30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 480/4756/19
адміністративне провадження № К/9901/23162/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Губської О.А.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №480/4756/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання необґрунтованою та незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії керівника апарату Сумської ОДА Живицького Д. - прийняття не уповноваженою особою рішення про відмову зробити до Верховної Ради України подання щодо призначення позачергових виборів до Будильської сільської ради та Будильського сільського голови, такими що суперечать ч. 10 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-ХІУ ( далі - Закон №586);
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Сумської ОДА при розгляді скарги позивача № 696 від 29.11.2018, які призвели до надання необґрунтованої відповіді (відмови);
- визнати необґрунтованою та незаконною відмову Сумської ОДА зробити до Верховної Ради України подання про перевибори сільради і її голови викладену в листі № 01-48/6046 від 11.06.2019;
- зобов'язати відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь на скаргу № 696 від 29.11.2018 та обґрунтувати свою відмову.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по справі № 480/4756/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною відмови Сумської ОДА зробити до Верховної Ради України подання про перевибори сільради і її голови викладену в листі № 01-48/6046 від 11.06.2019; та зобов'язання надати позивачу обґрунтовану відповідь на скаргу № 696 від 29.11.2018.
Ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено.
Визнано незаконною відмову Сумської обласної державної адміністрації зробити до Верховної Ради України подання про перевибори сільради і її голови, викладену в листі № 01-48/6046 від 11.06.2019.
Зобов'язано Сумську обласну державну адміністрацію надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь на скаргу № 696 від 29.11.2018.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по справі №480/4756/19 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії керівника апарату Сумської ОДА, визнання протиправними дії (бездіяльності) Сумської ОДА, визнання необґрунтованою та незаконною відмови Сумської ОДА зробити до Верховної Ради України подання про перевибори сільради і її голови, зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на скаргу.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №480/4756/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання необґрунтованою та незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Губська
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов