Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1224/20
Провадження по справі № 3/514/462/20
29 вересня 2020 року смт Тарутине
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., за участю прокурора Кіяніченко І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Малоярославець - І Тарутинського району Одеської області, зареєстровану в будинку АДРЕСА_1 , мешканку будинку АДРЕСА_2 , громадянку України, заміжню, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працюючу начальником відділом культури, молоді та спорту Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, не судиму, не притягувалась до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП,
З Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції на розгляд до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Зазначені матеріали відповідно до розділів ІІ, ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Тарутинського районного суду Одеської області Тончевій Н.М..
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/92/20 від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу культури, молоді та спорту Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, тобто будучи державним службовцем, несвоєчасно подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування у зв'язку з придбанням майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, чим вчинила дії, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти притягнення її до адміністративної відповідальності посилаючись на те, що згідно з ч. 3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Проте, з запиту Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №1319/55/114/01-2020 від 10 лютого 2020 року адресованого Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області «щодо надання доказів з метою розслідування можливого факту наявності ознак вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в діях начальника відділу культури, молоді та спорту Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 » вбачається, що станом на 10 лютого 2020 року вже було відомо про наявність зазначеного правопорушення. Тож, на день розгляду справи в суді сплинув трьохмісячний термін для притягнення до відповідальності. Крім того, зазначила, що перевірка стосовно неї проводилась виключно працівниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які робили запити, збирали докази, що є неприпустимим відповідно до положень «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», що свідчить про недопустимість доказів у даній справі.
У судовому засіданні прокурор підтримав складений протокол у повному обсязі, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП, посилаючись на те, що остання була ознайомлена з вимогами ст.ст.3, 52 Закону України « Про запобігання корупції», тож, вона була обізнана про те, що повинна була у разі суттєвої зміни у майновому стані, а саме придбанні майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту придбання майна повідомити про це Національне агентство.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вирішуючи справи пов'язані з корупцією, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
З матеріалів справи вбачається, що опрацюванням відомостей з Реєстру встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника відділу культури, молоді та спорту Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, тобто будучи державним службовцем, несвоєчасно подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування у зв'язку з придбанням майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, чим вчинила дії, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім іншого, з матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які робили запити та збирали докази.
При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 ..
Відповідно до «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.04.2020 № 144/20, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції ».
На підставі вказаного Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій; перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У разі отримання інформації (повідомлення) про факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування або самостійного виявлення такої інформації відповідно до пункту 2 цього розділу Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі. У випадку встановлення факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування Національне агентство вживає заходи, передбачені Законом, відповідно до Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого рішенням Національного агентства від 06 вересня 2016 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року за № 1479/29609.
Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для закриття провадження по справі ( даний висновок узгоджується з висновком у постанові апеляційного суду Одеської області від 29.01.2018 року у справі №500/5966/17).
Крім того, згідно з ч. 3 ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Судом встановлено, що 10 лютого 2020 року начальником Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було направлено запит Тарутинській районній державній адміністрації Одеської області №1319/55/114/01-2020 «щодо надання доказів з метою розслідування можливого факту наявності ознак вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в діях начальника відділу культури, молоді та спорту Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 ».
Тобто, станом на 10 лютого 2020 року вже було відомо про наявність зазначеного правопорушення.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи інших доказів, які засвідчували б дату та час виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вважаю, що днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП відповідно до матеріалів адміністративного провадження є 10 лютого 2020 року.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення могло відбутись не пізніше 10 травня 2020 року, тобто на день розгляду справи в суді закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Так, згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначається, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжені строками, визначеними ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а передбачені ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 і звільнення її від адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 33, 38, 172-6, 221, 247, 254, 268, 284, 289, 294 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 10-ти днів з дня оголошення.
Суддя Н.М. Тончева