Справа № 640/9628/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
30 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до Державної аудиторської служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "В.М." про визнання протиправними дій, скасування індивідуального акта,
Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "В.М." про визнання протиправним та скасування висновок Державної аудиторської служби України моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-c від 16.04.2020 року, згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки» (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області), в частині зауважень щодо недотримання вимоги п. 7 ч. 1 додатку 3 до тендерної документації, у порушені вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення ч. 1 ст. 31 Закону, також в частині зобов'язання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом розірвання договору про надання послуг від 27.03.2020 року № 104-03/20-Т; визнання протиправними дії Державної аудиторської служби України щодо включення у висновок UA-2020-02-04-001770-c моніторингу закупівлі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки» (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області) безпідставних, необ'єктивних висновків.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок від 16.04.2020 року №300 Державної аудиторської служби України моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-c, згідно коду за ДК 021:2015: 50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки» (відновлення та заправка картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки) (для структурних підрозділів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по м. Києву та Київської області), в частині зауважень щодо недотримання вимоги п. 7 ч. 1 додатку 3 до тендерної документації, у порушені вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», також в частині зобов'язання Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом розірвання договору про надання послуг від 27.03.2020 року № 104-03/20-Т. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти постанову, якою у задоволенні позову позивача відмовити повністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно змінити, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) через електронну систему закупівель Prozorro було здійснено закупівлю 2020-02-04-001770-с, а саме «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (відновлення та заправку картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки)».
Державною аудиторською службою України на підставі наказу № 70 від 25.03.2020 року було розпочато у системі державних закупівель моніторинг закупівлі Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) згідно коду за ДК: 021:2015:50310000-1 «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки», послуг на відновлення та заправку картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки для структурних підрозділів ЦМУ МЮ по місту Києву та Київській області (ідентифікатор закупівлі: UA-2020- 02-04001770-с).
16.04.2020 року Держаудитслужбою опубліковано Висновок за результатами моніторингу вищевказаної закупівлі.
Як зазначено у висновку: «За результатами моніторингу встановлено, що відповідно до пункту 7 частини 1 додатку 3 тендерної документації Замовником установлено вимогу щодо надання у складі тендерної пропозиції, у разі якщо учасник не є виробником/імпортером витратних матеріалів (тонеру), оригінала листа авторизації учасника, в якому буде зазначено, що учасник є авторизованим партнером або офіційним представником виробника/імпортера, який повинен бути адресований Замовнику торгів та містити ідентифікатор закупівлі та назву предмету закупівлі. Поряд з цим учасник ТОВ « В.М.» у складі тендерної пропозиції не подав відповідний лист авторизації, а надав лише роз'яснення щодо зазначеного листа від 17.02.2020 року №204-23/01-03 за підписом генерального директора ТОВ «В.М.» ОСОБА_1 , чим не дотримано вимогу п.7 ч.1 додатку 3 до тендерної документації. В порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «В.М.», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та на порушення ч.1 ст.3 Закону не відмінив торги.
З огляду на встановлені під час моніторингу порушення законодавства у сфері закупівель, пунктом 3 висновку зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановлених законом порядку, зокрема шляхом розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Вважаючи протиправними висновки Державної аудиторської служби України про порушення законодавства у сфері закупівель, позивач звернувся з позовом до суду.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).
Згідно ч.2 ст 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель (частина друга). Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю ( ст. 5 Закону №2939-XII).
Моніторинг закупівлі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону (частина перша).
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом (частина друга).
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта).
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста).
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частина сьома).
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду (частина десята).
Судом встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) через електронну систему закупівель Prozorro було здійснено закупівлю 2020-02-04-001770-с, а саме «Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (відновлення та заправку картриджів, поточний ремонт комп'ютерної оргтехніки)».
Державною аудиторською службою України проведено моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого встановлено невідповідність тендерних пропозицій переможця торгів вимогам тендерної документації в частині ненадання оригінала листа авторизації учасника, в якому повинно бути зазначено, що учасник є авторизованим партнером або офіційним представником виробника/імпортера, який повинен бути адресований Замовнику торгів та містити ідентифікатор закупівлі та назву предмету закупівлі.
Вимоги до тендерної документації визначено статтею 22 Закону №922-VIII, згідно якої тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу (частина перша).
Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (частина друга).
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (частина третя).
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта).
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, висновок відповідача ґрунтується на тому, що учасник ТОВ «В.М.» у складі тендерної пропозиції не подав відповідний лист авторизації, а надав лише роз'яснення щодо зазначеного листа від 17.02.2020 року №204-23/01-03 за підписом генерального директора ТОВ «В.М.» ОСОБА_1 , чим не дотримано вимогу п.7 ч.1 додатку 3 до тендерної документації. Позивач (замовник), в свою чергу в порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «В.М.», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та на порушення ч.1 ст.3 Закону не відмінив торги.
При здійсненні моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-001770-с Держаудитслужба аналізувала надані ТОВ «В.М.» у складі своєї тендерної пропозиції сертифікати про походження витратних матеріалів (тонеру), а також наданий лист-роз'яснення від 17.02.2020 року № 204-23/01-03, де зазначений учасник надає роз'яснення, що ним використовуватиметься легальне та сертифіковане постачання витратних матеріалів.
