Справа № 632/1224/20
провадження № 1-кп/632/114/20
28 вересня 2020 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000288 від 05 червня 2020 року щодо ОСОБА_4 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час судового розгляду прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зокрема були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшились і не зникли. Так, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв'язків. Також свідки та потерпілий проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, у минулому були друзями, що свідчить про наявність ризику впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, оскільки є не обґрунтованим, а наведені у ньому доводи є припущеннями сторони обвинувачення. При цьому захисник зазначив, що дані на які посилається прокурор вже були підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та на теперішній час втратили свою актуальність, а тому ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого суттєво зменшилися.
У зв'язку із наведеним просив змінити застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід на інший, більш м'який - цілодобовий домашній арешт, посилаючись на той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 також прохав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки має намір відшкодувати шкоду, спричинену потерпілому, а для цього йому необхідно почати працювати, що неможливо в умовах слідчого ізолятора.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений, у разі зміни запобіжного заходу, може переховуватися від суду, оскільки немає стійких соціальних зв'язків та розуміючи, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та розмір шкоди, яку він повинен буде відшкодувати може залишити місце проживання.
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд доходить подальшого висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 06 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченого запобіжний захід був продовжений судом, останній раз - до 30 вересня 2020 року, включно.
Підставою для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали зокрема достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від слідства та суду та незаконно впливати на свідків.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Так, матеріали справи свідчать, що обвинувачений раніше не судимий, є працездатним, однак офіційно не працював до затримання, не має законних джерел доходу, обвинувачуються у вчинені тяжкого злочину, даних про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого у місці мешкання суду не надано. На сьогодні не допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим. Вказані обставини, на думку суду, свідчать про продовження існування ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, що може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та дотримання розумних строків судового розгляду та впливу на свідків у справі, які проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим. Разом з цим ризик впливу на потерпілого, на думку суду відсутній, оскільки останній під час допиту надав суду вільні пояснення, зокрема, заперечуючи наявність тиску на нього зі сторони обвинуваченого.
Отже, суд вважає, що з моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження йому 31 серпня 2020 року строку тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Крім того, суд звертає увагу, що у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв'язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.
Суд враховує позицію потерпілого, який наполягає на утриманні обвинуваченого під вартою.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, з огляду на значимі для даного провадження обставини, враховуючи, окрім наявності даних про обґрунтованість підозри до ступеню необхідного для даної стадії судового процесу та наявності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Оскільки клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який вид запобіжного заходу - цілодобовий домашній арешт, та доводи в його обґрунтування спростовуються наведеними вище висновками суду, то у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176 - 178, 193, 194, 197, 314 - 316, 369 - 372 КПК України, -
Клопотання прокурора Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», застосований відповідно до ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 червня 2020 року, продовжити по 28 жовтня 2020 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1