30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 280/5644/19
адміністративне провадження № К/9901/22990/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19 за адміністративним позовом Фермерського господарства "СТЕМ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування як незаконних податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Запорізькій області 04.09.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідачем, у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19, ставиться питання про його поновлення.
Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, суд, при повторному зверненні особи з касаційною скаргою, має поновити пропущений строк та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зав'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду заяву із зазначенням інших обґрунтованих підстав на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 18.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 30.09.2020 надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку, в якому відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19 та поновити пропущений процесуальний строк.
Разом з тим, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач вказує причини попуску процесуального строку касаційного оскарження аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження контролюючим органом не наведено.
На переконання Головного управління ДПС у Запорізькій області, приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вкотре поданої касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у даній справі.
Також, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач вказує, що копію ухвали Верховного Суду від 22.07.2020 про повернення касаційної скарги контролюючому органу було отримано останнім 27.07.2020, сплата судового збору була здійснена 30.07.2020, тобто, як вказує відповідач, повторна реалізація права на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19 відбулася практично в межах строку на касаційне оскарження.
Відповідач також наголошує про наявність у останнього процесуального інтересу до розгляду даної справи та вказує про сплату ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Разом з тим, наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Разом з тим, зазначені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу та не пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами.
Також, суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідачем на підтвердження доводів викладених у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення скаржнику раніше, та неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону у найкоротші строки.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Недотримання скаржником при поданні касаційної скарги раніше положень пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження при черговому зверненні до суду, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.
Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення раніше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених судом обставин, зокрема підстав, які слугували причиною для повернення поданої відповідачем раніше касаційної скарги заявнику, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 22.07.2020, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб'єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судового рішення. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Втім обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 22.07.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки, навіть з урахуванням строку на пересилання поштової кореспонденції, відповідачем не наведено. В поданні вдруге 04.09.2020 касаційної скарги у справі №280/5644/19, з урахуванням проведеної сплати судового збору 30.07.2020, про що свідчить платіжне доручення №1081 від 30.07.2020, суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.
Суд вважає за необхідне наголосити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19 та відмовити у задоволенні клопотання про його поновлення.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №280/5644/19 за адміністративним позовом Фермерського господарства "СТЕМ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування як незаконних податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова