Справа 522/15053/17
Провадження № 2/522/318/20
про залишення позову без розгляду
30 вересня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
при секретарі судового засідання - Скибінській Є.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі та зобов'язання знести самовільно здудовані будівлі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі, про заборону вчинення дій, які порушують право власника, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової шкоди, -
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі та зобов'язання знести самовільно здудовані будівлі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі, про заборону вчинення дій, які порушують право власника, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.01.2019 року суддею Шкамердою К.С. було прийнято до провадження вказану позовну заяву.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2019 року суддею Шкамердою К.С. було призначено по справі судову земельно-технічну (землевпорядну) експертизу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2020 року було прийнято до розгляду справу.
В призначене на 03.06.2020 року судове засідання представник ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про відкладення розгляд у справи.
У зв'язку з неявкою позивача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 09.07.2020 року.
На призначене 09.07.2020 року судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, розгляд справи було відкладено на 30.09.2020 року.
В судове засідання призначене на 30.09.2020 року позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначене кореспондує вимогам п.5 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
Судом встановлено, що представник позивача тричі не з'явився в судове засідання: 03.06.2020 року, 09.07.2020 року, 30.09.2020 року.
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, враховуючи, що позивач не з'являється у судові засідання, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
30.09.2020 року від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Розглянувши матеріали справи та заяву ОСОБА_2 про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 подав заяву про залишення зустрічного позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, даний позов належить залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі, про заборону вчинення дій, які порушують право власника, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової шкоди слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі та зобов'язання знести самовільно здудовані будівлі - залишити без розгляду.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення межі, про заборону вчинення дій, які порушують право власника, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя Д.Ю. Донцов