Справа №2
2/519/89/20
25.05.20 року
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.,
за участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представників відповідача - ОСОБА_4 , Теплих М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського обласного центру зайнятості про встановлення факту перебування позивачів в трудових відносинах, визнання цивільно-правових відносин між сторонами трудовими, зобов'язання затвердити штатний розпис, зобов'язання поновити трудові права позивачів та стягнення невиплаченої заробітної плати
Позивачі звернулися до Южного міського суду Одеської області з позовом до Южненського міського центру зайнятості, Одеського обласного центру зайнятості про встановлення факту перебування позивачів в трудових відносинах, визнання цивільно-правових відносин між сторонами трудовими, зобов'язання внести зміни до штатного розпису, укласти трудові договори, внести відповідні записи до трудових книжок, нарахувати заробітну плату в період з 01.01.2017 по 01.08.2017 в сумі 3200 грн., стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів невиплачену заробітну плату з 01.01.2017 по 01.08.2017, як різницю між виданою їм заробітною платою у цей період в сумі 1600 грн. і законодавчо встановленим розміром заробітної плати в сумі 3200 грн., не виплачену заробітну плату з 01.08.2017 по день прийняття рішення судом щодо задоволення позовних вимог та судові витрати, а також просять допустити негайне виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачі є працівниками Южненського міського центру зайнятості та вони з 2013 року по 01 серпня 2017 року виконували трудові обов'язки прибиральниць службових приміщень центру зайнятості, щоденно виходили на роботу, за що отримували заробітну плату. Останнім часом їм стало відомо, за цей період за рахунок незаконної економії фонду оплати праці на їхній роботі прибиральниць керівництво центру одержували над премії та з 01 січня 2017 року мінімальну заробітну плату до 3200 грн. не збільшили. Тому, з лютого 2017 року вони почали звертатися із заявами до Южненського міського центру зайнятості щоб їм збільшили мінімальну заробітну плату до 3200 грн., але директор ОСОБА_4 заробітну плату до 3200 грн. не підняла, та продовжувала спонукати їх підписувати «цивільно-правові договори і акти», суть яких позивачам ніколи не роз'яснювали. Позивачі не маючи достатньої освіти, юридичної обізнаності до 17 липня 2017 року помилково думали, що ОСОБА_4 їхню роботу у центрі зайнятості треба оформляти, як цивільно-правові договори. Правильність оформлення з ними трудових правовідносин не є їхньою компетенцією, бо це обов'язок адміністрації роботодавця. І лише 17 липня 2017 року після консультацій юристів позивачі усвідомили, чому їм з 01 січня 2017 року не збільшена мінімальна заробітна плата до 3200 грн. та позивачам роз'яснили, у чому відмінність трудових договорів від цивільно-правових і, що це може бути пов'язано з економією на їхній праці фонду оплати праці для одержання над премій керівництвом центру. Юристи їм роз'яснили, що згідно зі ст.24 КЗпП України додержання письмової форми трудового договору є обов'язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Позивачів, як працівників Южненського міського центру зайнятості фактично з 2013 року було допущено до роботи прибиральниць службових приміщень і свої трудові обов'язки вони виконували без будь-яких зауважень зі сторони адміністрації. Позивачі з 19 липня 2017 року розпочали адміністративне оскарження неправомірних дій Южненського міського центру зайнятості, яке відбувалось до 30 жовтня 2017 року, коли ними поштою одержано останні відповіді по розгляду скарг з питань порушення законодавства про працю, допуску їх, працівників до роботи без оформлення трудового договору, оформлення з ними трудових договорів під виглядом цивільно-правових договорів, які не були належно розглянуті і тому пропустили місячний строк на звернення до суду з даним позовом, за викладених обставин просять поновити цей строк, причини пропуску визнати поважними. Щодо заявлених ними вимог про стягнення належної їм з 01 січня 2017 року заробітної плати у розмірі 3200 грн. на місяць, то у відповідності до ст.233 КЗпП України строки позовної давності взагалі не розповсюджуються, бо працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Позивачі просять суд при розгляді даного позову досліджувати факти систематичного допуску їх, працівників до роботи без оформлення трудового договору, оформлення з ними трудових договорів під виглядом цивільно-правових договорів, звернувши увагу на фактично існуючі трудові, а не цивільно-правові правовідносини, а саме: трудові обов'язки вони виконували постійно, систематично, без перерв, з 2013 року по 01 серпня 2017 року, виконували роботу прибиральниць службових приміщень. Позивачі не були суб'єктами господарювання, не реєструвалися як суб'єкти господарювання, і не виступали, як представники юридичних осіб для оформлення цивільно-правових договорів. Їх волевиявлення не були направлені на виконання цивільно-правових договорів, вони виконували роботу, притаманну трудовим правовідносинам. Організація процесу праці прибиральниць службових приміщень здійснювалась директором центру. Вони виконували роботу за конкретними обов'язками прибиральниць службових приміщень, як певні трудові функції. Договори прибиральниць службових приміщень і акти їм надавали підписувати щомісячно, починаючи з 2013 року і по 01 серпня 2017 року, запевняючи, що такий порядок заведено у всій системі центрів зайнятості. Адміністрація Южненського міського центру зайнятості не знайомила позивачів з порядком оформлення трудових договорів в системі центрів зайнятості. Яка база оподаткування була застосована за пунктом 164.6 Податкового Кодексу України для оподаткування зарплати їм не відомо, як надавалась звітність вони не знають, ні бухгалтерської, ні юридичної освіти вони не мають. Ніякої домовленості, тим паче щомісячної при підписанні «цивільно-правових договорів» і «актів» не було, форми цих договорів і актів ними не розроблялися, їх текст складався без їхнього відома, підписання ініціювала директор і наполягала їх підписувати. У так названих «цивільно-правових договорах» і «актах» директора ОСОБА_4 не передбачено попередню чи поетапну оплату, або аванс, що притаманно такій категорії договорів, регламентованій нормами ст.843 ЦК України. У нав'язаних їм адміністрацією роботодавця формах «цивільно-правових договорів» і «актів» нічого не записано про відповідальність «виконавця роботи за порушення цивільно-правових договорів», як то має бути за нормами ЦК України (пеня, штраф тощо), що підтверджує фактичну наявність трудових правовідносин, а не цивільно-правових. «Цивільно-правові договори» і «акти» в редакції директора ОСОБА_4 не відповідають принципам публічного договору, вони не відповідають вимогам закону, розроблені одностороннє і складені з порушенням положень статті 19 Конституції України. 3азначені вище «цивільно-правові договори» і «акти» в редакції директора ОСОБА_4 мали б регулюватися як нормами ЦК України, так і статтями 179, 180, 184, 207 Господарського кодексу України. Зазначені вище договори не відповідають вимогам закону, вони розроблені одностороннє заздалегідь з порушеннями і складалися систематично з недотриманням наведених вище положень законодавства, на порушення статей 3, 8, 9, 11, 15, 633 ЦК України, 179, 180, 184, 207 ГК України, не відповідають принципам публічності, законності, справедливості і розумності. Таким реальним наслідком повинен був стати трудовий договір, а дані договори, так, як вони викладені суперечать статтям 202, 203 ЦК України, вони, як правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, вони не відповідають вимогам ч.5 ст.203 ЦК України. Пропозиція роботи «цивільно - правових договорів» в редакції директора ОСОБА_4 також мала б бути публічною, але, норми ст.869 ЦК України ОСОБА_4 не були дотримані. Стосовно «актів» в редакції директора ОСОБА_4 то ст.882 ЦК України встановлено порядок передання та прийняття робіт, який у «цивільно-правових договорах» ОСОБА_4 відсутній, що стверджує їх фіктивність, бо: замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття; замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, у прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження, цих умов, на підтвердження фіктивності «цивільно-правових договорів» і «актів» ОСОБА_4 у договорах записано не було. Отже, наведені вище обставини стверджують наявність не цивільно-правових, а трудових правовідносин, викладені факти прийому на роботу і виконання робіт притаманні трудовим правовідносинам, а не цивільно-правовим. У позивачів була зацікавленість в роботі і вони її виконували, а в адміністрації роботодавця, як лише тепер вони усвідомили, мотиви були за рахунок незаконної економії фонду оплати праці на роботі прибиральниць службових приміщень одержувати над премії. Істинними мотивами оформлення і підписання адміністрацією роботодавця «цивільно-правових договорів» і «актів» було не виконання підрядних робіт, а була заздалегідь продумана схема економії за рахунок позивачів фонду оплати праці, що свідомо і багаторічно використовувалася керівництвом центру для одержання ними над премій. Позивачі, підписуючи не за своєї ініціативи договори не могли тоді знати, що система незаконних витрат бюджетних коштів під виглядом премій за рахунок економії фонду оплати праці запроваджена в Южненському міському центрі зайнятості, і що вона свідомо і багаторічно використовується в умовах корупції, порушення прав позивачів і трудового законодавства.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 06.12.2017 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено судове засідання.
24.01.2018 до суду від Южненського міського центру зайнятості надійшов відзив на позов, згідно якого проти вказаного позову заперечують, просять відмовити у задоволенні позовних вимог та вважають позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими та незаконними, оскільки трудові договори з позивачами Южненський МЦЗ не укладав та не наділений повноваженнями укладати трудові договори і приймати працівників на роботу, у зв'язку з тим, що прийняття та звільнення штатних працівників здійснюється Одеським ОЦЗ у відповідності до Положення про Южненський міський центр зайнятості, затвердженого директором Одеського обласного центру зайнятості від 15.08.2013 та Положення про Южненський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Одеського обласного центру зайнятості від 18.05.2016 №101. При цьому, при укладенні вказаних цивільно-правових договорів (далі ЦПД), приховати під їх видом інший правочин (трудовий договір) у Южненського МЦЗ наміру не було, оскільки останній не є роботодавцем для працівників, не видає накази про прийом на роботу, не приймає заяви про прийом на роботу тощо, а уповноважений лише укладати ЦПД про надання послуг від свого імені, як юридична особа. Згідно із штатним розписом Южненського МЦЗ, який відповідно до пункту 10 Положення про Южненський міський центр зайнятості, затверджується директором Одеського ОЦЗ, такої посади як «прибиральник службових приміщень» не передбачено. Тому, у зв'язку з необхідністю прибирання приміщень будівлі Южненського МЦЗ, з 2013 року по липень 2017 року із громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Южненським міським центром зайнятості укладались ЦПД про надання послуг з прибирання приміщень будівлі Южненського МЦЗ. Зазначені договори укладались відповідно до норм ЦК України, а тому між сторонами виникали цивільні правовідносини, а не трудові як вбачають у своїй заяві позивачі. У керівництва Южненського МЦЗ були відсутні мотиви щодо приховування під виглядом ЦПД іншого правочину, в даному випадку трудового договору, тому що, знову ж таки Южненський МЦЗ не наділений повноваженнями роботодавця, а має право укладати тільки ЦПД про надання послуг. Щодо тверджень Позивачів стосовно укладання вказаних ЦПД з метою отримання незаконних премій керівництвом Южненським МЦЗ, то вони є суб'єктивними та бездоказовими. Преміювання працівників базових центрів зайнятості, в тому числі й Южненського МЦЗ, здійснюється відповідно до наказу директора Одеського ОЦЗ. Згідно Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Одеського обласного центру зайнятості, дія якого поширюється на всіх працівників апарату обласного центру зайнятості та підпорядкованих йому базових центрів зайнятості, у тому числі й Южненського МЦЗ, преміювання працівників центрів зайнятості проводиться за результатами роботи за місяць, відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи, за фактично відпрацьований час та в межах затвердженого фонду преміювання. Також Позивачі зверталися до компетентних контролюючих органів, що підтверджується документами, які додані ними до позовної заяви. Так, в якості доказів своїх вимог Позивачі разом з позовом надали в копіях власні трудові книжки, листи відповіді на звернення Позивачів щодо порушення їх трудових прав, а саме: лист Одеського ОЦЗ від 15.08.2017 №3177/К-10/12, лист ГУ Держпраці в Одеській області від 27.09.2017 №15-кол- 1618/03-13-12531, лист ГУ Держпраці в Одеській області від 25.10.2017 №15-кол-1710/03-13- 13298, лист Південного офісу Держаудитслужби від 13.09.2017 №15-04-23-14/7646, лист Державної Аудиторської служби України від 11.09.2017 №04-16/754, лист Комітету з питань бюджету Верховної Ради України від 19.09.2017 №04-13/12-1924 (211156), лист ГУ ДФС в Одеській області від 21.08.2017 №4798/С/15-32-13-06-06. Як свідчить зміст вказаних листів контролюючими органами, до яких зверталися позивачі з приводу можливого порушення їх трудових прав, не було встановлено факт порушення трудових прав, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , при укладенні з ними Южненським МЦЗ цивільно-правових договорів у відповідності до положень цивільного законодавства. За даних обставин позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Аналізуючи зміст укладених ЦПД, можна дійти висновку, що в них містяться усі суттєві умови притаманні такому типу договорів у відповідності до норм цивільного законодавства, а саме: ст.ст.203-204, 235, 509, 525-526, 626, 628, 638, 901-903, 905-907 ЦК України. За укладеними ЦПД позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язались надавати послуги з прибирання (витирання пилу, підмітання вручну та миття підлоги вручну, миття віконних рам і скла, дверних блоків, меблів, збирання сміття і винесення його до встановленого місця) приміщень загальною площею 377.8 кв.м., а Южненський МЦЗ зобов'язався оплатити вказані послуги. У вказаних ЦПД встановлювалися початковий та кінцевий терміни (на протязі терміну дії договору), в межах яких позивачі повинні були надавати послуги. Результат роботи оформлювався актами прийому-здачі наданих послуг. Відповідно до Актів прийому-здачі виконаної роботи за вказаними ЦПД Позивачі отримували винагороду за надані послуги, з якої стягувалися податки та збори, визначені для ЦПД. Порядок та строки виплати винагороди також зазначались в договорах. Оплата послуг здійснювалась Южненським МЦЗ на підставі вказаних актів у розмірах, зазначених у договорах один раз після виконання ЦПД, на відміну від заробітної плати, яка сплачується за законодавством двічі на місяць. Цивільне законодавство на відміну від трудового не передбачає пільги і гарантії особам, які надають послуги за цивільно-правовими договорами. Ці особи не мають права на відпустку, участь в управлінні підприємством та інші гарантії визначені трудовим правом, також на них не розповсюджується дія колективних договорів. Відповідно до укладених ЦПД позивачі не мали статусу працівників Южненського МЦЗ, не виконували обов'язків прибиральниць службових приміщень, також на них не розповсюджувались правила внутрішнього трудового розпорядку та положення колективного договору, які затверджуються наказом директора Одеського ОЦЗ. Згідно п.5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Одеського ОЦЗ для працівників центрів зайнятості встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями субота та неділя. Час початку роботи з 8:00, час закінчення роботи о 17:00, по п'ятницях закінчення о 15:45, обідня перерва з 12:15 до 13:00. Позивачі, надаючи послуги згідно укладених договорів, не мали обов'язку дотримуватись режиму роботи та відпочинку Южненського МЦЗ. Послуги згідно умов укладених ЦПД, надавались ними на власний розсуд та виходячи з власних можливостей. Тому твердження позивачів про те, що вони виконували роботу систематично, без перерв та роботу притаманну трудовим правовідносинам є необґрунтованими та бездоказовими. Організація надання послуг здійснювалась позивачами самостійно, на власний ризик та розсуд, відповідно до умов укладених з ними договорів. За даних обставин до цих ЦПД відповідно до ч.2 ст.235 ЦК України не можуть застосовуватися положення трудового законодавства, а відтак про можливе порушення трудових прав Позивачів, передбачених трудовим законодавством, взагалі не може йти мова і їх позовні вимоги є незаконними.
23.01.2018 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшов відзив на позов, згідно якого Одеський обласний центр зайнятості проти вказаного позову повністю заперечує, просять відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає пред'явлені позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими та незаконними, оскільки відповідно до Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016 №1543 (далі-Положення №1543) Одеський ОЦЗ, як регіональний, та Южненський МЦЗ, як базовий центр зайнятості, є установами державної служби зайнятості, на які покладено виконання завдань та функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду, визначені законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення». Цим Положенням передбачено, що базові центри зайнятості (Южненський МЦЗ) безпосередньо не здійснюють прийом на роботу працівників. Роботодавцем для працівників базових центрів зайнятості є регіональні центри зайнятості (Одеський ОЦЗ), які централізовано здійснюють їх прийом на роботу згідно затвердженого штатного розпису. Причому, вказаний штатний розпис затверджується регіональним центром зайнятості в межах доведеної Центральним апаратом Державної служби зайнятості (далі-ДСЗ(ЦА) граничної чисельності працівників та з урахуванням затвердженої ДСЗ(ЦА) примірної структури базових центрів зайнятості необхідної для забезпечення виконання функцій, які передбачені законодавством про зайнятість. Слід зазначити, що у зв'язку із зменшенням ДСЗ (ЦА) граничної чисельності працівників протягом 2013-2017 років кількість посад у штатних розписах ЮМЦЗ також зменшувалася починаючи з 11 одиниць у 2013 році до 9.5 одиниць у 2017 році. У вказаному періоді затверджені Одеським ОЦЗ штатні розписи базових центрів зайнятості, в тому числі Южненський МЦЗ, посад прибиральниць не передбачали, оскільки в межах доведеної граничної кількості працівників введення посад прибиральниць передбачало скорочення посад спеціалістів необхідних для виконання функцій передбачених законодавством про зайнятість які повинен був виконувати базовий центр зайнятості. В той же час, відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватися не тільки на підставі трудового договору, а й на інших правових підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору, укладеного у відповідності до положень ЦК України, яким до речі не обмежено кількість укладань з особою таких ЦПД про надання послуг. Таким чином, враховуючи необхідність прибирання приміщень базових центр зайнятості, які не є роботодавцями, їх керівники дотримуючись вимог цивільного законодавства самостійно укладали відповідні ЦПД про надання послуг з прибирання приміщень. Зокрема, директором Южненського МЦЗ ОСОБА_4 неодноразово від імені Южненського МЦЗ укладалися у відповідності до норм цивільного законодавства ЦПД про надання послуг прибирання приміщень ЮМЦЗ, в т.ч і з Позивачами. При цьому, при укладенні вказаних ЦПД у Южненського МЦЗ приховати під їх видом інший правочин (трудовий договір) наміру не було, оскільки вказаний базовий центр зайнятості не є роботодавцем для працівників: не видає накази про прийом на роботу, не приймає заяви про прийом на роботу тощо, а уповноважений лише укладати ЦПД про надання послуг від свого імені, як юридична особа. Аргументи Позивачів з цього приводу, що ЦПД укладалися з метою отримання незаконних премій керівництвом ЮМЦЗ в умовах корупції не витримують жодної критики, оскільки: по перше, є бездоказовими суб'єктивними твердженнями Позивачів, а по друге, існуюча система преміювання в Одеському ОЦЗ об'єктивно свідчить, що керівництво Южненського МЦЗ не могло собі призначати премії, оскільки вказане питання відноситься до компетенції керівництва Одеського ОЦЗ, якому підпорядковується Южненський МЦЗ. Відсутність наміру з боку Позивачів укласти удавані ЦПД в свою чергу підтверджується тим, що Позивачі в період дії вказаних ЦПД на протязі 2013-2017 років безпосередньо до Одеського ОЦЗ, як роботодавця, із заявами про прийом на роботу не зверталися, трудові книжки не надавали тощо, хоча як свідчать записи в їх трудових книжках вони ознайомлені з існуючим порядком прийняття на роботу працівників в Україні. Звернення щодо можливого порушення їх прав Позивачами стали направлятися до компетентних органів лише після закінчення термінів дії ЦПД. При цьому, за результатом розгляду звернень Позивачів порушень з боку керівництва Южненського МЦЗ трудового законодавства встановлено не було, що підтверджується листами, відповідями цих органів доданими до позову. Умови укладених ЦПД свідчать про те, що вказані договори не можна визнати ні недійсними, ані удаваними, оскільки вони містять всі необхідні істотні умови для даного виду договорів про надання послуг (предмет, розмір та порядок оплати, та строк дії договору тощо). Так, відповідно до предмету цих договорів передбачалося, що Южненський МЦЗ, як замовник, доручив, а один із Позивачів взяв на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги) щодо прибирання будівлі Южненського МЦЗ протягом певного періоду. Вказаний предмет договору не передбачає прийом на роботу Позивачів. Більш того, умови зазначені у пункті 1.2 вказаних договорів ще більше не дають підстави вважати ці ЦПД трудовими договорами, а відтак удаваними. В ньому (п.1.2) зазначено, що «Виконавець надає послуги по цьому Договору на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку Замовника. Особа, що уклала цей договір не включається до штату Замовника. На неї не розповсюджуються встановлені трудовим законодавством гарантії та пільги.». Відповідно до Актів прийому-здачі виконаної роботи за вказаними ЦПД Позивачі отримували винагороду за надані послуги, з якої стягувалися податки та збори, визначені для ЦПД. При цьому виплати позивачам за виконану роботу здійснювалися у відповідності до цивільного законодавства один раз після її виконання на відміну від виплати зарплати, яка здійснюється відповідно до трудового законодавства двічі на місяць. Вказане однозначно свідчить, що укладені Южненським МЦЗ та Позивачами ЦПД не були удаваними, сторони при їх укладенні однозначно свідомо вирішили, що ці договори укладаються у відповідності до цивільного, а не трудового законодавства. За даних обставин до цих ЦПД відповідно до ч.2 ст.235 ЦК України не можуть застосовуватися положення трудового законодавства, а відтак про можливе порушення трудових прав Позивачів, передбачених трудовим законодавством, взагалі не може йти мова і їх позовні вимоги є незаконними. Посилання Позивачів в позовній заяві на те, що при укладенні ЦПД були порушені численні норми Цивільного та Господарського кодексів України не є суттєвими, оскільки при укладенні вказаних договорів його сторони дійшли до згоди щодо всіх необхідних для даного виду договорів істотних умов, які зазначено вище. Навіть якщо теоретично допустити, що вказані норми і були порушені, то згідно із ними до наслідків вказаних порушень повинні застосовуватися санкції ними передбачені, наприклад відшкодування збитків, пеня, штраф тощо, а не норми трудового законодавства, які передбачають, наприклад поновлення на роботі, виплату заробітної плати тощо. При цьому, застосування трудового законодавства до ЦПД укладених у відповідності до цивільного законодавства можливе лише у випадку визнання цих договорів удаваними (ст.235 ЦК України). Відповідно до п.25 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року №9 за удаваним правочином (ст.235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. Таким чином, для визнання правочину удаваним необхідно щоб обидві його сторони на момент укладення правочину мали намір насправді приховати інший правочин, який вони вчинили насправді. В той же час, в своєму позові Позивачі не наводять жодного доказу спільного наміру укладення удаваного правочину. Більш того, навіть не ставлять питання про визнання вказаних ЦПД удаваними відповідно до ст.235 ЦК України. Вказане свідчить що Южненський МЦЗ при укладенні ЦПД керувався виключно нормами цивільного законодавства, а наявності лише наміру у Позивачів в даний час, вже після виконання вказаних договорів, бездоказово вважати вказані ЦПД трудовими договорами не є достатнім для того, щоб застосовувати ст.235 ЦК України до правовідносин сторін у цій справі. За даних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є незаконними, та такими, що не підлягають задоволенню (вказана правова позиція підтверджується судовою практикою по справі №447/2516/15-ц). Правова позиція Одеського ОЦЗ щодо правової природи вказаних ЦПД, також підтверджується безпосередньо додатками до позовної заяви Позивачів. Так, в якості доказів своїх вимог Позивачі разом з позовом надали в копіях власні трудові книжки, листи відповіді на звернення Позивачів щодо порушення їх трудових прав, а саме: лист ООЦЗ від 15.08.2017 №3177/К-10/12, лист ГУ Держпраці в Одеській області від 27.09.2017 №15-кол-1618/03-13-12531, лист ГУ Держпраці в Одеській області від 25.10.2017 №15-кол-1710/03-13-13298, лист Південного офісу Держаудитслужби від 13.09.2017 №15-04- 23-14/7646, лист Державної Аудиторської служби України від 11.09.2017 №04-16/754, лист Комітету з питань бюджету Верховної Ради України від 19.09.2017 №04-13/12-1924 (211156), лист ГУ ДФС в Одеській області від 21.08.2017 №4798/0/15-32-13-06-06. В той же час, як свідчить зміст вказаних листів контролюючими органами, до яких зверталися позивачі з приводу можливого порушення їх трудових прав, не було встановлено факт порушення трудових прав, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , при укладенні з ними Южненським МЦЗ цивільно-правових договорів у відповідності до положень цивільного законодавства. Копія трудової книжки ОСОБА_2 взагалі містить запис, що з 2013 року по теперішній час вона працює прибиральницею у ТОВ «СІМ ЛТВ» у зв'язку з чим не зрозуміло яким чином протягом 2013-2017 років вона мала намір працювати в Южненському МЦЗ на умовах дотримання внутрішнього трудового розпорядку протягом всього робочого дня починаючи 8.00 до 17.00 годин. Більш того вказаний запис свідчить, що Позивач, яка довгий час працює на умовах трудового договору, не могла не розуміти порядок прийому працівників на роботу (подача заяви до роботодавця, видання наказу роботодавцем про прийняття на роботу тощо), а тому її свідчення про те що вона не розуміла що підписувала при укладенні ЦПД є неправдою. Вказане однозначно свідчить про необґрунтованість позовних вимог, які ґрунтується на їх припущеннях, та не підтверджені належними та допустимими доказами.
12.02.2018 до суду від позивачів надійшла заява про зміну предмету та збільшення позовних вимог, згідно якої просять визнати цивільно-правові відносини, які виникли між позивачами працівниками прибиральниками службових приміщень Южненського міського центру зайнятості та Южненським міським центром зайнятості на підставі цивільно-правових договорів за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року трудовими, зобов'язавши внести запис про це до штатного розпису Южненського міського центру зайнятості та у трудову книжку позивачів про прийняття їх на роботу прибиральниками службових приміщень Южненського міського центру зайнятості, покласти на Одеський обласний центр зайнятості обов'язок і зобов'язати затвердити штатний розпис Южненського міського центру зайнятості прибиральниками службових приміщень позивачів, покласти на Южненський міський центр зайнятості обов'язок і зобов'язати поновити фактичних працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у їхніх трудових правах, гарантіях, передбачених трудовим законодавством, надання відпустки, донарахування сум, що належать їм в період з 01.01.2017 до 01.01.2018 в сумі 3200 грн., та по день прийняття судового рішення згідно із законодавством, стягнути солідарно з Южненського міського центру зайнятості, Одеського обласного центру зайнятості не виплачену заробітну плату позивачів в розмірі 34758 грн. кожній, а також судові витрати по справі, просять суд допустити негайне виконання судового рішення. Залучили до участі у справі третю особу Головне управління Держпраці в Одеській області.
12.02.2018 до суду від Южненського міського центру зайнятості надійшли додаткові пояснення, згідно яких під час попереднього судового засідання, представник Позивачів в усному порядку зазначив, що Южненський МЦЗ не надав копій цивільно-правових договорів (далі - ЦПД), які були укладені між центром та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за період з 2013 року по 2016 рік, а тільки за 2017 рік. Южненський МЦЗ заперечує проти вимог Позивачів щодо надання саме Южненським МЦЗ копій ЦПД, оскільки вони є недоречними, з тієї причини, що ЦПД укладались в кількості двох примірників, по одному з яких надавались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У зв'язку з вищенаведеним можна дійти висновку, що Позивачі повинні мати об'єктивну можливість надати такі докази, тим більше, що такий обов'язок прямо передбачено законодавством. Так, відповідно до ст.12 та ст.81 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Також, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 13.02.2018 закрито підготовче провадження по цивільній справі за даним позовом, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, залучено до справи в якості третьої особи Головне управління Держпраці в Одеській області. В судове засідання викликати сторони, свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та витребувати від Южненського міського центру зайнятості розрахунки чисельності та заробітної плати прибиральниць службових приміщень в Южненському міському центрі зайнятості, як додатки №1 до цивільно-правових договорів за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та в період з 2013 року по 01 січня 2017 року, де вказано про розрахунки чисельності та заробітної плати прибиральниць службових приміщень, як працівників, журнали інструктажів з охорони праці в період з 2013 року по липень 2017 року. Приєднано розрахунки чисельності та заробітної плати прибиральниць службових приміщень в Южненському міському центрі зайнятості, як додатки №1 до цивільно-правових договорів за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року та в період з 2013 року по 01 січня 2017 року, де вказано про Розрахунки чисельності та заробітної плати прибиральниць службових приміщень. В іншій частині вимог клопотання відмовити.
12.03.2018 суду від Южненського міського центру зайнятості надійшов відзив на заяву щодо зміни предмету, підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, згідно якого підтримали раніше поданий відзив, вважають що твердження позивачів, що під виглядом цивільно-правових договорів, його сторони укладали трудові договори, є неправдивими, необґрунтованими та безпідставними.
13.03.2018 до суду від Одеського обласного центра зайнятості надійшов відзив на заяву щодо зміни предмету, підстав позову та збільшення розміру позовних вимог аналогічний відзиву Южненського міського центра зайнятості від 12.03.2018.
24.04.2018 до суду від Южненського міського центру зайнятості надійшли додаткові пояснення до відзиву, згідно яких позивачі при наданні послуг по ЦПД виконували роботу на свій ризик та розсуд, як правило у неробочий час Южненського міського центру зайнятості, що підтверджується Журналом реєстрації приходу на роботу, виходу з роботи працівників Южненського міського центру зайнятості, який заведено та ведеться для працівників ЮМЦЗ постійно, у тому числі тоді, коли надавали послуги по ЦПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу за період надання послуг позивачі не надавали послуги за режимом ЮМЦЗ, як то стверджують позивачі у своїй позовній заяві.
10.05.2018 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшли заперечення про приєднання до справи і витребування документів від 23.04.2018, згідно яких позивачі повинні були при подачі позову до суду у 2017 році та при подачі 12.03.2018 до суду заяви про зміну підстави та предмету позову подати всі наявні докази на підтвердження своїх вимог, але вони їх не надали, більш того на них навіть не посилалися. Крім того, вказані документи не мають жодного відношення щодо предмету спору по справі.
10.05.2018 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшли додаткові пояснення до відзиву, згідно яких одночасну зміну предмету і підстав позову чинне законодавство не допускає, оскільки вказане означало б, подачу нового позову, розгляд якого повинен здійснюватися в рамках іншої цивільної справи. Таким чином, за обставини одночасної зміни предмету та підстав позову позивачам всупереч вимогам ч.3 ст.49 ЦПК України, заява позивачів від 12.02.2018 у відповідності до ст.44 ЦПК України не підлягає розгляду.
16.05.2018 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшли заперечення проти клопотання про приєднання до справи документів і витребування документів, згідно яких вказані документи не мають жодного відношення щодо предмету спору по справі та позивачі зловживають своїми процесуальними правами.
29.05.2018 до суду від позивачів надійшла відповідь на відзив на заперечення, згідно якої для встановлення у судовому засіданні фактів, які обґрунтовують заявлені вимоги позивачів і спростовують заперечення відповідача та мають значення для вирішення справи під час судового розгляду необхідно витребувати у відповідачів матеріали і документи.
15.01.2019 до суду від позивачів надійшла заява про зміну предмету та збільшення позовних вимог, згідно якої просять встановити факт перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в трудових відносинах з Южненським міським центром зайнятості Одеським обласним центром зайнятості з період за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року; визнати цивільно-правові відносини, які виникли між працівником прибиральником службових приміщень Южненського міського центру зайнятості ОСОБА_1 та Южненським міським центром зайнятості на підставі цивільно - правових договорів за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року трудовими, зобов'язавши внести запис про це до штатного розпису Южненського міського центру зайнятості та у трудову книжку позивачки ОСОБА_1 про прийняття її на роботу прибиральником службових приміщень Южненського міського центру зайнятості; визнати цивільно-правові відносини, які виникли між працівником прибиральником службових приміщень Южненського міського центру зайнятості ОСОБА_2 та Южненським міським центром зайнятості на підставі цивільно - правових договорів за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року трудовими, зобов'язавши внести запис про це до штатного розпису Южненського міського центру зайнятості та у трудову книжку позивачки ОСОБА_2 про прийняття її на роботу прибиральником службових приміщень Южненського міського центру зайнятості; покласти на Одеський обласний центр зайнятості обов'язок і зобов'язати затвердити штатний розпис Южненського міського центру зайнятості прибиральниками службових приміщень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; покласти на Южненський міський центр зайнятості обов'язок і зобов'язати поновити фактичного працівника ОСОБА_1 у її трудових правах, гарантіях, передбачених трудовим законодавством, надання відпустки, донарахування сум, що належать ОСОБА_1 в період з 01 січня 2017 року до 01 січня 2018 року в сумі 3200 гривень, та по день прийняття судового рішення згідно із законодавством; покласти на Южненський міський центр зайнятості обов'язок і зобов'язати поновити фактичного працівника ОСОБА_2 у її трудових правах, гарантіях, передбачених трудовим законодавством, надання відпустки, донарахування сум, що належать ОСОБА_2 в період з 01 січня 2017 року до 01 січня 2018 року в сумі 3200 гривень, та по день прийняття судового рішення згідно із законодавством; стягнути солідарно з відповідачів не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 в розмірі 76161 грн. та ОСОБА_2 в розмірі 76161 грн.; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по справі; допустити негайне виконання судового рішення.
30.09.2019 протокольною Ухвалою Южного міського суду Одеської області виключено по справі відповідача Южненський міський центр зайнятості.
08.10.2019 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшов відзив на заяву щодо зміни предмету, підстав позову, збільшення розміру позовних вимог від 15.01.2019, аналогічного змісту раніше поданим відзивам.
13.11.2019 до суду від позивачів надійшли доповнення обґрунтувань позовних вимог, доповнення позову новими даними при збереженні в ньому первісних обставин, додаткові пояснення зміни позову, збільшення розміру позовних вимог, згідно яких попередньо ними викладені обґрунтування їхнього позову вони їх підтримують, трудові обов'язки, трудової функції по прибиранню службових приміщень позивачі виконували постійно, систематично, без перерв, з 2013 року по 01 серпня 2017 року, ми виконували роботу прибиральниць службових приміщень. Весь цей період часу вони не були суб'єктами господарювання, не реєструвалися як суб'єкти господарювання, і не виступали, як представники юридичних осіб для оформлення з центром зайнятості цивільно - правових договорів, та не виконували роботи по іншим договорам підряду. Вони, як працівники виконували роботу з визначеної Класифікатором професій ДК 003:2010 трудової функції в діяльності Южненського міського центру зайнятості, коли предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі прибирання службових приміщень, після закінчення виконання прибирання службових приміщень наша трудова діяльність не припинялася, а продовжувалася роками. Їхню трудову діяльність організовувала керівник Южненського міського центру зайнятості, оплата праці за виконану роботу не була разовою, а носила систематичний характер, орієнтуючись на мінімальний розмір заробітної плати. Фактично роботи, що ними виконувались, охоплюються поняттям прибиральниць службових приміщень, і ця робота визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, при цьому класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Позивачі, як прибиральники в Южненському міському центрі зайнятості виконували роботи по прибиранню адміністративної будівлі центру зайнятості, прибирали сміття, мили поли, вікна, інші частини будівлі, зазначені види робіт свідчать про процес праці, який продовжувався роками, що притаманне трудовим відносинам. Керівником Южненського міського центру зайнятості нам було встановлено чіткий графік роботи з понеділка по п'ятницю, виключно у робочі дні, нас завжди забезпечували миючими засобами для роботи, що також притаманне саме до трудових відносин. Керівник Южненського міського центру зайнятості так організувала процес трудової діяльності позивачів, що роботи виконувались безпосередньо в адміністративної будівлі центру зайнятості після дозволу та інструктажів з питань охорони праці, згідно із нашими підписами про це в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці, з чого слідує, що вони перебували у трудових відносинах з центром зайнятості та допускалися до роботи керівником центру зайнятості без належного оформлення у трудових книжках з нами трудових відносин. Вони були залежними від роботодавця, який нам за нашу роботу платив заробітну плату, орієнтовану на розмір мінімальної заробітної плати. Позивачі просять суд стягнути солідарно з відповідачів Южненського міського центру зайнятості, Одеського обласного центру зайнятості не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 в розмірі 117891 грн., ОСОБА_2 117891 грн.
26.11.2019 до суду від Одеського обласного центру зайнятості надійшли заперечення на заяву позивачів від 13.11.2019, згідно яких 06.08.2018 Одеський обласний центр зайнятості судом був повідомлений про закриття підготовчого провадження по даній справі. Після закриття судом підготовчого провадження, позивачі порушуючи принципи та положення процесуального закону, заявою від 13.11.2019, в черговий раз змінили предмет та підстави позову, що недопустимо. Змінені позовні вимоги позивачів так, як і первісні, також не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать законодавству. В своїй черговій заяві, позивачі фактично законне у відповідності до ст.ст.6, 837 ЦК України право відповідача укладати цивільно-правові договори Позивачі не надали належних та допустимих доказів свого перебування саме у трудових відносинах ані з Одеським ОЦЗ, безпосередньо з яким у позивачів взагалі не було жодних правовідносин, ані з припиненим Южненським МЦЗ, з яким позивачі, як свідчать обставини справи, перебували у цивільно- правових, а не трудових відносинах. Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського ОЦЗ, вважають таким що не підлягають задоволенню.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги від 15.01.2019 в повному обсязі.
В судовому засіданні представники відповідача уточнений позов не визнали, підтримали відзиви та пояснили, що ЮМЦЗ укладав з позивачами цивільно-правові договори, в штаті не має посади прибиральник, про що повідомлені позивачі, запис до трудової книжки не робився. Позивачі не надали доказів того, що вони перебували в трудових відносинах.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутність, покладається на розсуд суду.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні судом встановлено, що 03.01.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/01-2017, строк виконання робіт з 01.01.2017 по 31.01.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 03.01.2017 додається (а.с.58-60).
01.02.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/02-2017, строк виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 01.02.2017 додається (а.с.61-63).
01.03.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/03-2017, строк виконання робіт з 01.03.2017 по 31.03.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 01.03.2017 додається (а.с.64-66).
31.03.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/04-2017, строк виконання робіт з 01.04.2017 по 30.04.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 31.03.2017 додається (а.с.67-69).
28.04.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/05-2017, строк виконання робіт з 01.05.2017 по 31.05.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 28.04.2017 додається (а.с.70-72).
06.06.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/06-2017, строк виконання робіт з 06.06.2017 по 03.06.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 06.06.2017 додається (а.с.73-75).
10.07.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №1/07-2017, строк виконання робіт з 10.07.2017 по 31.07.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 10.07.2017 додається (а.с.76-78).
03.01.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/01-2017, строк виконання робіт з 01.01.2017 по 31.01.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 03.01.2017 додається (а.с.79-81).
01.02.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/02-2017, строк виконання робіт з 01.02.2017 по 28.02.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 01.02.2017 додається (а.с.82-84).
01.03.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/03-2017, строк виконання робіт з 01.03.2017 по 31.03.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 01.03.2017 додається (а.с.85-87).
31.03.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/04-2017, строк виконання робіт з 01.04.2017 по 30.04.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 31.03.2017 додається (а.с.88-90).
28.04.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/05-2017, строк виконання робіт з 01.05.2017 по 31.05.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 28.04.2017 додається (а.с.91-93).
06.06.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/06-2017, строк виконання робіт з 06.06.2017 по 30.06.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 06.06.2017 додається (а.с.94-96).
01.07.2017 між Южненським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 був укладений цивільно-правовий договір №2/07-2017, строк виконання робіт з 10.07.2017 по 31.07.2017, акт прийому - здачі виконаної роботи до вказаного договору від 10.07.2017 додається (а.с.97-99).
Відповідно до п.1.1 вищевказаних цивільно-правових договорів, замовник (Южненський міський центр зайнятості) доручає, а Виконавець (позивачі) беруть на себе зобов'язання виконувати такі роботи (надати послуги): прибирання будівлі Южненського міського центру зайнятості, що знаходиться за адресою вул. Т.Г.Шевченка, 6.
Відповідно до п.1.2 вказаних Цивільно-правових договорів, виконавець (позивачі) надають послуги по цьому договору на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію внутрішнього трудового розпорядку замовника. Особи, що уклали цей договір не включаються до штату замовника. На неї не розповсюджується встановлені трудовим законодавством гарантії та пільги.
Пунктами 2.1., 2.2 даних Цивільно-правових договорів, за виконану роботу замовник нараховує виконавцям (позивачам) грошову винагороду. З нарахованої грошової винагороди замовником утримуються військовий збір та ПДФО, згідно до законодавства. Оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття замовником роботи за актом прийому-здачі виконаної роботи.
Між сторонами за вищевказаними договорами відносин, на які поширюється трудове законодавство не виникало.
Трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Позивачі не виконували трудові функцій, а надавали послуги відповідно до договору.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим цим органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1 ст.21 КЗпП України).
Трудовий договір, як правило, оформляється виданням письмового наказу про прийняття на роботу згідно з заявою працівника. Трудовий договір вважається укладеним також і тоді, коли, коли працівник був фактично допущений до роботи, хоч ніякі документи про прийняття на роботу не оформлялись.
Судом встановлено, що позивачі з письмовою заявою до Одеського обласного центру зайнятості, а також Южненського міського центру зайнятості про прийняття на роботу не звертались, наказ про прийняття на роботу позивачів Одеським обласним центром зайнятості не виносився, до штату працівників відповідача не входили, в табель обліку робочого часу не включалися, трудові книжки не знаходилася у відповідача, виконувана ними робота мала разовий, а не систематичний характер, робочим місцем вони не забезпечувалися.
Трудовий договір та цивільно-правовий договір розрізняється за соціально-економічним критерієм та за формально-юридичною ознакою.
