29 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2803/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (головуючий суддя Черниш О.А.)
у справі № 340/2803/20
за позовом ОСОБА_1
до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, прокуратури Кіровоградської області
про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила:
- зупинити дію рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.07.2020 про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження нею атестації;
- заборонити Офісу Генерального прокурора в особі уповноваженого керівника видавати наказ про її звільнення з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів на підставі рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.07.2020 про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур;
- зборонити прокуратурі Кіровоградської області в особі уповноваженого керівника видавати наказ про її звільнення з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів на підставі рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.07.2020 про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , проходить публічну службу в органах прокуратури з серпня 1994 року, займає посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Кіровоградської області. 16.07.2020 Четвертою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення про неуспішне проходження нею атестації за підсумками проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур. Заявник стверджує, що нею повно та об'єктивно надано відповіді на питання, які цікавили членів кадрової комісії, вони є правдивими та підтверджені документально, Національним агентством з питань запобігання корупції стосовно неї порушень в частині задекларованих відомостей не виявлено. Спірне рішення кадрової комісії є немотивованим та необ'єктивним, прийнятим з перевищенням наданих повноважень, тому вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування. Зважаючи на те, що таке рішення є підставою для видання наказів про її звільнення з органів прокуратури, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що невжиття таких заходів може призвести до того, що захист прав та інтересів стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що вжиття заходів забезпечення позову в обраний заявницею спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд виходив з правових висновків про відсутність у суду права вживати такий спосіб забезпечення позову, як заборона органу поліції видавати наказ про звільнення поліцейського, оскільки така заборона фактично спрямована на майбутнє та безпосередньо вирішує спір по суті. Також суд зазначив, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову суд своєю ухвалою фактично подовжить правовідносини публічної служби для заявниці, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. Скаржниця вказує, що судом першої інстанції не надано належну оцінку доводам, викладеними в заяві про забезпечення позову, вважає, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.07.2020 про неуспішне проходження нею атестації за підсумками проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур, що є підставою для її звільнення з органів прокуратури відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно ст. 152 КАС України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.
Виходячи з наведених норм, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих вище законодавчо встановлених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому зазначена у ч.2 ст.151 КАС України співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи ст. 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Виходячи з визначеного заявницею характеру спірних правовідносин, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для застосування визначених заявницею заходів забезпечення позову.
Оскільки спірним є питання правомірності рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16.07.2020 та Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, вимоги про заборону Офісу Генерального прокурора в особі уповноваженого керівника та прокуратурі Кіровоградської області видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.2 та п.4 ч.1 ст.151КАС України, а саме: така заборона не стосується предмета спору.
В частині вимог про зупинення дії спірного рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16.07.2020 позивачем не наведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Застосовуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17, апеляційний суд зазначає, що оскільки підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності спірного рішення є оціночними, вони містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям наведених положень закону при формальному дотриманні їх вимог.
Наведені заявницею доводи не є свідченням існування очевидних ознак протиправності спірного рішення та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
Протиправність рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 16.07.2020 про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 з питань проходження публічної служби, висновок якої врахований судом першої інстанції, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. У разі задоволення такої заяви суд своєю ухвалою фактично подовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції діяв в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову, підстави для скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі № 340/2803/20 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко