29 вересня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши матеріали кримінального провадження №12018150110000699 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 вересня 2019 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Леово, Республіки Молдова, громадянина України, українця, з середньою базовою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21.11.2003 року Первомайським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.187 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 22.06.2005 року на 5 місяців 6 днів;
- 03.02.2009 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 28.02.2014 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 04.10.2017 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 17.08.2017 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
-обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,
учасники судового провадження
прокурор: ОСОБА_7
обвинувачений: ОСОБА_6
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок суду в частині визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_8 , поєднаного з проникненням в інше приміщення та відкритого викрадення майна ОСОБА_9 скасувати та ухвалити новий, яким за цими епізодами ОСОБА_6 виправдати.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі
- за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України - 5 років позбавлення волі.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2017 року у справі № 484/1943/17, провадження № 1-кп/484/222/17 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки з домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 та грабежу відносно потерпілої ОСОБА_9 винним себе не визнає та відношення його до даних кримінальних правопорушень заперечує. Доказів щодо його причетності до вказаних злочинів матеріали справи не містять.
Зазначає, що дійсно потерпіла ОСОБА_8 , допитана в судовому засіданні 27.08.2019, підтвердила факт вчинення крадіжки її майна в ніч з 07.04.2019 року на 08.04.2019 року, однак, хто вчинив крадіжку вона не знає, написала заяву після того як до неї прийшли працівники поліції. Крім цього , вона також заявила, що крадіжки з її домоволодіння вчинялись до цієї дати та продовжуються і на цей час.
Разом з тим, ОСОБА_6 пояснив, що, в квітні 2019 року його знайомий ОСОБА_10 дав йому металевий диск від вантажного автомобіля, металеву помпу та металеві кутники, який в свою чергу взяв їх в домоволодінні свого діда, з метою здати в пункт прийому металобрухту.
Коли він віз їх на мопеді, його зупинили працівники поліції та забрали їх. Після цього він поїхав на мопеді по своїм справам, а працівники поліції на своєму автомобілі поїхали у невідомому напрямку.
При цьому, жодних процесуальних документів не складали.
05.05.2019, коли ОСОБА_6 вже був затриманий (фактичне затримання відбулось 02.05.2019 року) та знаходився в приміщенні Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, до нього підійшов працівник поліції та наказав написати заяву про добровільну видачу металевих редуктора, диску від вантажного автомобіля та трьох планок, що останній і зробив. При цьому йому не роз'яснювалось право на захист, захисник не викликався.
Дана заява була зареєстрована 05.05.2019 року. Відповідно до Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, дата реєстрації документа - дата фіксування факту створення або надходження документа шляхом проставляння на ньому умовної позначки - реєстраційного індексу та дати з подальшим записом у реєстраційних формах необхідних відомостей про нього.
Під час дослідження в судовому засіданні вказаної заяви, протоколу огляду предметів та додатків до них, виявилось, що заява була датована 05.05.2019 року, резолюція на ній датована 10.04.2019 року, а огляд проводився 17.04.2019 року, при цьому додатки до нього - фото таблиці вказують, що огляд проводився 10.04.2019 року.
Таким чином, стверджує, що предмети, які віддав поліцейським ОСОБА_6 , взагалі не мають відношення до справи. 26.09.2019 року під час судового засідання сторона захисту відповідно до ч.2 ст.89 КПК України усно клопотала про визнання даних доказів очевидно недопустимими у зв'язку з виявленими невідповідностями та порушенням права на захист, що потягло б за собою припинення їх дослідження, але дане клопотання було відхилено.
Інших доказів причетності ОСОБА_6 до цього злочину сторона обвинувачення не надала.
Також, апелянт вказує про невинуватість ОСОБА_6 у скоєнні грабежу щодо малолітньої ОСОБА_9 .
Під час судового засідання 14.08.2019 року потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що впізнати чоловіка, який вихватив у неї телефон не зможе, так як його обличчя не бачила, в чому був одягнений не пам'ятає, якого зросту та статури вказати не зможе. Працівники поліції щось писали, але що саме вона не пам'ятає. Вказане підтвердив і законний представник потерпілої ОСОБА_11 .
ОСОБА_6 пояснив, що ні в кого, вилучений у нього мобільний телефон, він не забирав. Знайшов його на металевому столику між будинками по вул. Корабельній у м.Первомайську в чохлі. Подивившись, що поруч нікого немає, поклав його до кишені та пішов у своїх справах. Був затриманий працівниками поліції недалеко від місця, де знайшов мобільний телефон. Тікати не збирався, ні від кого не ховався. Поліцейським віддав цей телефон і від них дізнався, що цей телефон, можливо, забрали у дитини.
Під час судового засідання було досліджено письмовий доказ-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотокартками від 03.05.2019 року. Але цей доказ суперечить поясненням потерпілої та її законного представника, які вказали, що не пам'ятають такої слідчої дії.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що на початку січня 2018 року в денний час доби у ОСОБА_6 з корисливих мотивів виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2 , належне ОСОБА_12 . Виконуючи задумане, ОСОБА_6 підійшов до вказаного домоволодіння та переконавшись, що господаря домоволодіння не було вдома та за його діями ніхто не спостерігає та не чинить перешкоди, ОСОБА_6 через частково неогороджену ділянку території домогосподарства зайшов до подвір'я, пройшов до присадибної ділянки, де побачив різні металеві вироби (брухт чорного металу), які вирішив викрасти. ОСОБА_6 таємно викрав з території домоволодіння різний брухт чорного металу загальною вагою 80 кг. Вказаний брухт чорного металу ОСОБА_6 виніс з території подвір'я домоволодіння та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд (реалізував), внаслідок чого своїми умисними діями завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 560 грн.
Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 березня 2018 року близько 17:00 год. у ОСОБА_6 з корисливих мотивів виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з приміщення літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_13 . Виконуючи задумане, ОСОБА_6 підійшов до вказаного домоволодіння та переконавшись, що господаря в будинку немає, ОСОБА_6 зайшов через незачинену хвіртку до подвір'я вказаного вище домоволодіння, підійшов до приміщення літньої кухні, та шляхом ривку за ручку дверей відчинив їх, таким чином, незаконно проник до приміщення літньої кухні ОСОБА_13 . Перебуваючи в приміщенні літньої кухні ОСОБА_6 почав відшукувати майно, яке можливо викрасти. Він таємно викрав з приміщення літньої кухні пельменницю круглої форми вартістю 200 грн, пельменницю шестигранної форми вартістю 200 грн, алюмінієву каструлю об'ємом 10 л, вартістю 250 грн, алюмінієву каструлю об'ємом 20 л, вартістю 400 грн, які належали потерпілому ОСОБА_13 . Вказані речі ОСОБА_6 виніс з приміщенні літньої кухні та залишив територію домоволодіння в подальшому розпорядився ними на власний розсуд (реалізував) в корисливих для себе цілях, внаслідок чого своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 1050 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.
Крім того, 20 серпня 2018 року близько 22:15 год. ОСОБА_6 проходив по вул. Чернецького в м.Первомайську Миколаївської області разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 . В цей момент у ОСОБА_6 виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, з приміщення житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_13 . Реалізовуючи задумане, ОСОБА_6 , підійшов до вказаного домоволодіння та переконавшись, що господаря в будинку немає, відчинив хвіртку та зайшов до подвір'я, шляхом демонтажу віконного скла проник в середину будинку, в якому почав відшукувати майно, яке можливо викрасти. ОСОБА_6 таємно викрав з приміщення вказаного житлового будинку спортивну сумку синього кольору вартістю 70 грн та різні металеві вироби кольорового металу, а саме: 8,1 м електричного дроту, вартістю 81 грн, 2,53 кг нержавіючої сталі, вартість 60,72 грн, 0,26 кг алюмінію, вартість 7,8 грн, 0,74 кг чорного металу, вартість 4,4 грн. В цей же час до будинку повернувся господар - потерпілий ОСОБА_13 . Побачивши господаря будинку, ОСОБА_6 залишив спортивну сумку з металобрухтом на подвір'ї домоволодіння і втік з місця події, не довівши свої злочинні дії до кінця. Вартість загальної кількості металу та спортивної сумки, яку намагався викрасти ОСОБА_6 у ОСОБА_13 складає 223 грн 90 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло.
Також, в ніч з 07.04.2019 року на 08.04.2019 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, у ОСОБА_6 виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна з подвір'я домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , належного ОСОБА_8 . Виконуючи задумане, ОСОБА_6 підійшов до вказаного домоволодіння, переліз через паркан та з підсобного приміщення, яке розташоване на подвір'ї огородженого домоволодіння таємно викрав металевий редуктор вагою 38 кг, металевий диск та три металевих планки вагою 33 кг. Вказаний брухт чорного металу ОСОБА_6 виніс з території подвір'я домоволодіння та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд (реалізував) в корисливих для себе цілях, внаслідок чого своїми умисними діями завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 390 грн 50 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.
Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 02.05.2019 року близько 16.15 год. ОСОБА_6 перебував у дворах між багатоповерховими житловими будинками по вул. Корабельній м. Первомайська Миколаївської області, де рухаючись по алеї біля будинку АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 побачив малолітню ОСОБА_9 , 2008 року народження, котра йшла попереду нього в напрямку будинку № 44 по вул. Корабельній.
Побачивши як ОСОБА_9 дістала з кишені мобільний телефон у синьому чохлі, у ОСОБА_6 в цей же час виник умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном. Розуміючи, що його дії носять відкритий характер, користуючись тим, що дівчинка йде одна без супроводу, ОСОБА_6 підбіг до неї ззаду та вирвав з її рук мобільний телефон, тим самим відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Prestigio» чорного кольору, вартістю 300 грн, чохлом-сумкою синього кольору вартістю 37 грн 33 коп. Побачивши, що ОСОБА_9 намагається його наздогнати, незважаючи на її крики, ОСОБА_6 побіг в напрямку будинку № 44 по вул. Корабельній в м.Первомайську та з викраденим майном зник з місця події, чим завдав малолітній ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 337 грн 33 коп.
Своїми протиправними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора, який вважав вирок суду законним та просив залишити його без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі, оскільки, в ході перегляду вироку суду першої інстанції, апеляційним судом не було встановлено порушень вимог процесуального та кримінального закону, які могли б потягти за собою скасування вироку.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєнні ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідає сукупності зібраних у матеріалах кримінального провадження доказам, яким дана правильна юридична оцінка, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого щодо непричетності ОСОБА_6 до крадіжки майна ОСОБА_8 та відкритого викрадення майна ОСОБА_11 у її малолітньої доньки ОСОБА_9 є неспроможними і спростовуються дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.
Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_8 та відкритого викрадення майна ОСОБА_11 у її малолітньої доньки ОСОБА_9 , підтверджені перевіреними й викладеними у вироку доказами.
Так, за епізодом таємного викрадення майна ОСОБА_8 винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями потерпілої, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 10.04.2019 року, протоколом огляду місця події від 10.04.2019 року та таблицями зображень до нього, протоколом огляду предмету від 17.04.2019 року та таблицями зображень до нього, згідно якого було оглянуто металевий редуктор (насос) ВВ Н1-075 ТУ 26-06-1017-76, металевий диск від вантажного автомобіля та три металеві планки, що були вилучені під час огляду, протоколом зважування від 17.04.2019 року та таблицями зображень до нього, згідно якого в результаті зважування вага редуктора - 38 кг, вага металевого диску та трьох планок - 33 кг, загальна вага - 71 кг; довідкою Первомайської філії ТОВ "Мінерал", за якими станом на квітень місяць 2019 року вартість 1 кг брухту чорного металу становила 5 грн 50 коп.
Суд першої інстанції обґрунтовано послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_8 , яка підтвердила факт крадіжки в ніч на 08.04.2019 року невідомою особою металевих виробів з незачиненого підсобного приміщення, розташованого на подвір'ї її домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_4 . Додала, що працівниками поліції було повернуто їй редуктор та металеві кутники, який добровільно їм видав обвинувачений.
Як на доказ невинуватості у скоєнні злочину захисник обвинуваченого посилається на те, що у суду не було жодного доказу причетності ОСОБА_6 до злочину. Вказує, що потерпілій не відомо, хто саме вчиняв крадіжки у неї, які продовжуються і по цей час, а металевий диск, металеву помпу та металеві кутники дав йому знайомий ОСОБА_14 , який взяв їх у свого діда.
Однак, доводи захисника обвинуваченого щодо непричетності ОСОБА_6 до вказаного злочину спростовуються вищевказаними доказами, в тому числі показами самої потерпілої та заявою обвинуваченого ОСОБА_6 від 03.05.2019 року , відповідно до якої ОСОБА_6 видав працівникам поліції металевий диск від вантажного автомобіля, редуктор та кутники загальною вагою 50 кг, які ним були викрадені в ніч з 07.04.2019 року по 08.04.2019 року у потерпілої ОСОБА_8 ..
Крім того, апелянт вказує про невідповідність дат в заяві про добровільну видачу ОСОБА_6 вкраденого майна, а саме в даті написання вказаної ухвали та резолюції до неї. Цей факт не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та ніяким чином не є доказом непричетності ОСОБА_6 до вказаного злочину.