Так, за соціально-економічним критерієм відмінність трудового договору від договору цивільно-правового полягає в тому, що цивільно-правовий договір укладається задля досягнення результату праці, а трудовий договір регулює сам процес праці. Розмежування цивільно-правових і трудових договорів за критерієм їх предмета (об'єкта) полягає в наступному: якщо громадянин виконує роботу під керівництвом іншої особи, яка взяла на себе обов'язок організувати працю, одержала право давати розпорядження про послідовність виконання робіт, притягати до дисциплінарної та матеріальної відповідальності - це трудовий договір; якщо фізична особа бере на себе обов'язок виконати роботу і передати замовнику результат роботи - це договір підряду чи інший цивільно-правовий договір (є й цивільно-правові договори, за якими ніякий результат праці замовнику не передається, оскільки послуга, надана за таким договором, нерозривна з процесом її надання).
За формально-юридичною ознакою відмінність трудового договору від договору цивільно-правового полягає в тому, що при укладенні цивільно-правового договору підрядник (виконавець тощо) виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягаючи внутрішньому трудовому розпорядку, не має права на одержання допомоги з соціального страхування; при укладенні трудового договору працівник підлягає внутрішньому трудовому розпорядку, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування тощо.
Аналіз відносин між сторонами за соціально-економічним критерієм та формально-юридичною ознакою на укладення трудового договору не вказує, оскільки позивачі не підлягали внутрішньому трудовому розпорядку, виконання роботи організовували самостійно.
При цьому у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 327 ЦК України).
Укладення трудового договору означає, що працівник і власник набули прав і взяли на себе обов'язки, встановлені для сторін трудового договору законодавством про працю, генеральними, галузевими угодами, колективним договором. В статті 21 КЗпП України зазначаються два обов'язки власника чи уповноваженого ним органу за трудовим договором як то виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи; та обов'язки працівника як то підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, виконувати обумовлену трудовим договором роботу.
Виконувана працівником робота за трудовим договором має відображатися (враховуватися) у документах первинного бухгалтерського обліку. Такими являються відрядні наряди (при відрядній оплаті праці) та табелі обліку робочого часу (при почасовій формі заробітної плати).
Письмові докази того, що відповідач як роботодавець зобов'язався виплачувати заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що позивачі як працівники зобов'язалися підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку відсутні.
Відповідно до положень статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» визначений порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу.
В даному випадку трудовий договір в письмовій формі між позивачами та Одеським обласним центром зайнятості не укладався, до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку відповідача, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття на роботу працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходили, за таких обставин вважати, що між сторонами виникли трудові відносини, безпідставно.
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, зокрема, роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він має працювати, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки (ст.29 КЗпП України).
Особі, яка працює за трудовим договором гарантується заробітна плата, тобто винагорода, обчислена, як правило, в грошову виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.94 КЗпП України). Заробітна плата виплачується працівникові регулярно не рідше двох разів на місяць, мінімальний розмір якої гарантується державою (ч.1 ст.115 КЗпП України).
За цивільно-правовою угодою виконавець робіт (послуг) отримує за виконану роботу винагороду, розмір і порядок виплати якої визначається сторонами в договорі за взаємною згодою, при цьому законодавчі гарантії щодо оплати праці на виплату винагороди не поширюються, особа сама сплачує внески до Пенсійного фонду, на випадок безробіття, інші обов'язкові платежі.
Докази проведення інструктажу позивачів як працівників, визначення їм робочого місця тощо відсутні. Виконувана позивачами робота не має відображення у документах первинного бухгалтерського обліку. Відтак, отримані позивачами гроші можливо розглядати лише як винагороду (оплату) за роботу, виконану за цивільно-правовою угодою, а не за трудовим договором.
Матеріали справи також свідчать про те, що наказ про прийняття на роботу позивачі не отримували та протягом дії укладених з ними договорів письмово не звертались до відповідача із письмовими заявами про прийняття їх на роботу згідно норм КЗпП України, навпаки, позивачі протягом тривалого часу, погоджувався на умови підписаних договорів, що свідчить про те, що вони за власним волевиявленням не заперечували проти співпраці з Южненським міським центром зайнятості в рамках цивільно-правового договору.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В ч.1 ст.903 ЦК України чітко вказано, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України чітко встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Южненський міський центр зайнятості сплачував винагороди за цивільно-правовим договором єдиний соціальний внесок (ССВ), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Згідно п.168.1.2. Податковою кодексу України, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету підчас виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Пунктом 18.1. ПК України, вказано, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до Відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Відповідно до абз.2 п.164.6 ПК України, при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму ЄДИНОГО внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.167.1. ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків. Визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті -мінімальна заробітна плата),
Згідно ст.4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою оподаткування, згідно частини 1 пункту 1 статті 7 Закону «Про збір та облік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є винагорода за цивільно-правовим договором. Сума єдиного соціального внеску, яку треба сплатити до ПФ, складається з двох частин: ЄСВ, який сплачує роботодавець за свій рахунок Згідно статті 8 Закону «про ЄСВ» роботодавець сплачує до ПФ суму єдиного соціальною внеску в розмірі 34.7% від винагороди. ЄСВ, який сплачує роботодавець за рахунок фізичної особи. Згідно пункту 8 статті 8 Закону «про ЄСВ» фізична особа сплачує за себе 2,6% винагороди за цивільно-правовим договором. Утримує та перераховує до бюджету цю суму сам роботодавець.
Таким чином, Відповідач, як податковий агент, сплачував за позивачів необхідні суми до бюджету як за особу, що отримує винагороду за цивільно-правовою угодою.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позивачі не довели належними та допустимими доказами наявність трудових відносин з відповідачем, відповідно, право на державні гарантії, обумовлені працею за трудовим договором, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського обласного центру зайнятості про встановлення факту перебування позивачів в трудових відносинах, визнання цивільно-правових відносин між сторонами трудовими, зобов'язання затвердити штатний розпис, зобов'язання поновити трудові права позивачів та стягнення невиплаченої заробітної плати - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , код місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач Одеський обласний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491435, місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева, 10.
Третя особа Головне управління Держпраці в Одеській області, код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 2
Дата складання повного судового рішення 05.06.2020.
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І.Барановська