01.10.20
22-ц/812/1504/20
Єдиний номер справи 487/2238/19
Провадження 22-ц812/1504/20 Головуючий по 1 інстанції Притуляк І.О.
Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.
30 вересня 2020р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
Колосовський С.Ю., Лівінський І.В., Локтіонова О.В.,
секретар судового засідання - Цуркан І.І.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2020р.
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , державний нотаріус Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Ткаченко Юлія Геннадіївна, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування,
встановила:
У березні 2019р. ОСОБА_1 пред'явив в інтересах ОСОБА_4 позов про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування.
Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю батька - ОСОБА_7 відкрилась спадщина, в тому числі Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Заяви про прийняття спадщини подали до нотаріального органу дружина і матір спадкодавця відповідно ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .
Сам він заяву про прийняття спадщини не подавав, так як постійно проживав зі спадкодавцем в кв. АДРЕСА_2 , від спадщини не відмовлявся, а тому є таким, що в силу положень ч.3 ст.1268 ЦК прийняв спадщину.
Звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину отримав відмову нотаріуса у вчинені цієї нотаріальної дії.
ОСОБА_6 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталась до нотаріального органу
Посилаючись на вказані обставини позивач просив:
- встановити факт постійного його проживання з ОСОБА_7 на час відкриття спадщини;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер: 5-706, видане 15.12.2014р. на ім'я ОСОБА_5 ;
- визнати за ним право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7 .
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2020р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
В силу ч.1 ст.1221 ЦК місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст.1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За правилами ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до розяснень, які містяться в п.2,23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними; якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємиць має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_7 , в тому числі на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 , яка належала йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2012р., виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради згідно до розпорядження №1021-р від 17.01.2012р.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 є матір, дружина, син спадкодавця відповідно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4
02 грудня 2014р., 04 вересня 2014р. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 подали до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в яких зазначили, що спадкодавець ОСОБА_7 на момент смерті проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 . На день смерті ОСОБА_7 з ним проживала та була зареєстрована лише ОСОБА_5 .
Згідно довідки ТОВ «Миколаївдомсервіс» від 02.09.2014р. за вих. №1810, померлий ОСОБА_7 з 22.02.1996р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 .
15.12.2014р. державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.Г. на ім'я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на частку спадкового майна у квартирі АДРЕСА_3 .
22.11.2018р. ОСОБА_5 подарувала належну їй частку у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3
ОСОБА_4 з 25 січня 2013р. мав реєстрацію за адресом: АДРЕСА_4 .
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєві від 08 листопада 2005р., речове право на яку зареєстровано 05 квітня 2006р.
За інформацією, яка міститься в довідці ТОВ «Миколаївгаззбут» №5473.0-ЛВ-2176-0219 від 22.02.2020р., особовий рахунок на газопостачання до квартири АДРЕСА_2 відкрито на ОСОБА_7
24 січня 2019р. ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_4 до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.
Постановою державного нотаріуса Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю.Г. від 24.01.2019р. у видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька відмовлено у зв'язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю доказів на підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем на час смерті.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.11.2019р., залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 січня 2020р., ОСОБА_4 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
З'ясувавши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту його проживання зі спадкодавцем, суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи не можна визнати обґрунтованими, тому що останнім місцем проживання спадкодавця була квартира АДРЕСА_3 співвласником якої він був, що підтверджується заявами про прийняття спадщини та довідкою житлово-експлуатаційного підприємства (т.1 а.с.77,78,81).
Що ж стосується довідки про відкриття особового рахунку на ім'я спадкодавця про газопостачання до квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.30), то сам по собі цей документ не свідчить ні про його останнє постійне проживання, так як власником квартири була його матір, ні про його спільне проживання з позивачем у цій квартирі на час смерті з огляду на наявність судового рішення про визнання позивача таким, що втратив проживання цим житловим приміщенням (т.1. а.с.198).
Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2020р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2020р.
Головуючий: Судді: