01.10.20
22-ц/812/1583/20
Справа №487/8118/19Головуючий суду першої інстанції - Гаврасієнко В.О.
Провадження №22-ц/812/1583/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.
30 вересня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,
за участі представника відповідача - Куценка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , а також за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_4 , на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2020 року, ухвалене о 17 год.05 хв. під головуванням судді Гаврасієнка В.О. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду вказаний позов, який обґрунтовувала наступним.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка здобуває освіту у Коледжі Вірга-Джессі (м.Хасселт, Королівство Бельгія). Термін навчання з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2020 року.
Донька не отримує стипендію та немає змоги працювати під час навчання, а відповідач зі свого боку допомоги не надає.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) до закінчення донькою навчання, а саме до 30 червня 2020 року, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував та зазначав, що навчання його доньки у заявленому позивачем навчальному закладі не підтверджено належними доказами. Також, відповідач зазначав, що сплата ним аліментів на час навчання неможлива у зв'язку з відсутністю у нього доходів, перебуванням на його утриманні неповнолітньої дитини та наявністю в нього захворювань. У випадку, якщо суд вирішить призначити аліменти, то їх розмір має бути не більше 1/6 частини його доходів.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2020 року і до закінчення ОСОБА_6 навчання, а саме до 30 червня 2020 року. Також з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення мотивоване тим, що донька сторін потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням на денному відділенні, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу у вказаному судом розмірі.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду змінити, стягнувши з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від його доходу.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем не надано доказів про наявність в нього на даний час захворювань, які ускладнюють сплату аліментів у заявленому позивачем розмірі. Крім того, відсутність у ОСОБА_3 доходів не звільняє його від обов'язку утримання дитини. Щодо доводів про наявність на утриманні відповідача неповнолітньої дитини, то ним також не надано належних доказів, які б підтверджували вказане твердження.
ОСОБА_3 теж подав через свого представника апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказував, що позивачем не доведено належними доказами факт навчання дитини у навчальному закладі, розташованому за кордоном, а також не враховано судом обставини, які унеможливлюють сплату ним аліментів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_7 .
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_8 є місце проживання її матері, а саме АДРЕСА_1 .
Шлюб між сторонами у справі розірвано, про що 11 червня 2003 року складено відповідний актовий запис.
На підставі судових рішень Заводського районного суду м.Миколаєва від 17.02.2003 р. та від 29.02.2016 р. ОСОБА_3 сплачував на утримання ОСОБА_8 з 31 січня 2003 року щомісячно аліменти у розмірі ј частини доходів, а з 11 березня 2016 року у сумі 1/5 частини доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
19 вересня 2019 року виконавче провадження щодо стягнення аліментів закінчено. Аліменти стягнуто у повному обсязі.
Відповідно до довідки Коледжу Вірга-Джессі, розташованого у м.Хасселт Королівства Бельгія, від 18 вересня 2019 року ОСОБА_7 зарахована студенткою денного навчання для відвідування уроків другого року навчання третього курсу природничих і математичних дисциплін 2019-2020 навчального року з 1 вересня 2019 року до 30 червня 2020 року. Програма не передбачає оплату стипендії. Учень регулярно відвідує школу.
З копії паспорту ОСОБА_8 випливає, що у лютому 2019 року вона виїхала з території України.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України від 10.10.2019 р. та від 29.10.2019 р. інформація про доходи ОСОБА_5 відсутня. Щодо позивача вказана інформація відсутня тільки з четвертого квартала 2017 року.
Відповідач згідно з свідоцтвом про народження та актом про проживання від 27.02.2020 р. є також батьком малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з ним.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України від 18.02.2020 р. з третього квартала 2018 року у реєстрі відсутня інформація про доходи ОСОБА_3
З довідок Міської лікарні №4 м.Миколаєва за 2015 рік випливає, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку у лікаря кардіолога.
Встановивши, що донька відповідача ОСОБА_7 навчається у Коледжі Вірга-Джессі та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_3 , який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/6 частки його щомісячних доходів.
Районним судом у повній мірі враховано матеріальне становище обох сторін по справі, які повинні утримувати доньку, наявність у відповідача на утриманні малолітньої доньки, щодо якої він також має зобов'язання по утриманню.
Посилання позивачки у апеляційній скарзі на необхідність збільшення розміру аліментів через можливість їх надання відповідачем у розмірі ј частки щомісячних доходів, колегія суддів вважає безпідставними.
Позивач належними доказами вказаного не довела.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність взагалі підстав для стягнення з нього аліментів, то вони також є безпідставними.
Відповідно до вимог Сімейного кодексу України обидва батьки повинні утримувати дитину, якщо вона продовжує навчання у повнолітньому віці.
Досліджені судом докази свідчать про те, що відсутні категоричні підстави щодо неможливості надання відповідачем утримання доньці у визначеному судом розмірі. До того ж, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки доходів буде відповідати його матеріальному забезпеченню.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки його висновки щодо наявності підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 є правильними.
Між тим, оскільки суд у резолютивній частині рішення допустився помилки у зазначенні дати початку стягнення аліментів, то рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через її представника ОСОБА_2 , а також апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 липня 2020 року змінити в частині визначення початку періоду стягнення аліментів, яким вважати 31 жовтня 2019 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року.