Справа № 522/16885/20
Провадження № 1-кп/522/2166/20
01 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по обвинувальному акту у кримінальному провадженні № 12020160500002620 від 04.08.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засідання заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також враховуючи те, що він не працевлаштований, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Також враховуючи те, що ОСОБА_5 , ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід, звільнивши з під варти.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбачених у вказаній статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. У разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого за сукупністю злочинів, приєднанням більш м'якого до більш тяжкого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об'єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти власності, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, відповідно до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків чи потерпілу, які безпосередньо судом не допитані.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків;наявність судимостей, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення, наявність судимостей, вік та стан здоров'я, що не перешкоджає застосуванню запобіжного заходу.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 314-316, 334, 342-355, 384 КПК України, суд
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на два місяці, а саме до 30.11.2020 р. включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
01.10.2020