Справа № 947/27671/20
Провадження № 2-о/947/293/20
01.10.2020 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
представника заявника - Сизоненко В.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Центральний відділ РАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті,
29 вересня 2020 року заявник звернулась до суду з даною заявою, в якій просить: встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Борозенське, Великоолександрівського району, Херсонської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Севастополь, Автономної Республіки Крим.
В своїй заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті м. Севастополь, Автономної Республіки Крим померла ОСОБА_2 . Заявник стверджує, що вона є єдиним спадкоємцем померлої, а встановлення факту смерті необхідно для подальшого звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини. Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 30.09.2020 року прийняла справу до свого провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі.
Представник зацікавленої особи Центрального відділу РАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з'явився, про час, дата та місце повідомлявся належним чином, надав суду свої письмові пояснення.
У відповідності до частини 2 статті 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про що свідчить паспорт гр.. України Серії НОМЕР_1 .
10 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Чопиком О.В. було посвідчено заповіт, відповідно до якого, гр.. ОСОБА_2 , що народилася у селі Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області 02 січня 1945 року, податковий номер НОМЕР_2 , проживаю за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті розпорядилася все належне майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що ще буде належати їй на час смерті, а також належні майнові права та обов'язки на час смерті, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть яке видане незаконно створеним на тимчасово окупованій території органом.
Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України (далі Реєстр). Внесення до Реєстру запису про смерть та наступна видача свідоцтва про смерть є підставою для настання правових наслідків смерті, серед яких вступ у спадщину, що залишилась після померлого, можливість встановлення опіки над його дітьми, що залишились без батьківського піклування та інші правові наслідки.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі Правила), підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть).
Вказані документи (лікарське свідоцтво про смерть та фельдшерська довідка про смерть) у випадку, якщо смерть настала на території України, подаються за формою, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України.
На території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь здійснює контроль Російська Федерація. На цій території фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство Російської Федерації. Тому документи про смерть видаються за формою, встановленою Міністерством охорони здоров'я Російської Федерації, яка не є прийнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану.
Згідно Правил державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені пунктом 2 цієї глави, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Місцем настання смерті померлого в даному випадку є Автономна Республіка Крим (м. Севастополь). Тому вона, як родичка померлого, не має підстав для звернення до органів РАЦС на території України для реєстрації смерті.
Заявник без рішення суду про встановлення факту смерті особи на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, не має підстав для звернення до органів РАЦС на території України для реєстрації смерті.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на території України, на якій неможливо отримати медичний документ.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України в м. Севастополь Автономної Республіки Крим та для отримання свідоцтва про смерть, а також для оформлення спадкових прав на майно, яке залишилось після її смерті.
Згідно ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон про окуповані території), будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Внаслідок цих обставин отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ.
Згідно ст. 257-1 ЦПК України: Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, є тимчасово окупованими внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону про окуповані території, окупованою визнається між іншим, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. Датою окупації, згідно ч. 2 ст. 1 Закону визначено 20 лютого 2014 року.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про реєстрацію актів цивільного стану" (за внесеними змінами від 09.09.2011 року), підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Борозенське, Великоолександрівського району, Херсонської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Севастополь, Автономної Республіки Крим
Таким чином, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ч.3-5 ст. 317 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Керуючись ст.ст.12,81,263-265,273,293,315-319 ЦПК України,Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Центральний відділ РАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянки України, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Борозенське, Великоолександрівського району, Херсонської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - м. Севастополь, Автономної Республіки Крим.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Куриленко О. М.