Справа № 947/24831/20
Провадження № 2/947/3805/20
01.10.2020 року
Київський районний суд м.Одесі
У складі судді Калашникової О.І.
При секретарі Якубовській О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , посилаючись на постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії . У судовому засіданні позивач вимоги підтримала.
Представник Одеської міської ради до суду не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщений, відзив на позов не надав. Клопотання представника Одеської міськради про витребування спадкової справи до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд залишив без задоволення, оскільки копія цієї спадкової справи міститься в матеріалах цивільної справи №520\5014\19 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Шоста Одеська нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та усунення від спадкування. Вказану цивільну справу суд витребував з архіву для огляду в судовому засіданні.
Суд вислухав позивача , вивчив надані до позову документи і матеріали цивільної справи №520\5014\19 і встановив наступне:
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира спадкодавці належала на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 23.08.1996 року на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості та визнаного дійсним рішенням Київського райсуду м. Одеси від 12.08.2016 року, та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №5-1344 і свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №5-1342.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси, ухваленим 09.12.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 і встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 у період з 2013 року по 19.04.2018 року - день смерті спадкодавця. Суд визнав ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 і усунув від права на спадкування за законом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили і ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з приводу оформлення свідоцтва про право на спадщину. Державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Вахненко Ю.О. 18 серпня 2020 року винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на відсутність у заявниці правовстановлюючих документів на квартиру, а саме першого примірника договору купівлі-продажу, зареєстрованого 23.08.1996 року на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості за реєстровим номером 96.08-112.
Позивачка звернулась до суду з цим позовом і стверджує, що її право на спадкову квартиру не визнається неправомірно, тому як спадкодавця ОСОБА_2 на момент смерті була правомірним власником квартири АДРЕСА_1 , а вона - позивачка - є спадкоємицею за законом четвертої черги, інші спадкоємці відсутні, вона - ОСОБА_1 виконала усі дії, передбачені законом для прийняття спадщини.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на такі докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , договір купівлі-продажу від 23.08.1996 року, свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року ( ОСОБА_2 спадкувала частину квартири після смерті чоловіка), свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.10.2017 року ( ОСОБА_2 спадкувала частину квартири після смерті дочки), рішення Київського районного суду від12.08.2016 року, рішення Київського районного суду м.Одеси від 09.12.2019 року, постанову державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі, витяг зі спадкового реєстру.
Дослідивши надані стороною позивача докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 правомірно набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу і свідоцтв про право на спадщину за законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (стаття 1218 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.12, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Таким чином, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири) спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира).
У даному випадку суд встановив, що при зверненні до нотаріуса ОСОБА_1 не було надано оригіналу договору купівлі-продажу квартири від 23.08.1996 року, зареєстрованого на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості. Позивачка пояснила, що орігінал договору було втрачено спадкодавцем, залишилась тільки копія договору. На підтвердження факту належності квартири ОСОБА_2 надано рішення Київського районного суду м.Одеси від 12.08.2016 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири від 23.08.1996 року. Окрім того, на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.1996 року в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 25.10.1996 року було зареєстровано право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 , про що зроблений відповідний запис в книзі №206 пр, на стор.48 під реєстровим №466.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки ОСОБА_1 позбавлена захистити свої спадкові права у позасудовому порядку, її спадкові права підлягають судовому захисту.
Керуючись ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд-
Вирішив
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 01.10.2020 року.
Суддя Калашнікова О. І.