Фактично, відхилення відповідачем сертифікатів про походження витратних матеріалів (тонеру) та одночасно суть спору зводиться до того, що в Сертифікатах походження третя особа англійською мовою ідентифікована, як "Consignee" (вантажоотримувач, товароотримувач), а не як "Importer" (імпортер).
Колегія суддів встановила, що у п. 7 ч. 1 додатку 3 до тендерної Документації зазначено, що в разі, якщо Учасник не є виробником/імпортером витратних матеріалів (тонеру), необхідно додатково надати у складі своєї пропозиції оригінал листа авторизації Учасника, в якому буде зазначено, що учасник є авторизованим партнером або офіційним представником виробника/імпортера. Даний лист повинен бути адресований Замовнику торгів та містити ідентифікатор закупівлі та назву предмету закупівлі.
Тобто, оригінал листа авторизації необхідно було надавати лише Учаснику, який не є виробником / імпортером тонеру.
В даному випадку, як свідчать матеріали справи, ТОВ «В.М.» було надало у складі тендерної пропозиції щодо імпортованого з Китаю тонеру: сертифікат про походження № С197634122061044 про імпорт товару, постачальник HANDA HAGUANG OF TONER CO., LTD (Китай); сертифікат про походження № ССРІТ000 2000056356, сертифікат, № 19С1100А3413/00100 про імпорт товару з Китаю, постачальник BEIJING XINTRON OFFICE EQUIPMENT CO., LTD (Китай).
У вказаних документах зазначено, що ТОВ «В.М.» є «Consignee», тобто вантажоотримувачем, товароотримувачем.
Крім того, ТОВ «В.М.» було надано лист-роз'яснення, в якому зазначено, що Товариство є офіційним авторизованим дистриб'ютором продукції (тонери, ЗІП) OKI, СЕТ, ТТІ, ІМЕХ, SGT, Kuroki, Handan Hanhuang на території України, а також офіційним постачальником витратних матеріалів, запасних частин до офісної техніки (обладнання), комп'ютерного обладнання всіх відомих брендів (Xerox, Canon, Samsung, HP, Kyocera, Sharp, Panasonic, Konica Minolta, Ricoh, Epson, ОСЕ, Develop, Brother, Pantum, Lexmark, Toshiba, Philips, Lenovo, Acer та інші.
В даному листі також зазначено, що ТОВ «В.М.» гарантує легальне, сертифіковане постачання товару.
Згідно п.2 ч.1 ст.12 Митного кодексу України імпортер - підприємство, яке на підставі укладених ним безпосередньо або через посередника (комісіонера, агента, консигнатора тощо) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює імпорт товарів з переміщенням їх через митний кордон України, незалежно від митного режиму, в який поміщуються такі товари.
Форма сертифіката походження, відповідно до якої були складені надані позивачем до тендерної процедури сертифікати про походження № С197634122061044, №ССРІТ000 2000056356, не затверджена будь якою міжурядовою угодою між Україною і Китаєм, а отже, складається на розсуд експортера.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані ТОВ «В.М.» Сертифікати походження товару, є належним доказом того, що вказане Товариство є імпортером витратних матеріалів, і у нього, як у імпортера був відсутній обов'язок щодо надання оригіналу листа авторизації Учасника.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що у разі наявності у відповідача сумніву у статусі ТОВ «В.М.», як імпортера, слід було виходити з визначення поняття імпортер, наведеного у Митному кодексі України, а не з форми Сертифікату походження, яка українським законодавством не затверджена.
Водночас, відповідачем не надано до суду доказів того, що поняття "Consignee" (вантажоотримувач, товароотримувач) і "Importer" (імпортер) не є тотожними.
У листі від 02.06.2020 року №714/01-03 ТОВ «В.М.» повідомлено відповідача про те, що воно є імпортером тонеру запропонованого на торги та має прямі договори з постачальниками.
Факт того, що ТОВ «В.М.» є імпортером тонеру підтверджується також контрактом №ВМ 471-19 від 20.05.2019 року, контрактом №ВМ507-19 від 15.05.2019 року, копіями митних декларацій UA100120/2019/217069 від 05.12.2019 року та UA100070/2020/412437 від 07.02.2019 року.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини та виходячи з положень проаналізованого законодавства, висновки відповідача щодо порушення позивачем п.4 ч.1 ст.30 Закону №922-VIII є необґрунтованими та спростованими наявними у матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування оскаржуваного висновку.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної аудиторської служби України щодо включення у висновок UA-2020-02-04-001770-c безпідставних, необ'єктивних висновків, судом першої інстанції правильно залишено без задоволення, оскільки такі фактично дублюють заявлені вище позовні вимоги.
Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судові витрати на користь позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даному випадку позивач та відповідач є суб'єктами владних повноважень.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України необхідно задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року необхідно змінити, шляхом виключення з резолютивної частини рішення абз 4 - щодо стягнення судового збору, оскільки в цій частині рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року- змінити шляхом виключення з його резолютивної частини абзацу 4, а саме: «Стягнути на користь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) понесені витрати по сплати судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн..00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 30.09.2020 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І. В. Федотов
Є.О. Сорочко