30 вересня 2020 року
Київ
справа №712/4939/16-а
адміністративне провадження №Зв/9901/17/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Н.В. Коваленко
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді доповідача Гімона М.М., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. від 26 липня 2018 року у справі №712/4939/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання рішення щодо перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213 та зобов'язати провести перерахунок пенсії по інвалідності згідно з довідкою Прокуратури Черкаської області від 29 березня 2016 року №18/25 вих.16 про заробітну плату відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 5 жовтня 1995 року №358/95-ВР) у редакції закону, що діяла станом на дату призначення пенсії з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90 відсотків заробітку; зобов'язати виплатити йому різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 1 січня 2016 року до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати їх на його особистий рахунок.
2. Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно з довідкою Прокуратури Черкаської області від 29 березня 2016 року №18/25 вих.-16 про заробітну плату відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, починаючи з 1 січня 2016 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати суми.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру.
4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, Верховний Суд виходив із того, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII), не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії, не передбачено можливості її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
6. 21 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вищезазначеної постанови Верховного Суду за виключними обставинами, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України.
7. Заявник, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) просить скасувати постанову Верховного Суду від 26 липня 2018 року, залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 20 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року - залишити без змін.
8. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
9. Ухвалою від 26 грудня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження за вказаною заявою.
10. 31 січня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому просить у задоволенні такої відмовити.
11. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №712/4939/16-а, колегія суддів виходить із такого.
12. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
13. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв'язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
14. Відповідно до частини п'ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
15. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
16. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
17. Частиною четвертою статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
18. В якості підстав перегляду судового рішення за виключними обставинами заявник зазначає про прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
20. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
21. Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
22. Тобто, відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втратило чинність та, відповідно, не підлягає застосуванню з 13 грудня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
23. Водночас, предметом розгляду у справі, яка переглядається були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
24. Враховуючи, що на час виникнення спірних відносин у цій справі законодавством про пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій було покладено на Кабінет Міністрів України, то відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 26 липня 2018 року у справі №712/4939/16-а, оскільки позивач у цій справі просив відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку коли закон про право, форми і види пенсійного забезпечення не передбачав підстав, умов та порядку перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
25. Таким чином, з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, яке, на думку заявника, є підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 26 липня 2018 року, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 26 липня 2018 року у справі №712/4939/16-а.
26. До того ж, колегія суддів зауважує, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
27. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
28. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
29. Так, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
30. Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
31. Крім того, із змісту імперативних приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами виключно, якщо рішення суду ще не виконане.
32. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, оскільки є рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено та не передбачає примусового виконання.
33. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №711/6019/16-а, від 16 червня 2020 року у справі №825/506/18 та від 23 липня 2020 року у справі №703/4523/16-а.
34. Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №712/4939/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання рішення щодо перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді: Я.О.Берназюк
Н.В. Коваленко