30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №420/7245/19
адміністративне провадження №К/9901/23149/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби (Митниця) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТРЕСТ-ВВ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020, позов задоволено.
07.09.2020 Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідач подав до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак воно не містить викладення обставин, які спричинили звернення Митниці з касаційною скаргою поза межами строку, встановленого частиною першою статті 329 КАС. У клопотанні лише наведені норми частини першої статті 329, частини п'ятої статті 251 та пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ). відтак, підстав для визнання доводів відповідача, що строк порушений з поважних причин, немає.
Відповідно до частини четвертої КАС до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Документ про сплату судового збору Митниця до касаційної скарги не додала.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду 03.12. 2019 року. Предметом спору у цій справі є: рішення про коригування митної вартості від 09.08.2019 №UA500000/2019/000441/2, №UA500000/2019/000438/2, №UA500000/2019/000442/2, №UA500000/2019/000443/2, №UA500000/2019/000439/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00510, № UA500060/2019/00514, № UA500060/2019/00513, № UA500060/2019/00509, № UA500060/2019/00512.
У постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду зробив висновок, що справи про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є справами з майновими вимогами. При цьому, судовий збір за подання позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) в таких справах обчислюється, виходячи із митних платежів, які підлягають донарахуванню з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товару.
Частиною першою статті 4 Закону України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1 921,00 грн.
Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі неможливо встановити різницю митної вартості товарів у зв'язку з її перерахуванням та визначених з її розрахунку митних платежів згідно з митними деклараціями позивача, а також згідно з рішеннями податкового органу про коригування митної вартості товару. В матеріалах касаційної скарги ця інформація також відсутня, що позбавляє Суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на листопад 2019 року).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги в частині майнових вимог слід виходити з такої формули: ціна позову х 1,5% х 200% + судовий збір за 5 немайнових вимог.
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв'язку з чим скаржнику варто обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку (розрахований судовий збір в частині майнових вимог), та надати суду копії митних декларацій, що були подані позивачем до митного органу після проведення відповідних коригувань митної вартості товару.
Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС. У касаційній скарзі відповідач наводить довід, що його позиція у цій справі відповідає правовій позиції Верховного Суду в постановах від 02.06.2015 у справі №21-498а15, від 01.10.2013 у справі №21-354а13, від 15.10.2013 у справі №21-270а13, від 22.10.2013 у справі №21-342а13.
Однак, підставу (підстави) касаційного скарження, передбачену (передбачені) частиною четвертою статті 328 КАС, не зазначає, тоді як саме це і є вимогою до касаційної скарги, яка встановлена пунктом 4 частини другої статті 330 КАС. Вимога цього пункту також означає , що в касаційній скарзі повинно бути зазначено, які норми матеріально та/чи процесуально права суд апеляційної інстанції неправильно застосував (порушив), що, однак, Митниця в касаційній скарзі не зазначила.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги (разом з поясненнями щодо відповідних коригувань митної вартості товару); заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження (в разі їх наявності) та докази на їх підтвердження; заяву про уточнення підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись статями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду