Справа №463/6757/20
Провадження №3/463/1520/20
04 вересня 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Мокряка П.Р., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Личаківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу серії ВАБ №257951 від 17 липня 2020 року вбачається, що «17 липня 2020 року о 11:10 ОСОБА_1 за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 160 «Все для рибалки», будучи суб'єктом господарської діяльності допустив порушення умов карантину, а саме відсутністю захисної маски і рукавичок, чим порушив вимоги протоколу діяльності суб'єктів господарювання протокол №23 ТЕБ і НС 09.12.2020 року.»
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснила, що з березня 2020 року здійснює діяльність в магазині за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 160 «Все для рибалки». До карантину ставиться відповідально, в магазині забезпечив все необхідне, маски, рукавиці, журнал, антисептик. Його магазин є невеликим, вміщає до 6 людей, про те у зв'язку із карантином відвідувачів практично немає. 17.07.2020 року в магазин раптово зайшла комісія. В цей момент клієнтів не було, він сидів без маски, яку незадовго зняв та така була біля нього, як і рукавиці, які він зняв у зв'язку із необхідністю здійснити дрібну роботу пальцями. Зазначив, що коли в магазині є покупці він завжди в масці та рукавицях.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та надані суду документи, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як вбачається із протоколу серії протоколу серії ВАБ №257951 від 17 липня 2020 року вбачається, що «17 липня 2020 року о 11:10 ОСОБА_1 за адресою м. Львів, вул. Личаківська, 160 «Все для рибалки», будучи суб'єктом господарської діяльності допустив порушення умов карантину, а саме відсутністю захисної маски і рукавичок, чим порушив вимоги протоколу діяльності суб'єктів господарювання протокол №23 ТЕБ і НС 09.12.2020 року»
Відповідно до положень ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо доведеності вини та визначення суті правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, жодних об'єктивних доказів факту вчинення особою правопорушення у відповідності до положень ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення немає. Свідок, пояснення якого долучено до справи, є членом комісії, яка здійснює перевірку, про що сама зазначає в поясненнях.
Окрім цього, норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.
У даному протоколі особою, яка складала його, зроблено посилання на порушення особою протоколу діяльності суб'єктів господарювання протокол №23 ТЕБ і НС 09.12.2020 року.
Разом з тим, ТЕБ і НС є абревіатурою, яка розшифровується як «техногенно-екологічна безпека» і «надзвичайна ситуація», що не є назвою органу, про що, ймовірно, мала намір зазначити особа, яка складала протокол. Разом з тим, існує є міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій і обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. У протоколі не зазначено рішення саме якої комісії порушено ОСОБА_1 , а тому це не відомо як самій особі, так і суду.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до типового Положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 409, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - комісія) є постійно діючим органом, який утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - регіональна комісія), райдержадміністрацією, виконавчим органом міської ради, районною у місті та селищною радою (далі - місцева комісія) для координації діяльності райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов'язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них. А отже, вказані комісії безпосередньо не належить до органів місцевого самоврядування.
Якщо посадова особа, яка складала протокол вважає, що рішення цієї комісії є обов'язкові до виконання і за їх невиконання може наступати адміністративна відповідальність передбачена ст. 44-3 КУпАП, то у протоколі слід було послатися на інші акти законодавства, які визначають повноваження комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій встановлювати певні обмеження під час карантину та норми Закону, які порушила в даний ситуації ОСОБА_1 .
Отже, оскільки у протоколі зроблене невірне посилання на конкретну норму закону про дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП, яка є бланкетною і вимагає аналізу конкретної порушеної норми закону, а також відсутності об'єктивних доказів вчинення особою інкриімнвоаних дій загалом, суд приходить до переконання що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбачений ст.44-3 КУпАП і підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП немає, у зв'язку із чим провадження у справі підлягає до закриття.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 283, ч.3 ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гирич С. В.