконною. Що ж стосується інших вимог то вони є безпідставними, оскільки приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з ухвалою суду, приватний виконавець Куліченко Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги приватний виконавець зазначав, що послідовності здійснення виконавчих дій, на які посилається боржник та суд першої інстанції Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, а тому такі твердження є припущеннями. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Також, приватним виконавцем зауважено на тому, що боржником не було надано жодних доказів того, що в нього наявне майно, вартості якого достатньо для повного виконання рішення суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 березня 2020 року, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року станом на 10 грудня 2015 року в сумі 118 266,91 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 113 748,11 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 4 518,80 доларів США. З ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року станом на 10 грудня 2015 року в розмірі 29 543,58 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 13 806,17 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 15 737,41 доларів США.
06 грудня 2019 року АТ «ОТП Банк» звернулося до приватного виконавця Куліченка Д.О. із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вказаного судового рішення.
06 грудня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих провадження щодо боржника ОСОБА_1 №60822398 та №60823165 та об'єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №60823350.
Також, 06 грудня 2019 року приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню, а саме у розмірі 2954,35 доларів США та 11 826,69 доларів США.
Того ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на всі грошові кошти боржника у будь-якій грошовій одиниці та валюті, що містяться на всіх рахунках, у всіх банківських та інших фінансових установах, а також кошти на всіх рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця на суму 162 591,53 доларів США та постанову про арешт майна боржника також у межах суми 162 591,53 доларів США.
18 грудня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт семикімнатної квартири з гаражем АДРЕСА_1 .
19 грудня 2019 року приватним виконавцем Куліченком Д.О. винесено постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, шляхом відрахування їх у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди в розмірі 3 806 267,95 грн.
12 березня 2020 року приватним виконавцем описано та арештовано будівельну плитку, яка перебувала у квартирі АДРЕСА_1 , а 15 травня 2020 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_1 (53 найменування), яке перебувало у гаражі (приміщення АДРЕСА_2 .
Вартість описаної 18 грудня 2019 року квартири згідно з висновком від 18.03.2020 року становила 2 207 450 грн.
Квартира виставлялася на торги тричі: 23 квітня 2020 року за 2 207 450 грн., 04 червня 2020 року за 1 765 960 грн., 17 липня 2020 року за 1 545 215 грн. Усі три рази торги не відбулися.
На торги тричі виставлялося також майно солідарного боржника ОСОБА_2 - виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями по АДРЕСА_3 , який був оцінений станом на 26 лютого 2020 року у сумі 2 640 000 грн.: 21 квітня 2020 року за 2 640 000 грн., 22 травня 2020 року за 2 244 000 грн., 22 червня 2020 року за 1 848 000 грн. Усі три рази торги не відбулися.
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Норми статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з статтею 50 вказаного Закону звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Відповідно до положень статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність 19 грудня 2019 року підстав для звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 є помилковим.
Досліджені судом докази свідчать, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» становить 147 810,49 доларів США, винагорода приватному виконавцю - 14 781,04 доларів США.
Доказів наявності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, а також майна достатнього для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, матеріали справи не містять. Боржник таких доказів суду також не представив.
Посилання його на те, що в нього у власності є квартира, яка може бути реалізована і за рахунок цього буде погашений борг, є тільки припущеннями. Наявні у матеріалах справи докази цього не доводять. Вартість квартири є недостатньою для покриття боргу. До того ж торги з реалізації квартири не відбулися.
За такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині задоволених вимог ОСОБА_1 , оскільки зміст апеляційної скарги зводиться саме до оскарження цих вимог.
Беручи до уваги, що викладені у апеляційній скарзі приватного виконавця Куліченка Д.О. доводи задоволені судом апеляційної інстанції, а боржник відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх інстанціях, бо є особою з інвалідністю ІІ групи, то згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 2102 грн. компенсується приватному виконавцю за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича задовольнити частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2020 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його скарги про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 19 грудня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 .
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Компенсувати приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Куліченку Дмитру Олександровичу судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2102 грн. за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року.