Що стосується епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_11 у її неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , вина обвинуваченого підтверджується доказами, які були досліджені судом, а саме показаннями потерпілої ОСОБА_11 , малолітньої ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.05.2019 року та таблиці зображень, повідомлення зі служби "102" від 02.05.2019 року про те, що 02.05.2019 року о 17.26 год. по вул. Корабельній в м. Первомайську Миколаївської області, невідома особа у неповнолітньої ОСОБА_9 відкрито заволоділа мобільним телефоном, протоколом огляду місця події від 02.05.2019 року та таблиці зображень до нього, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.05.2019 року, висновком експерта від 17.05.2019 року № 294 про вартість телефону та чохла.
Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що 02.05.2019 року о 17.26 год. в районі алеї біля будинку № 22 по вул. Корабельній, в м. Первомайську Миколаївської області невідома особа відкритим шляхом відібрала у її неповнолітньої доньки ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Prestigio» чорного кольору з чохлом-сумкою синього кольору. Її неповнолітня донька почала кричати та намагалася наздоганяти нападника, який побіг в напрямку будинку № 44 по вул. Корабельній в м.Первомайську Миколаївській області, але не змогла його догнати.
Вказані пояснення співпадають з поясненнями малолітньої ОСОБА_9 , яка пояснила, що в районі алеї біля будинку № 22 по вул. Корабельній в м. Первомайську Миколаївської області, раптово з-за спини до неї підійшов чоловік та вихопив з її рук телефон. Вона почала кричати та намагалася його наздогнати, але не змогла. Вона роздивилася цього чоловіка, це обвинувачений, який був одягнутий у все чорне та високого зросту.
Такі показання потерпілої та свідків узгоджуються і з дослідженими судом письмовими доказами.
Як на доказ невинуватості у скоєнні злочину захисник обвинуваченого посилається на те, ОСОБА_6 не викрадав вказаний телефон, а знайшов його. Але такі твердження спростовуються поясненнями малолітньої ОСОБА_9 , яка вказала на обвинуваченого як на особу, яка з її рук вихопила телефон та якого вона намагалася наздогнати.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 03.05.2019 року та таблиці зображень, в присутності матері, неповнолітня ОСОБА_9 серед фотокарток осіб, які їй були пред'явлені, вказала на фото із зображення ОСОБА_6 , як на фото, на якому зображена особа, яка 02.05.2019 року близько 17.00 год. у районі алеї біля будинку № 22 по вул. Корабельній в м. Первомайську Миколаївської області відкрито заволоділа її майном, та пояснила, що впізнала його за рисами обличчя, так як добре їх запам'ятала.
Крім того, у протоколі затримання, підозрюваного у вчиненні злочину від 02.05.2019 року зазначені підстави затримання ОСОБА_6 , а саме: особу застали безпосередньо після вчинення злочину, очевидець, в тому числі потерпілий, свідки або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Під час обшуку у ОСОБА_6 вилучено з лівої кишені джинсів у чохлі синього кольору мобільний телефон марки «Prestigio» модель PSP 3471 duo у корпусі чорного кольору, без сім-карти, який був викрадений в цей день у малолітньої ОСОБА_9 ..
Зазначені у протоколі підстави затримання відповідають дійсності та підтверджуються показаннями потерпілої та свідка.
Враховуючи викладене, всі наведені у вироку докази причетності ОСОБА_6 до крадіжки майна ОСОБА_8 та відкритого викрадення майна ОСОБА_11 у її малолітньої доньки ОСОБА_9 , а саме - показання потерпілих, свідка, та письмові докази є такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та отримані в порядку, передбаченому КПК України.
Суд повно та об'єктивно дослідив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, які, відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до нетяжких та тяжких злочинів. При призначенні покарання судом першої інстанції також враховано фактичні обставини кримінального провадження, а саме кількість епізодів злочинної діяльності ОСОБА_6 , вчинення злочинів щодо особи похилого віку та малолітньої особи, які судом обґрунтовано враховані, як обтяжуючі покарання обставини. Судом прийняті до уваги відомості що характеризують особу, а саме посередня характеристика за місцем проживання, попередні судимості обвинуваченого, вчинення ним злочинів в період іспитового строку, встановленого за попереднім вироком. З урахуванням всіх вищезазначених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.
На думку апеляційного суду, таке покарання є справедливим, відповідає даним про особу обвинуваченого , та буде сприяти його виправленню та попередженню вчинення ним нових злочинів.
Будь-яких істотних порушень вимог матеріального та процесуального закону, які б давали підстави для скасування вироку стосовно ОСОБА_6 , органами досудового розслідування та судом першої інстанції не допущено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді: