Справа № 447/1756/20 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.
Провадження № 33/811/1176/20 Доповідач: Романюк М. Ф.
30 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ісканін Марії Стефанівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.5 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 ( ста ) неоподаткованих мінімумів, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави у розмірі 420,40 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 23.06.2020 року свідомо не виконала рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 237 від 03.09.2019 року, а саме 23.06.2020 року ,з 17 год. до 19 год., у визначені годинами для побачень, не відпустила доньку ОСОБА_2 на побачення з батьком ОСОБА_3 , своїми діями вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.184 ч.5 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 липня 2020 року, скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 липня 2020 року та винести нову постанову, якою провадження у даній справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП (вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що статтею 18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом, або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності.
Зазначає, що якщо вона і допустила правопорушення, що ставиться їй у вину, то саме у стані крайньої необхідності, а саме для усунення ризику зараження її малолітньою донькою гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої SARS-CoV-2, яка загрожує конституційному праву її малолітньої дитини на здоров'я , в той час як я небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і заподіяна ОСОБА_3 правопорушенням шкода, як батьку дитини, є менш значною, ніж відвернена шкода таким зараженням. Зазначає, що ОСОБА_3 ніхто не забороняв здійснювати участь у вихованні дитини дистанційно і без безпосереднього контакту з дитиною.
Звертає увагу, що не отримувала жодної повістки про виклик її до суду на 24.07.2020 року, а тому не змогла скористатися жодним своїм правом, передбаченим ст.268 КУпАП.
Наголошує, що суд першої інстанції без поважних причин не виконав свого обов'язку, передбаченого ч.1 ст.285 КУпАП щодо надсилання апелянту копії оскаржуваної постанови, як особі щодо якої її винесено.
Крім того, вказує, що у зв'язку із тим, що її не було повідомлено про місце розгляду, вона не будучи фахівцем у галузі права про існування такої не знала і не мала можливості цікавитися її розглядом. Про існування оскаржуваної постанови дізналась випадково з «Єдиного державного реєстру судових рішень», тоді ОСОБА_1 стало відомо про те, що Миколаївський районний суд Львівської області надіслав примірник постанови до адміністратора офіційнго веб-сайту ЄДРСР тільки 31 липня 2020 року, а офіційне оприлюднення її для загального доступу громадськості мало місце адміністратором даного веб-сайту лише 03 серпня 2020 року, а відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції був пропущений з об'єктивних причин та просить про його поновлення.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ісканін М.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, ч.5 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.06.2020 (а.с.3), рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 237 від 03.09.2019 (а.с.5), письмовими поясненнями та іншими доказами, які наявні в матеріалах справи та яким суд дав належну оцінку.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 184 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 237 від 03.09.2019 встановлено порядок побачень ОСОБА_3 з його донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, а саме: кожну першу та третю суботу місяця забирати з 11.00 год та повертати кожну першу та третю неділю місяця до 19.00 год.; кожні віторок та четвер тижня з 17.00 год до 19.00 год, можливість бачити дитину в день її народження з 17.00 год до 19.00 год; святкові дні - за попередньою домовленістю з матір'ю (а.с. 5).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 на ім'я начальника служби у справах дітей Новороздільської міської ради, від 12.02.2020 року, ОСОБА_3 просить вжити заходів до ОСОБА_1 , оскільки остання не виконує рішення Новороздільської міської ради Львівської області № 237 від 03.09.2019 про встановлення порядку побачень ОСОБА_3 з його донькою ОСОБА_2 .
28.02.2020 року ОСОБА_1 подала в Новороздільську міську раду Львівської області заяву про зміну часу побачень з дитиною. У відповідь на вказану заяву Новороздільська міська рада повідомила, що заява була розглянута на засіданні комісії з питань захисту прав дітей 12.03.2020 року, комісія прийшла до висновку, що право на звернення про встановлення порядку побачень має той із батьків, що проживає окремо від дитини, та що такої процедури як зміни порядку побачень з дитиною за заявою того з батьків з ким проживає дитина не передбачено законом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.06.2020 складеного головним спеціалістом служби у справах дітей Новороздільської міської ради Моцяк Л.С., працівниками служби у справах дітей спільно з інспектором з ювенальної превенції та колишнім чоловіком ОСОБА_3 23.06.2020 о 17.05 год здійснено візит до ОСОБА_1 , двері відчинила літня жінка, на питання чи можна поспілкуватися з ОСОБА_1 вона відповіла, що її дочка разом з онучкою ОСОБА_2 пішла на вулицю. По телефону ОСОБА_1 повідомила, що разом з донькою знаходиться у церкві та поклала слухавку, тим самими свідомо не виконала рішення №237 від 03.09.2019 року, адже 23.06.200 з 17.00 год до 19.00 год визначено годинами побачень ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_2 . Зокрема, 09.06.2020 о 17.10 год у встановленому батьку ОСОБА_3 день та годину, працівниками служби у справах дітей, фахівцем із соціальної роботи та ОСОБА_3 здійснено візит, двері відкрила ОСОБА_1 на прохання відпустити доньку на побачення з батьком відповіла, що батько без захисної маски, при розмові вийшла донька ОСОБА_3 , зустрічі з батьком була рада, обійняла його, після чого ОСОБА_1 забрала дитину на попередження про те, що на неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за свідоме невиконання рішення №237 від 03.09.2019 відповіла «складайте» та зачинила двері.
В своїй заяві 10.06.2020 року ОСОБА_1 , вказує, що перешкод у побаченні батька з дитиною вона не вчиняла, її небажання ставити здоров'я дитину у небезпеку зумовлене об'єктивами факторами, зокрема епідемією COVID-19, та просить Новороздільську міську раду забезпечити недопущення ризиків для здоров'я дитини при виконання рішення органів опіки та піклування під час побачень ОСОБА_3 з ОСОБА_2 .
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтвердила зазначені обставини. Проте наведені обставини не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а лише доводять невиконання встановленого Рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області № 237 від 03.09.2019 «Про встановлення порядку побачень ОСОБА_3 з його донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » порядку побачень ОСОБА_3 з його донькою ОСОБА_2 .
Таким чином, дії ОСОБА_1 , утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.184 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо покликань в апеляційній скарзі про те, що розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , що позбавило її права на захист, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено, разом з тим, ОСОБА_1 та її захисник Ісканін М.С. не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 184 КУпАП.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об'єктивно доведеною поза розумним сумнівом.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.5 ст. 184 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Вимоги апеляційної скарги про закриття провадження на підставі ч.4 ст.247 КУпАП є безпідставними, так як районним так і апеляційним судом не встановлено що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 липня 2020 року.
Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 24 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.184 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк