Головуючий І інстанції: Опімах Л.М.
21 вересня 2020 р.Справа № 480/2670/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, -
встановила:
18.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду його адвокатського звернення від 26.04.2019 року № 1840/2892/18 про виконання рішення суду.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він, як представник товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси", звернувся до відповідача з листом від 26.04.2019 року №1840/2892/18 про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року у справі № 1840/2892/18, якою визнано протиправним, скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 23.05.2018 року №№ 720528/38397730, 720583/38397730, 720583/38397730, від 30.05.2018 року № 744777/38397730 та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 05.04.2018 року № 2, від 17.04.2018 року № 11, від 30.04.2018 року № 19 складені товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення.
Своїм листом від 27.06.2018 року № 29337/6/99-99-11-01-01-15 Державна фіскальна служба повідомила про відсутність підстав для розгляду заяви, оскільки до листа не додано жодних документів, які підтверджують його повноваження представляти підприємства у ДФС України. Одночасно відповідач повідомив позивача, що у разі надходження звернення разом з документами, що посвідчують його повноваження на право представлення інтересів підприємства у ДФС, ДФС України у межах компетенції розгляне адвокатський запит.
Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність при розгляді його звернення, лист відповідача був лише формальною відповіддю без належної, всебічної та об'єктивної перевірки звернення. У даній відповіді не відображено інформацію по суті звернення, а саме з приводу виконання судового рішення щодо реєстрації податкових накладних в межах компетенції відповідача. Інформація, зазначена у листі про ненадання документів, які підтверджують повноваження представляти інтереси платника податків, не відповідає дійсності, оскільки до звернення було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.09.2012 року № 391 та довіреність від 25.04.2019 року № 1, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" уповноважило його бути представником та представляти інтереси підприємства у всіх державних органах без виключення.
У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами позивача ОСОБА_1 , зазначив, що лист від 26.04.2019 року про виконання рішення суду був складений на бланку адвоката, підписаний Громовим Р.С. як представником товариства, до якого на підтвердження повноважень позивача була додана належним чином не засвідчена копія довіреності, якою не визначалися конкретні юридичні дії, на вчинення яких він уповноважений. Тому позивачу була надана відповідь, у якій зазначалося про необхідність підтвердження наданих йому платником податків повноважень.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.
Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість своєї відмови у розгляді звернення позивача, відтак, не прийнявши рішення за зверненням позивача, допустив протиправну бездіяльність.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи, наведені скаржником в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні доводам, викладеним ним у відзиві на позов.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скаргу підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі ст. 317 КАС України скасуванню, з наступних підстав.
Судом установлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року у справі № 1840/2892/18 визнано протиправним, скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 23.05.2018 року №№ 720528/38397730, 720583/38397730, 720583/38397730, від 30.05.2018 року № 744777/38397730 та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 05.04.2018 року № 2, від 17.04.2018 року № 11, від 30.04.2018 року № 19 складені товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення. ( а.с. 6-12).
Листом від 26.04.2019 року № 1840/2892/18 позивач ОСОБА_1 звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням виконати вищеозначене судове рішення та повідомити його, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси", про наслідки розгляду даної заяви ( а.с.15).
При цьому, додатками до листа позивача від 26.04.2019 року є: копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року у справі №1840/2892/18, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.09.2012 року №391 та довіреність товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси" від 25.04.2019 року № 1 (а.с.15). Цей перелік документів міститься і у описі вкладення до цінного листа, скерованого позивачем на адресу відповідача( а.с.16).
У відповідь Державна фіскальна служба України листом від 27.06.2019 року повідомила адвоката Громова Р. про залишення без розгляду його звернення через відсутність документів, що підтверджують повноваження представляти інтереси платника податків - нотаріально посвідченої довіреності або договору про надання правової допомоги ( а.с.17-18).
Положеннями статті 26 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, що узгоджується зі статтею 14 Правил адвокатської етики.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Частина друга ст. 27 Закону № 5076-VI регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:
1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Системний аналіз положень ст. 26 та ст. 27 Закону № 5076-VI дає підстави для висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених ч. 2 ст. 27 цього Закону.
Означений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі № 817/66/16.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Оскільки, звернення позивача - адвоката Громова Р.С. від 26.04.2019 року відбулось в межах повноважень, наданих йому клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Спецресурси", а до звернення не надано договору про надання правової допомоги (його копії), укладеного між адвокатом та підприємством, підстави для розгляду звернення у відповідача були відсутні.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з цим позовом позивачем, адвокатом Громовим Р.С., не зазначено.- у чому полягає порушення саме його особистих прав, свобод чи інтересів внаслідок, як він вважає, протиправної бездіяльності відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року по справі скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 жовтня 2020 року.