30 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9504/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року (суддя 1 інстанції Кадникова Г.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» про застосування арешту рахунків платника податків, -
Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн», в якому просив: застосувати арешт коштів, які знаходяться на рахунках платника податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» про застосування арешту рахунків платника податків - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено наявності підстав для звернення до адміністративного суду з даним позовом та не надано доказів на підтвердження дотримання вимог процедури такого звернення, встановленої нормами податкового законодавства.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не взято до уваги, що відповідач безпідставно не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки.
Зауважує, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Позивач вважає, що положення стаття 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» зареєстроване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вознесенська, буд. 25, кімната 11 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків, що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ (а.с.40-41).
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були прийняті накази №7092-п та №7093-п від 11.12.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Оптімус Конекшн» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, пального тривалістю не більше 10 діб.
З метою проведення перевірки, посадовою особою позивача було здійснено вихід за місцезнаходженням відповідача 11.12.2018 та 12.12.2018.
Однак, посадову особу позивача, відповідачем не допущено до проведення перевірки. За фактом чого посадовою особою податкового органу складені відповідні акти від 12.12.2018, які отримані директором відповідача особисто під підпис.
Позивач звернувся з адміністративним позовом та просить застосувати арешт коштів на рахунках відповідача у відповідності до вимог п.94.6 ст.94 ПК України та розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить до такого.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Нормами абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Отже, арешт майна платника може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.
Разом з цим, відмова у допуску до перевірки не може бути підставою для прийняття рішення про арешт рахунків платника податків в розумінні підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, якщо така перевірка здійснена без дотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про її проведення, що свідчить про її незаконність та відсутність правових наслідків такої.
Відповідно до п.п. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п.3 розділу VІІ наказу Міністерства Фінансів України від 14.07.2017р. №632, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, податковим законодавством встановлено одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження, а саме: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
При цьому, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є правовою підставою, визначеною положеннями податкового законодавства, для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.
Вирішуючи спірні правовідносини судом першої інстанції обґрунтовано враховано правову позицію Верховним Судом викладену в постановах від 27 березня 2018 року у справі №813/2316/17 (К/9901/1695/18) та від 15 травня 2018 року у справі №820/4710/16 (К/9901/44814/18).
При цьому, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області були прийняті накази №7092-п та №7093-п від 11.12.2018 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Оптімус Конекшн» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, пального.
Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн», не погодившись із вищезазначеними наказами податкового органу оскаржило їх в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 160/9465/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» задоволено, наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 7092 п від 11.12.2018 визнано протиправним та скасовано.
Також, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 160/9466/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус Конекшн» - задоволено, наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 7093 п від 11.12.2018 визнано протиправним та скасовано.
Вказані рішення набрали законної сили 09 жовтня 2019 року.
Таким чином, зважаючи на те, що визначальним при вирішенні спору щодо застосування до платника податків виняткового способу забезпечення виконання обов'язків, визначених законом, у вигляді накладення арешту на рахунки відповідача є законність проведення перевірки, беручи до уваги, що накази податкового органу про проведення перевірки визнані протиправними та скасовані, то відсутні підстави для застосування арешту рахунків платника податків.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з ждати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко