30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 820/5186/15
адміністративне провадження № К/9901/27676/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Продресурс ЛТД» до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року (суддя Мар'єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року (судді: Подобайло З.Г. (головуючий), Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі № 820/5186/15.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Продресурс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД») звернулось до суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0001712201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0001712201, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0001712201 прийняте Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, та оформлені документально у відповідності до вимог Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тоді як відповідачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу у період з 24.10.2014 по 30.10.2014 проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Босфор-ТВ» (податковий номер 39104030), ТОВ «Велар-Д» (податковий номер 37748407), ТОВ «Форта-Ком» (податковий номер 37748412), ТОВ «Велтрейд-М» (податковий номер 39104135), ТОВ «ІБТ» (податковий номер 38679874), їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2014 року, за результатами якої складено акт № 4507/20-38-22-01-04/38383623 від 06.11.2014.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД»: п.п. 198.3., пп. 198.6 ст. 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ «Босфор-ТВ» податковий номер 39104030 за період липень 2014 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 861 330,00 грн, ТОВ «Велар-Д» податковий номер 37748407 за період липень 2014 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 746 700,00 грн, ТОВ «Форта-Ком» податковий номер 37748412 за період липень 2014 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 505 156,00 грн, ТОВ «Велтрейд-М» податковий номер 39104135 за період липень 2014 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 424 410,00 грн, ТОВ «ІБТ» податковий номер 38679874 за період липень 2014 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі ПДВ 13 450,0 грн; не правомірно відображено в податковому обліку господарські операції з TOB «Босфор-ТВ» податковий номер 39104030, ТОВ «Велар-Д» податковий номер 37748407, ТОВ «Форта-Ком» податковий номер 37748412, ТОВ «Велтрейд-М» податковий номер 39104135, ТОВ «ІБТ» податковий номер 38679874 за період липень 2014 року.
Контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків ТОВ «Босфор-ТВ», ТОВ «Велар-Д», ТОВ «Форта-Ком», ТОВ «Велтрейд-М», ТОВ «ІБТ» за липень 2014 року. ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», не погодившись з вищезазначеним актом перевірки № 4507/20-38-22-01-04/38383623, 12.12.2014 надіслало на адресу відповідача свої заперечення. За результатами розгляду заперечень позивача контролюючим органом на адресу ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» було направлено лист-відповідь за №19830/10/20-38-22-01-07 від 18.12.2014, згідно якого висновки акту перевірки № 4507/20-38-22-01-04/38383623 залишено без змін.
На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001712201 від 19.12.2014, яким за порушення ст. 198 п. 3 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 826 569,00 грн (у тому числі 2 551 046,00 грн за основним платежем та 1 275 523,00 грн за фінансовими санкціями).
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргами до Головного управління ДФС у Харківській області та до Державної фіскальної служби України. За результатами адміністративного оскарження Головним управлінням ДФС у Харківській області та Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарг, відповідно до яких повідомлення-рішення № 0001712201 від 19.12.2014 залишило без змін, а скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» з ТОВ «БОСФОР-ТВ» 20.06.2014 укладено договір про надання послуг № 177. Відповідно до умов договору ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (замовник) доручає ТОВ «БОСФОР-ТВ» (виконавець), а виконавець зобов'язувався надати замовнику за плату маркетингові послуги (п.1.1 договору № 177 від 20.06.2014).
Відповідно до п. 1.2. договору № 177 від 20.06.2014 об'єктом маркетингових досліджень є маркетингові дослідження по торгівельним маркам, які цікавлять замовника, визначення об'ємів та динаміки продажу у торгівельних мережах, аналіз цін конкурентів, інші дослідження, щодо яких є інтерес замовника.
Маркетингові дослідження здійснюються ТОВ «Босфор-ТВ» за наступними напрямками: можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкта маркетингових досліджень на території, щодо якої проводяться маркетингові дослідження; визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку; загальна характеристика умов роботи конкурентів ТОВ «ТД Подресурси ЛТД» (джерела сировини та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.); загальна характеристика обігу аналогічної об'єкту маркетингових досліджень продукції конкурентів ТОВ «ТД Подресурси ЛТД» (обсяг, пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.); розрахунки цін, відомості про їх динаміку за період дії цього договору; ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі); ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги); попит на продукцію, перспективи розвитку; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юктури ринку продукції на період дії цього договору; стан і практика застосування господарського законодавства; інші напрямки, якщо сторони дійдуть згоди про їх доцільність.
На підтвердження факту виконання договору № 177 від 20.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надало до суду податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт за липень 2014 року. В бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» оприбуткування товару за договором поставки відображено на 281 рахунку, а оприбуткування послуг відображено на 93 рахунку, що підтверджується витягами з даних бухгалтерського обліку. У податковому обліку вищезазначені господарські операції відображено у податковій декларації з податку на прибуток та у податковій декларації з податку на додану вартість. Також, ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ «Босфор-ТВ» за отримані послуги, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача.
У наданих письмових та усних поясненнях представник позивача зазначив, що придбані від ТОВ «Босфор-ТВ» послуги стосуються різноманітних ринкових досліджень стосовно ключових торгівельних марок алкогольних напоїв та окремих видів алкогольних напоїв, якими торгує ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», зазначені ринкові дослідження сприятимуть підвищенню обсягу продаж, що, у свою чергу, направлено на отримання більшого прибутку від господарської діяльності ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД».
До матеріалів справи позивачем надано економічне обґрунтування вартості послуг за договором № 177 від 20.06.2014, результати маркетингових досліджень на прикладі м. Харкова з відображенням збільшення прибутку по реалізації товарів торгівельних марок, які досліджувались. Також, надано детальні звіти про проведені ТОВ «Босфор-ТВ» для ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» маркетингові дослідження за кожним із напрямків зазначених в договорі.
20.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» з ТОВ «Босфор-ТВ» укладено договір поставки № 178. Відповідно до п. 1 договору № 178 ТОВ «Босфор-ТВ» (постачальник) поставляє і передає у власність ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (покупця) товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором. Відповідно до п. 2 договору № 178 здавання-прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками Сторін, відповідно до вимог діючого законодавства, на складі Покупця.
В підтвердження факту виконання договору № 178 від 20.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надано до суду податкові та видаткові накладні за липень 2014 року, якими визначено товар, що отримано позивачем від ТОВ «Босфор-ТВ», а саме: безалкогольні напої (мінеральну воду, сік). Транспортування товару, придбаного ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у ТОВ «Босфор-ТВ», здійснювалось перевізником ПКФ «Ресурс ЛТД» на замовлення ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», на склад ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. Товар був прийнятий уповноваженим представником покупця, що підтверджується довіреністю на уповноваженого представника ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» - Стрелец И.В. Придбані від ТОВ «Босфор-ТВ» товари, ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» реалізувало через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується довідкою директора ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» про повну реалізацію товару, копіями фіскальних чеків з оптового магазину, який розташований: м. Харків, м-н Повстання, 7/8.
ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ "БОСФОР-ТВ" за отриманий товар, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» 25.03.2014 укладено договір поставки № 000270 з ТОВ «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ». Відповідно до п. 1.1. договору №000270 ТОВ «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» (постачальник) передає у власність ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (покупця), а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (продукція) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.4. договору № 000270 продукція поставляється постачальником на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року) - адреса торгівельної точки покупця. Пунктом 2.11. договору № 000270 визначено, що враховуючи те, що доставка продукції буде здійснюватися централізовано-кільцевими перевезеннями, відпуск продукції покупцю може здійснюватися без довіреності на отримання цінностей за умови виконання сторонами вимог абзацу 3 пункту 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99».
Згідно п. 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» № 99 від 16.05.1999 (чинна на момент існування спірних правовідносин) при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
В підтвердження факту виконання договору № 000270 від 25.03.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надано до суду податкові та видаткові накладні за липень 2014 року. Представник позивача пояснив, що у зв'язку з тим, що поставки носили характер централізовано-кільцевих перевезень цінностей, їх відпуск постачальнику здійснювався без довіреності - ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (одержувач цінностей) та за підписом керівника підприємства позивач повідомив ТОВ «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальні особи, що будуть приймати цінності, завірятимуть на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свої підписи про одержання цінностей. В бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» оприбуткування вищезазначеного товару відображено на 281 рахунку, що підтверджується витягом з даних бухгалтерського обліку. У податковому обліку вищезазначені господарські операції відображено у податковій декларації з податку на прибуток та у податковій декларації з податку на додану вартість. Також, ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» за отриманий товар, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача.
Придбані від ТОВ «ІСТЕРН БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ» товари ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД»: товариство реалізувало через власну мережу роздрібних лікеро-горілчаних магазинів, що підтверджується довідкою директора ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» про повну реалізацію товару, копіями фіскальних чеків з магазину, який розташований: м.Харків, м-н Повстання, 7/8.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» 24.06.2014 укладено договір поставки № 179 з ТОВ «Велтрейд-М». Відповідно до п. 1 договору №179 ТОВ «Велтрейд-М» (постачальник) поставляє і передає у власність ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (покупця) товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором. Відповідно до п. 2 договору №179 здавання-прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками Сторін, відповідно до вимог діючого законодавства.
В підтвердження факту виконання договору № 179 від 24.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надано до суду податкові та видаткові накладні за липень 2014 року, якими визначено товар: пакувальні матеріали. Транспортування товарів, придбаних ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у ТОВ «Велтрейд-М», здійснювалось перевізником ПКФ «Ресурс ЛТД» на замовлення ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», на склад ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. Товар був прийнятий уповноваженим представником покупця, що підтверджується довіреністю на уповноваженого представника ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» - Стрелец И.В. В бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» оприбуткування товару відображено на 281 рахунку, що підтверджується витягом з даних бухгалтерського обліку. У податковому обліку вищезазначені господарські операції відображено у податковій декларації з податку на прибуток та у податковій декларації з податку на додану вартість. Також, ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ «Велтрейд-М» за отриманий товар, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача.
Придбані від ТОВ «Велтрейд-М» пакувальні матеріали використовувались у господарській діяльності ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» для пакування товару, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами списання товарів для комплектації товару сувенірними упаковками.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» 25.06.2014 уклало договір поставки № 181 з ТОВ «ФОРТА-КОМ». Відповідно до п. 1 договору №181 ТОВ «ФОРТА-КОМ» (постачальник) поставляє і передає у власність ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (покупця) товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором. Відповідно до п. 2 договору № 181 здавання-прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками Сторін, відповідно до вимог діючого законодавства.
В підтвердження факту виконання договору № 181 від 25.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надано до суду податкові та видаткові накладні за липень 2014 року, якими визначено товар: складське устаткування, пластикові піддони. Транспортування товарів, придбаних ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у ТОВ «ФОРТА-КОМ», здійснювалось перевізником ПКФ «Ресурс ЛТД» на замовлення ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», на склад ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. Товар був прийнятий уповноваженим представником покупця, що підтверджується довіреністю на уповноваженого представника ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» - Стрелец И.В. В бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» оприбуткування товару відображено на 281 рахунку та 209 рахунку, що підтверджується витягом з даних бухгалтерського обліку. У податковому обліку вищезазначені господарські операції відображено у податковій декларації з податку на прибуток та у податковій декларації з податку на додану вартість. ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ «ФОРТА-КОМ» за отриманий товар, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача.
З письмових пояснень позивача встановлено, що складське устаткування було встановлено на складі позивача, що також підтверджується фотографіями зі складу товариства за адресою: м.Харків, вул. Основ'янська, 55, які містяться в матеріалах справи. Придбані від ТОВ «ФОРТА-КОМ» пластикові піддони використовувались позивачем у господарській діяльності ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» для транспортування товарів, що підтверджується актами списання піддонів, які знаходяться в матеріалах справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» 24.06.2014 укладено договір постачання товару № 180 з ТОВ «Велар-Д». Відповідно до п. 1 договору № 180 ТОВ «Велар-Д» (постачальник) поставляє і передає у власність ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» (покупця) товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором. Відповідно до п. 2 договору №180 здавання-прийом товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими на те представниками Сторін, відповідно до вимог діючого законодавства.
В підтвердження факту виконання договору № 180 від 24.06.2014 ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» надано до суду податкові та видаткові накладні за липень 2014 року, якими визначено товар: пакувальні матеріали. Транспортування товарів, придбаних ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» у ТОВ «Велар-Д», здійснювалось перевізником ПКФ «Ресурс ЛТД» на замовлення ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», на склад ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи. Товар був прийнятий уповноваженим представником покупця, що підтверджується довіреністю на уповноваженого представника ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» - Стрелец И.В. В бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» оприбуткування товару відображено на 209 рахунку, що підтверджується витягом з даних бухгалтерського обліку. У податковому обліку вищезазначені господарські операції відображено у податковій декларації з податку на прибуток та у податковій декларації з податку на додану вартість.
ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» здійснило розрахунки з ТОВ «Велар-Д» за отриманий товар, що не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується копіями банківських виписок по особовим рахункам позивача . Придбані від ТОВ «Велар-Д» пакувальні матеріали використовувались позивачем у господарській діяльності ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» для пакування товару, що підтверджується актами списання ящиків та плівки.
В підтвердження можливості отримання великого обсягу товару та його подальшого використання у власній господарській діяльності, позивачем надано список робітників ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД», які працювали у липні 2014 року. В підтвердження можливості зберігання ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано договори оренди складських, офісних та торгівельних приміщень, що також не заперечується відповідачем в акті перевірки.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що видами діяльності ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптова торгівля товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля напоями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Транспортування товару здійснювалось саме перевізником, що підтверджується копіями Свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії АХС № 161491 від 03.12.2008, серії САР № 067836 від 04.06.2013 серії САК № 03041 від 01.11.2011, серії САА № 392971 від 10.03.2010, серії САТ № 607065 від 13.11.2013, серії САТ № 607066 від 13.11.2013; договору оренди автомобіля № 22-05 від 22.05.2014, договору надання транспортних послуг та додатків до нього.
Відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій за вказаними господарськими відносинами.
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо оформлення відповідних первинних документів, зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо придбання товару та отримання послуг, а також вказує на відсутність економічної доцільності та обґрунтування окремих операцій і відповідних ресурсів, транспортних засобів та трудових ресурсів для виконання таких договорів, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.108 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
10.2. Пункт 44.1, 44.6 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
10.3. Пункт 187.1 статті 187.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
10.4. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.5. Пункти 200.1-200.4 статті 200.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
10.6. Пункт 201.1 статті 201.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
10.7. Пункти 201.6-201.8 статті 201.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина друга статті 3.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
11.3. Частини перша та друга статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:
12.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12.2. Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0001712201, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, така підтверджується первинними документами (угодами, договорами про надання послуг, додатковими договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, звітами щодо обсягу надання послуг та іншими документами), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Щодо доводів контролюючого органу про нереальність господарських операцій між ТОВ «ТД «Продресурс ЛТД» та ТОВ «БОСФОР-ТВ» в частині надання останнім маркетингових послуг позивачу, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що такі здійснюються ТОВ «Босфор-ТВ», згідно договору про надання послуг, за напрямками: можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкта маркетингових досліджень на території, щодо якої проводяться маркетингові дослідження; визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку; загальна характеристика умов роботи конкурентів ТОВ «ТД Подресурси ЛТД» (джерела сировини та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.); загальна характеристика обігу аналогічної об'єкту маркетингових досліджень продукції конкурентів ТОВ «ТД Подресурси ЛТД» (обсяг, пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.); розрахунки цін, відомості про їх динаміку за період дії цього договору; ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі); ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги); можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що за умовами договорів про надання маркетингових послуг укладених між позивачем та вказаним його контрагентом, відображено перелік послуг, конкретизовано об'єм наданих маркетингових послуг, міститься інформація, яка розкриває зміст наданих послуг та характеризує їх саме як маркетингові послуги з калькуляцією визначення їх вартості, часових меж виконання, з обґрунтуванням економічної доцільності та економічної мети, тощо, а на підтвердження реальності надання ТОВ «БОСФОР-ТВ» позивачу таких послуг, ТОВ «ТД Подресурси ЛТД» окрім первинних документів оформлених відповідно до вимог чинного податкового законодавства (які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також відображають зміст господарських операцій) було надано звіти про надання маркетингових послуг та результати маркетингових досліджень.
25. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року слід залишити без задоволення.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі №820/5186/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова