01 жовтня 2020 року
Київ
справа №826/10460/16
адміністративне провадження №К/9901/14160/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 2 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував наказ прокуратури Київської області від 1 липня 2016 року №375к про звільнення позивача із займаної посади;
- поновив позивача на посаді, з якої його було звільнено;
- стягнув з прокуратури Київської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70 478,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про поновлення позивача на посаді (роботі) скасовано та в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 січня 2020 року відмовив у задоволенні позову в частині позовних вимог про поновлення позивача на посаді.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2020 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив частково позов в частині позовних вимог про поновлення позивача на посаді:
- поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури Київської області.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині таких позовних вимог відмовив.
4 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення до постанови суду апеляційної інстанції від 28 квітня 2020 року, в якій він просив суд зобов'язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 2 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 року відповідно до статті 235 КЗпП України, постанови КМУ №100, довідки прокуратури Київської області від 1 вересня 2016 року №18ф-359.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16 та прийняти рішення про задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по фактичний день поновлення на роботі.
Верховний Суд ухвалою від 24 червня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи.
У встановлений судом строк скаржник недоліки касаційної скарги усунув, надіслав на адресу суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду та касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань.
Щодо оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 28 квітня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 5 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв'язком 4 травня 2020 року і отримано ним 5 травня 2020 року, на підтвердження чого додає копію конверту апеляційного суду.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року належить задовольнити.
Разом з цим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №826/10460/16 і поновити його.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі №826/10460/16.
3. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/10460/16.
4. Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду