Провадження №1-кп/447/304/20
Справа №447/2220/20
01.10.2020 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020145250000007 від 09.07.2020 щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
21.08.2020 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 повторно подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку із дійовим каяттям у порядку ст. 45 КК України та у зв'язку з цим закрити кримінальне провадження. В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, є особою молодого віку, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, після вчинення кримінального проступку зробив для себе належні висновки, щиро покаявся у вчиненому, активно допомагав органам дізнання у розкритті вчиненого ним кримінального проступку, усвідомивши протиправність своїх дій. Крім цього, ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження добровільно видав працівникам поліції наявні в останнього наркотичні речовини, брав участь у слідчому експерименті під час якого останній відтворив обставини події.
Обвинувачений підтримав позицію захисника. Також зазначив, що 16.09.2020 сплатив витрати держави на проведення експертизи наркотичних засобів у розмірі 980,70 грн.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Розглядаючи можливість застосування ст. 45 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, суд керується наступним.
Відповідно до положень ст. 45 КК України - особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Сам по собі факт визнання обвинуваченим вини і надання ним показів під час досудового розслідування, участь у слідчому експерименті не можуть слугувати доказом в щирості розкаяння.
Заподіяна кримінальним проступком шкода та збитки у розумінні ст. 45 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню). У даному випадку, обвинуваченим було відшкодовано витрати держави на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів вже після постановлення ухвали від 14.09.2020 про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. А тому, суд не бере таке відшкодування до уваги.
Відповідно до вищенаведених доводів захисника, суд вважає, що добровільна видача наркотичних речовин та участь у слідчому експерименті не є дійовим каттям. На переконання суду, це є належною процесуальною поведінкою ОСОБА_3 під час досудового розслідування та є його обов'язком.
Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмовити у вказаному клопотанні захисника, що не позбавляє права звернутись повторно із зазначеними клопотанням у разі виникнення підстав для застосування ст. 45 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 45 КК України, ст. 314 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 14.09.2020 про закриття кримінального провадження №12020145250000007 від 09.07.2020 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у справі.
Суддя ОСОБА_1