Єдиний унікальний № 946/9234/19
Провадження № 1-кп/946/337/20
Іменем України
01 жовтня 2020 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160150000872, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Перм Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, самозайнятого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
31.10.2018 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 2 ст. 309, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК з випробуванням строком на 1 рік, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2019 р. звільнений від призначеного покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.ОСОБА_3 , не маючи на те спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиняючи ті самі дії протягом року після засудження за ст. 309 КК, придбав у невстановленому місці, час та у невстановлений спосіб наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон - кількісним вмістом 0,052 г., який в подальшому зберігав при собі в медичному шприці у внутрішній кишені належної йому сумки для особистого вживання без мети збуту до 21 квітня 2019 року, коли в період часу з 15:40 до 16:00 години вказаний наркотичний засіб ОСОБА_3 був виданий, а працівниками поліції був вилучений в ході огляду місця події біля будинку № 2-а по вул. Клушина в м. Ізмаїл Одеської області.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.При визначенні частини статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , суд враховує те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII), що набирав чинності з 01.07.2020 р., ч. 2 ст. 309 КК була викладена в новій редакції, та кримінальна відповідальність за цією нормою пом'якшена, оскільки додане покарання у виді штрафу та зменшений строк покарання у виді позбавлення волі.
4.Відповідно до ч. 1 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ж ч. 1 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
5.Отже, з урахуванням того, що Закон №2617-VIII пом'якшує кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 309 КК, а також того, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК було вчинене ОСОБА_3 до набрання вказаним законом чинності, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 5 КК, суд вважає за необхідне при ухваленні вироку відносно ОСОБА_3 керуватися положеннями ч. 2 ст. 309 КК в редакції Закону №2617-VIII.
6.Кримінальний кодекс України
«Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (в редакції Закону №2617-VIII)
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -
караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.»
Відомості про укладену угоду
7.01 жовтня 2020 року між прокурором ОСОБА_4 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого, у присутності захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
8.Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов'язку обвинуваченого беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк три роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК.
Мотиви суду та положення закону, якими суд керувався
9.За змістом п. 2 ч. 1 ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
10.Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. А згідно ч. 3 ст. 474 КПК, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
11.У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та пояснив, що 21.04.2019 р. він знайшов наркотичний засіб, він зрозумів, що це наркотичний засіб по вигляду згортку, оскільки він знався на цьому, у зв'язку з тим, що на той час він вживав наркотичні засоби. Знайдений наркотичний засіб він зберігав при собі, і у нього його вилучили поліцейські по вул. Клушина у м. Ізмаїл, коли він йшов додому.
12.Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_3 , суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, який згідно ст. 12 КК є нетяжким злочином. Судом також встановлено, що санкцією ч. 2 ст.309 КК передбачене покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі.
13.При цьому судом установлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені йому п.1 ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
14.У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
15.Також судом установлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК і КК, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
16.Так, при перевірці умов угоди на відповідність вимогам КК та інтересам суспільства суд враховує те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся в його вчиненні та активно сприяв його розкриттю, суд також враховує те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання.
17.Суд також враховує, те, що вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.10.2018 р. ОСОБА_3 був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 2 ст. 309 КК, та йому призначене покарання із застосуванням положень ст. 70 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком на один рік.
18.Але, хоча ОСОБА_3 і вчинив це кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК протягом року після його засудження за цією статтею зазначеним вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.10.2018 р., тобто під час іспитового строку, але суд позбавлений можливості застосувати положення ст. 71 КК та призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків, у зв'язку з тим, що він ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2019 р. звільнений від призначеного вказаним вироком від 31.10.2018 р. покарання.
19.Цей висновок суду повністю відповідає усталеній судовій практиці, викладеній зокрема у абз. 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. (зі змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якій якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
20.Тому, враховуючи, що ухвала суду від 28.11.2019 р. про звільнення ОСОБА_3 від покарання є чинною і не скасованою в установленому порядку, то і суд не вправі призначати покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, у зв'язку з чим перешкод для досягнення згоди сторонами щодо застосування положень ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням немає. Тому умови угоди про застосування положень ст. 75 КК відповідають положенням КК.
21.Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_3 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
22.Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
23.Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угодиміж прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку
24.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді від 12.12.2019 р. відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого закінчився 09 лютого 2020 року. Клопотань про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не надійшло.
25.В силу ч. 4 ст. 174 КПК, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2019 р. арешт, та медичний шприц з прозорою рідиною, яка містить наркотичний засіб, в силу п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК слід знищити, як майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом.
26.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 1570,10 грн.
Керуючись ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК, суд -
ухвалив:
1.Затвердити угоду, укладену 01 жовтня 2020 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості.
2.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК в редакції Закону №2617-VIII, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
3.На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.
4.В силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
5.В силу ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 01 жовтня 2020 року.
6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 1 570,10 грн (одну тисячу п'ятсот сімдесят гривень 10 копійок).
7.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2019р., та вилучений в ході огляду місця події у ОСОБА_3 шприц з прозорою рідиною, яка містить наркотичний засіб, - знищити.
8.Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1