Справа № 463/9269/20
Провадження № 2-а/463/186/20
01 жовтня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,
представника позивача Антоніва В.В.,
перекладача Боднара О.В.,
відповідача ОСОБА_1 (Haouas Abdenour),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про примусове видворення за межі території України громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, 28 вересня 2020 року о 20 год. 25 хв., діючи в складі групи осіб, спільно з громадянином Королівства Марокко вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 644 прикордонного знаку, на відстані 1500 м від лінії державного кордону, територія Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, внаслідок чого був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби «Рава-Руська» (тип Б) Львівського прикордонного загону. 29 вересня 2020 року про затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ХАУАС АБДЕНУР (HAOUAS ABDENOUR) проінформовано Посольство Алжирської Народної Демократичної Республіки та ДКС Міністерства закордонних справ України. 1 жовтня 2020 року Жовківським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
В ході з'ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач на територію України в'їхав встановленим порядком у 2018 році, з наміром подальшого нелегального виїзду до держав - членів ЄС. З прикордонного загону скеровано листи щодо підтвердження чи спростування факту навчання та отримання посвідки, з клопотанням про відрахування з навчального закладу, та щодо скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні. Таким чином відповідач реалізуючи свої права та свободи міг встановленим порядком іммігрувати до країн Європейського Союзу на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України, однак вибравши найбільш легкий, але незаконний спосіб потрапити до країн Західної Європи, усвідомлюючи, що для досягнення цієї мети порушуватиме законодавство України, своїми діями грубо та свідомо порушив законодавство України та підтвердив своє небажання законно перебувати на території України. Факт спроби незаконного перетинання державного кордону України та зловживання наданим статусом на тимчасове проживання в Україні з боку відповідача свідчить про відсутність у нього реального наміру проживання на території України, бажання незаконно потрапити до однієї з країн Європейського Співтовариства для подальшого проживання та уникнення від передбаченої законодавством України відповідальності.
28 вересня 2020 року начальником Львівського прикордонного загону відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення з України, яке громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ХАУАС АБДЕНУР ( ОСОБА_3 ) виконати не в змозі, у зв'язку із відсутністю коштів та документів, що посвідчують особу, а також які надають право на перетинання державного кордону. Родинні зв'язки у вищевказаного громадянина на території України відсутні. Україну він розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи, з метою пошуку кращих умов проживання. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 1 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених вище мотивів, просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав, що коштів покинути територію України не має, пояснив що дружина завтра надасть документи, які підтверджують його особу та надають право перебувати на території України, оскільки поїзд прибуває до Львова тільки зранку.
Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, в тому числі в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, 28 вересня 2020 року діючи в складі групи осіб, спільно з громадянином Королівства Марокко вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 644 прикордонного знаку, на відстані 1500 м від лінії державного кордону, територія Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, та о 20 год. 25 хв. був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби «Рава-Руська» (тип Б) Львівського прикордонного загону.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 1 жовтня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Як вбачається з рішення про примусове повернення з України, начальником Львівського прикордонного загону 28 вересня 2020 року прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язання його покинути територію України у термін до 9 жовтня 2020 року.
Представлені позивачем докази свідчать про те, що відповідач самостійно територію України не залишить. Проте, як вбачається з долучених до матеріалі позову фотокопій паспорта відповідача та посвідки на тимчасове проживання останнього на території України, відповідач може перебувати на території України на законних підставах, однак на момент розгляду справи відсутні оригінали зазначених документів, а також матеріали позову містять клопотання позивача адресоване начальнику Головного Управління ДМС у Харківській області про скасування посвідки відповідача на тимчасове проживання в Україні, але на момент розгляду справи дане питання не вирішено в встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Беручи до уваги наведене вище, а також те, що на момент розгляду справи відсутні оригінали документів, що посвідчують особу відповідача та надають право на перебування на території України на законних підставах, відсутні відомості про скасування посвідки відповідача на тимчасове перебування на території України, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково в частині затримання відповідача з метою ідентифікації. Щодо позовної вимоги про видворення, то на думку суду така є передчасною до встановлення обставин законності перебування відповідача на території України чи можливого скасування у встановленому законом порядку документів, що дають право на перебування на території України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ІНФОРМАЦІЯ_2 до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити частково.
Затримати громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою ідентифікації на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання - 20 години 25 хвилин 28 вересня 2020 року.
В решті вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14321653.
Відповідач: громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , ПТТ Львівського прикордонного загону.
Суддя: Стрепко Н.Л.