іменем України
25 вересня 2020 рокуСправа №451/1018/20
Провадження № 2/451/672/20
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1018/20 за позовом ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області (Кустинський старостинський округ) про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,-
01 липня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області (Кустинський старостинський округ) про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лопатин, Радехівського району Львівської області померла мати Позивача - ОСОБА_3 . Згідно Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого 09 грудня 1953 року у с. Хмільно, Лопатинського району Львівської області вбачається, що Позивач - ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Хмільно, Лопатинського району Львівської області. Батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 . Згідно довідки № 136 від 02.03.2020 року, виданої Кустинським старостинським округом про те, що гр. ОСОБА_3 постійно по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею на час її смерті проживала без реєстрації її дочка: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається після смерті матері, позивач - ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном. Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2448 га, що розташована на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 092387 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за № 6080 виданого на ім'я ОСОБА_3 . Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах імені по батькові від розмовних варіантів імені ОСОБА_6 / ОСОБА_7 , що в ономастичній практиці співвідносяться з офіційним варіантом рідкісного особового імені Філарет і зумовлені особливостями фонетичної адаптації імені в мовленнєвому середовищі. Після смерті Спадкодавця - ОСОБА_3 , Позивач - ОСОБА_2 обслуговує житловий будинок Спадкодавця, та користується земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали Спадкодавцю - ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 092387. ОСОБА_2 , як особа яка фактично прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини) після смерті своєї матері (Спадкодавця - ОСОБА_3 ), маючи намір оформити прийняття спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину звернулася до Приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В. Однак нотаріусом було в усній формі відмовлено у оформленні спадщини та у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній оригінал держаного акту на землю, серії ІІІ-ЛВ № 092387. Просить встановити факт спільного проживання Позивача - ОСОБА_2 з Спадкодавцем її матір'ю - ОСОБА_3 за однією адресою на момент відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний запис № 19, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 25.02.2020 р. Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акта на право приватної власності на землю, серії III- ЛВ № 092387 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за № 6080, який був виданий ОСОБА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ № 092387 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за № 6080, а саме наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 0,6420 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,6028 гектарів. Судові витрати по справі просить покласти на позивача.
У підготовче судове засідання представник позивача з'явився, позов підтримав повністю та просив його задоволити.
Представник відповідача Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.25).
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Лопатин, Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 виданого повторно 25.02.2020 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с.11).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого 09 грудня 1953 року у с. Хмільно, Лопатинського району Львівської області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Хмільно, Лопатинського району Львівської області. Батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 від 19 листопада 1977 року виданого Кустинською сільською радою, Радехівського району, Львівської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , 19 листопада 1977 року уклали шлюб, про що було зроблено актовий запис № 12. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища « ОСОБА_2 » (а.с.13).
З довідки № 136 від 02.03.2020 року, виданої Кустинським старостинським округом, вбачається, що гр. ОСОБА_3 постійно по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею на час її смерті проживала без реєстрації її дочка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, ІІІ-ЛВ № 092387 від 10 березня 2000 року за № 6080, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2448 га, що розташована на території Кустинської сільської ради Радехівського району Львівської області, та належить спадкодавцю підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ № 092387 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за № 6080 виданого на ім'я ОСОБА_3 (а.с.15-15 зворот).
З Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 092387, вбачається, що Спадкодавцю було передано у приватну власність наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 0,6420 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,6028 гектарів (а.с.15-15 зворот).
Відповідно до експертного висновку № 056/755-m від 19 березня 2020 року виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України, проаналізувавши копії документів наданих для експертизи, що з урахуванням зазначеного імена по батькові ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть, довідка, видана Кустинським старостинським округом, запис ОСОБА_3 ) та ОСОБА_3 (державний акт на право приватної власності на землю, запис ОСОБА_3 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах імені по батькові від розмовних варіантів імені ОСОБА_6 / ОСОБА_7 , що в ономастичній практиці співвідносяться з офіційним варіантом рідкісного особового імені Філарет і зумовлені особливостями фонетичної адаптації імені в мовленнєвому середовищі (а.с.16).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Окрім цього, факт спільного проживання Позивача - ОСОБА_2 з Спадкодавцем її матір'ю - ОСОБА_3 за однією адресою на момент відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , не довірити показам якої в суду підстав немає (а.с.26).
Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.
Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).
Перешкодою в реалізації позивача її законних прав та інтересів, є те, що вона позбавлена у позасудовому порядку оформити спадщину, після смерті ОСОБА_3 .
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206, 258-259,263-265, 315 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання Позивача - ОСОБА_2 з Спадкодавцем її матір'ю - ОСОБА_3 за однією адресою на момент відкриття спадщини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний запис № 19, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 25.02.2020 р.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ - ЛВ № 092387 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за № 6080, який був виданий ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 092387, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 березня 2000 року за №6080, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,6420 гектарів; земельну ділянку загальною площею 0,6028 гектарів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 29 вересня 2020 року.