ф
30 вересня 2020 року
Київ
справа №826/11937/15
адміністративне провадження №К/9901/13666/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 826/11937/15 за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Бучик А.Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю. у справі 826/11937/15 (адміністративні провадження №К/9901/13664/18, №К/9901/13666/18) за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування постанов.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г. (судді), Єресько Л.О., Соколов В.М.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Також скаржником заявлено клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи, ОСОБА_1 послалась на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/9907/15, від 24 грудня 2019 року у справі № 826/5826/15, якими стверджувалось про чинність неіснуючих з 2014 року норм матеріального права, та неіснуючі (визнані неконституційними рішенням КСУ від 08 липня 2008 року N 14-рп/2008) повноваження Президента України.
Вказувала, що Верховний Суд також вважав необґрунтованими доводи скаржниці ОСОБА_1 стосовно того, що НКРЕКП є неповноважним органом у зв'язку з тим, що його утворено Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 з посиланням, зокрема, на статтю 11 Закону України «Про природні монополії», яка визнана Конституційним Судом України неконституційною, оскільки Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 прийнято, у тому числі на підставі статті 11 Закону України «Про природні монополії» у редакції Закону від 07 жовтня 2010 року N 2592, прийнятого з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2008 року № 14-рп/2008.
Згідно з частиною 5 статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Оцінивши доводи, викладені у клопотанні, колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Суд касаційної інстанції, яким відповідно до статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України є Верховний Суд, забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина четверта статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
До повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, серед іншого, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів.
Отже, даний спір може бути вирішений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що клопотання є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 346, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 826/11937/15 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О.Єресько
В.М. Соколов