Справа № 632/1386/20
провадження № 1-кп/632/130/20
Вирок
Іменем України
01 жовтня 2020 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду угоду про примирення від 30 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202025400000058 від 23 серпня 2020 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Максимівка, Первомайського району Харківської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, осіб похилого віку на утриманні немає, не є особою з інвалідністю 1 або 2 групи, раніше не судимий, невійськовослужбовець строкової служби, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
потерпілий - ОСОБА_5
21 серпня 2020 року близько 22-00 години, обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись у приміщення сушарні білизни, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, з корисних мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiаomi» модель «Redmi Note 8 pro», що знаходився на кріслі у сушарні білизни, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальною сумою 4999 грн. 50 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за якою висунуто обвинуваченому ОСОБА_3 обвинувачення.
30 вересня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 469, 471 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202025400000058 від 23 серпня 2020 року, укладено угоду про примирення.
Згідно з цією угодою потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України. Кримінальним проступком завдана шкода на суму 4999 грн. 50 коп., яка відшкодована в повному обсязі, шляхом повернення майна. Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Сторони угоди погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про примирення та призначити узгоджену в ній міру покарання.
Прокурор ОСОБА_4 вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК та КК України, діям обвинуваченого ОСОБА_3 надана правильна правова кваліфікація за ч.1 ст.185 КК України. Прокурор зазначила, що умови угоди щодо узгодженого сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, з узгодженим звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ч. 2 ст.75 КК України відповідають загальним засадам призначення покарання, враховуючи тяжкість кримінального проступку та особу винного, який раніше не судимий, офіційно непрацевлаштований. Також умови угоди при примирення цілком відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтересі сторін або інших осіб. З огляду на зазначене, прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами в угоді міри покарання
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд дійшов подальшого висновку.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків може бути укладена угода про примирення за ініціативою потерпілого, обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_5 під час розгляду угоди про примирення підтвердив, що добровільно погодився на укладання угоди, повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, цілком розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, спричинена йому шкода відшкодована у повному обсязі, телефон повернутий, надає згоду на призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час розгляду угоди про примирення підтвердив обставини вчинення ним кримінального проступку, зокрема крадіжки 21 серпня 2020 року о 22-00 години у потерпілого ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Xiаomi» модель «Redmi Note 8 pro», що знаходився на кріслі у сушарні білизни, розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_3 , зазначив про те, що він щиро розкаюється у вчиненому. Також обвинувачений заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Надав згоду на призначення узгодженої міри покарання.
Отже суд, шляхом заслуховування пояснень сторін угоди, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. Крім того, для з'ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Таким чином, судом під час проведення розгляду щодо угоди встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та має місце постійного проживання, осіб похилого віку на утриманні не має, не є особою з інвалідністю 1 або 2 групи, раніше не судимий, невійськовослужбовець строкової служби, скарг та нарікань від сусідів не надходило.
Аналізуючи зміст угоди в частині обраного покарання, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим ст. ст. 50, 65-67 КК України, а саме: пропонується в межах встановлених у санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, неможливістю призначення більш м'яких видів покарання, передбачених санкцією частини 1 статті 185 КК України (оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, але має підробітки). При цьому суд, враховуючи узгоджене сторонами звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, приймає рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 01 рік з покладенням відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України таких обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Отже, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а відтак існує наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Суд також вважає за необхідне відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 300 гривень 00 копійок.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.
Цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_5 не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 30 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202025400000058 від 23 серпня 2020 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 01 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерту загальною сумою 300 (триста) гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню: телефон марки «Xiаomi» модель «Redmi Note 8 pro», передані потерпілому ОСОБА_3 вважати повернутими останньому, як законному власнику.
Відповідно до вимог статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.,
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1